Особливості розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів

Вищезазначене зумовлює необхідність вивчення на аналізу основних шляхів розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів.

Огляд останніх досліджень і публікацій з проблеми. Методичні аспекти формування іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів були предметом дослідження таких відомих вітчизняних вчених як Н. Бориско, В. Бухбіндер, Н. Гез, С. Ніколаєва, Л. Павлова, О. Соловова, С. Шатілов та ін. Цікавими є дослідження А. Сіземіної та Ю. Давидової, яка розглядала поняття “лексична компетенція” на просунутих рівнях володіння іноземними мовами. Серед закордонних науковців необхідно зазначити С. Гарнад, А. Гой, М. Девітт, Р. Джекендофф, Д. Марконі, К. Стерелні, які досліджували філософські, психологічні та методичні аспекти лексичної компетентності.

Незважаючи на те, що у методиці викладання іноземних мов висвітлено чимало аспектів формування лексичної компетентності на різних етапах навчання, проблема розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів не була об’єктом спеціального дослідження і донині не отримала належного теоретичного обґрунтування.

Тому завданням статті є дослідити особливості розвитку іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів та запропонувати приклади завдань для успішного розвитку лексичної компетентності студентів просунутих рівнів: «Незалежний користувач» (рівень В2) та «Досвідчений користувач» (рівень С1).

Виклад основного матеріалу дослідження. Вивчення іноземної мови нерозривно пов'язане із формуванням іншомовної комунікативної компетентності, що, у свою чергу, «може розглядатися як така, що складається з певних компонентів: лінгвістичного, соціолінгвістичного та прагматичного. До кожного з цих компонентів входять, зокрема, знання, вміння і навички [1, с. 165]».

Лінгвістичні компетентності включають лексичні, фонологічні, синтаксичні знання і вміння та інші параметри мови як системи незалежно від соціолінгвістичного значення їх варіантів та від прагматичних функцій їх реалізації.

Під лексичною компетентністю розуміють «здатність людини до коректного оформлення своїх висловлювань і розуміння мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних навичок, знань і лексичної усвідомленості [2, с. 215].

Лексична компетенція [1, с. 166-167] – знання і здатність використовувати мовний словниковий запас – складається з лексичних (стійкі вирази: розмовні формули; фразеологічні ідіоми; застиглі, стійкі вирази, які вивчаються і вживаються як одне нерозривне ціле/неподільні; стійкі розмовні вирази, що складаються зі слів, які зазвичай вживаються разом; однослівні форми: члени з відкритих класів слів: іменник, дієслово, прикметник, прислівник; закриті лексичні ряди) та граматичних (артиклі, кількісні займенники, вказівні займенники, особові займенники, питальні слова та відносні займенники, присвійні займенники, прийменники, допоміжні дієслова, сполучники, частки) елементів.

Ілюстративні шкали створені для діапазону лексичних знань та для здатності до контролю цих знань визначають загальні риси сформованості лексичної компетентності, характерних для всіх рівнів володіння мовою. Отже, сформованість лексичної компетентності студентів на рівні В2 (Upper-Intermediate) характеризуються вільним володінням лексикою на найбільш загальні теми та теми, пов'язані з їх сферою діяльності, а також здібністю варіювати формулювання, щоб уникнути частих повторів, проте лексичні помилки можуть спричиняти невпевненість та інакомовлення. Сформованість лексичної компетентності студентів на рівні С1 (Advanced) характеризується вільним володінням широким лексичним репертуаром, що дозволяє долати важкі місця шляхом перефразування; пошуки виразів або альтернативних стратегій ледь помітні; вільним вживанням ідіоматичних виразів та колоквіалізмів [1, с. 168].

Виходячи з вищезазначених характеристик перед методистами постає завдання, що вимагає величезних когнітивно-комунікативних зусиль як від студента, так і від викладача, – досягти адекватного Загальноєвропейським Рекомендаціям з мовної освіти розвитку іншомовної лексичної компетентності.

На шляху до поставленої мети виникає низка труднощів, обумовлених насамперед мотиваційною складовою. Так, формування лексичної компетентності на рівні Elementary (активний словник складає 600 – 800 ЛО) та Pre-Intermediate (активний словник складає 1000 – 1200 ЛО) не вимагає особливих зусиль від викладача під час організації занять. Всі студенти вмотивовані та з ентузіазмом ставляться до поставлених завдань із метою запам'ятати нові лексичні одиниці повсякденного вжитку, пізнати їх контекстуальне значення, особливості використання та навчитися доцільно використовувати у ситуації мовлення.

Оволодівши лексичним запасом, характерним для вищезгаданих рівнів, і здібностями висловлюватись на більшість тем повсякденного спілкування: родина, захоплення, робота, подорожі, останні новини тощо, студенти зазвичай зупиняються у розвитку лексичної компетентності, демонструючи менш ентузіазму до оволодіння новим, часто складним, академічним лексичним матеріалом, що виявляється за межами їх словникового запасу у рідній мові.

Для викладача робота над розвитком лексичної компетентності студентів-філологів, рівень володіння іноземною мовою яких повинен відповідати рівню Upper-Intermediate та Advanced, вимагає багато зусиль та творчого підходу.

Поряд із традиційними формами організації роботи із розвитку лексичної компетентності студентів, велика роль відводиться креативним завданням, метою яких є розширити лексичний запас за рахунок словотворчих елементів, складання синонімічних / антонімічних рядів, складання кросвордів, ускладнення / спрощення дефініцій ЛО, визначення валентності ЛО тощо. Такі завдання ведуть до усвідомлення семантичних зв'язків між окремими словами та створення асоціативних ланцюжків.

Наприклад,

- brainstorm nouns on a particular subject. Then suggest verbs and adjectives that collocate with those nouns, then adverbs with the verbs, thus building up a number of lexically dense collocational fields.

- Find the verb which does not collocate with the noun in brackets. 1. acknowledge, feel, express, make, hide, overcome, admit (shame)

2. apply for, catch, create, get, hold, hunt for, lose, take up (job)

3. acquire, brush up, enrich, learn, pick up, tell, use (language)

4. assess, cause, mend, repair, suffer, sustain, take (damage)

5. beg, answer, kneel in, offer, say, utter (prayer).

- Which word collocates with all the words given? 1. fried, poached, fresh, raw, frozen, grilled, smoked _________________ 2. summer, warm, winter, tatty, shabby, trendy, second-hand _____________ 3. dangerous, desperate, common, born, hardened, master _______________ 4. massive, huge, crowded, packed, outdoor, indoor, sports _________________.

Цікавим є складання «Word Map», секції якої заповнюються студентами протягом заняття або тематичного циклу занять по мірі того як відповідні ЛО зустрічаються у навчальному матеріалі.

Завдання із заповнення пропусків у текстах пісень, віршів, реклам сприяють розширенню лексичного запасу та розвивають здібності до використання емоційно забарвлених ЛО.

Як зазначалося вище, однією із характерних рис сформованості лексичної компетентності на рівні С1 є вільне вживання ідіоматичних виразів, що представляє особливу складність у навчанні й опануванні. Розуміти і доцільно використовувати стійкі неподільні звороти мови, що передають єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів (you are pulling my leg, in the doghouse, when pigs fly, etc.) показником володіння іноземною мовою на високому рівні.

Серед найбільш ефективних технік навчання ідіом необхідно зазначити наступні:

– демонстрація ідіоматичного виразу має супроводжуватись ілюстрацією, відеорядом і завжди відбуватися контекстуально. Доречним є відбір від однієї до п'ятьох ідіом, пов'язаних із тематикою заняття;

– під час опрацювання ефективними формами роботи є «Draw them», «Act them out», «Writing Prompts», «Discussion Starter», «An Idiom Story», «An Idiom Challenge», «Create Your Own Idiom» тощо.

Розуміння ідіоматичних виразів та їхнє коректне ситуативне використання безумовно сприяє розвитку іншомовної лексичної компетентності студента.

У висновках доцільно зазначити, що формування та розвиток лексичної компетентності є одним із пріоритетних напрямків формування іншомовної комунікативної компетентності. Однак, розвиток лексичної компетентності студентів-філологів представляє особливу складність, оскільки рівень володіння іноземною мовою Upper-Intermediate+ базуються на вільному володінні широким спектром різноманітних лексичних та граматичних елементів, які у багатьох випадках є недосяжними для активного використання у рідній мові, що, у свою чергу, призводить до зниження мотивації студентів до опанування ЛО на вищезазначеному рівні. Запропоновані та проаналізовані у статті форми роботи із лексичним матеріалом забезпечують успішність роботи над розвитком іншомовної лексичної компетентності студентів-філологів.

 

 

1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва] – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
2. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика підручник для студ. класичних, підагогічних і лінгвістичних університетів / Бігич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Є. та ін. / за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. – К. : Ленвіт, 2013. – 590 с.