Особливості впливу сучасної сім’ї на девіантну поведінку молоді

Внутрісімейні відносини можуть бути, як і персональні (відносини між матір'ю і сином), так і групові (між батьками і дітьми або між подружніми парами у великих родинах).

Сутність родини відбиває в її функціях, у структурі й у рольовому поводженні її членів. 

Найважливішими функціями родини є: 

•репродуктивна

•господарсько-споживча

•виховна 

•відбудовна

•регулятивна

•соціалізації особистості

•комунікативна

•досугова

•соціально – статусна

•емоційна

•сексуальна

1. Репродуктивна функція містить у собі відтворення в дітях чисельності батьків, тобто бере участь у кількісному і якісному відтворенні населення. Можна сказати, що це найважливіша функція. Виконання цієї функції родиною залежить від усієї сукупності суспільних відносин. В останні роки ця функція привертає загальну увагу: Скільки сучасній родині мати дітей? Адже, міркуючи логічно, щоб через 24-30 років населення нашої країни було не менше, ніж зараз, необхідно, щоб дітей у родині було не менше ніж батьків. Бажано навіть більше, тому що іноді двоє дітей по тим або інших причинах не завжди відтворюють своїх батьків. У цілому 1000 чоловік населення, що складає з 2х-дітних родин, через 25-30 років утрачають третина своєї чисельності і по статистиці для відтворення населення треба, щоб приблизно 50 % родин мали 3 дітей. 

В даний час, через перевагу міського способу життя, збільшення зайнятості жінок, найтяжкого економічного становища народжуваність падає. Звичайно, варто відзначити і вплип на цю функцію сім’ї розводів і абортів. Таким чином, може виявитися, що на двох пенсіонерів буде приходитися один працівник. З цього погляду держава зацікавлена в збільшенні багатодітних родин, надання їм визначених пільг. Але, не дивлячись на це, зокрема з позицій тенденції збільшення народження в багатодітних родинах дітей з патологіями, перенаселення через обмеженість ресурсів, збільшення непрацюючого населення й інших факторів, можна припустити, що на даному етапі збільшення дітонародження і багатодітних родин має не тільки позитивну сторону.

2. Господарсько-споживча функція родини охоплює різні аспекти сімейних відносин. Це ведення домашнього господарства, дотримання домашнього бюджету, керування родиною, проблема жіночої праці та ін.

Родина забезпечує міцні економічні зв'язки між своїми членами, підтримує матеріально неповнолітніх і непрацездатних її членів, робить допомогу і підтримку тим членам родини, у яких виникають матеріальні, фінансові труднощі.

3. Відбудовна функція родини складається в підтримці здоров'я, життєвого тонусу, організації дозвілля і відпочинку, родина стає оздоровчим середовищем, де будь-який член родини вправі сподіватися на турботливе відношення рідних і близьких. Для цього потрібно не тільки морально-психологічна підготовка, але і дотримання режиму праці і відпочинку, режиму харчування та інше. 

 Організація дозвілля відіграє велику роль у відновленні. Дозвілля служить засобом відновлення фізичних і духовних сил людини. Часто дозвілля відбувається в кожного по-своєму. Хтось дивиться ТБ, слухає музику і т.д., це є пасивним відпочинком. Людина має потребу в активному відпочинку (подорожі, прогулянки). Це приносить більше здоров'я для родини в цілому і кожного її членів. 

4. Призначення регулятивної функції полягає в тому, щоб регулювати й упорядковувати відносини між статями, підтримувати сімейний організм у стабільному стані, забезпечувати оптимальний ритм його функціонування і розвитку, здійснювати первинний контроль за дотриманням членами родини суспільних норм особистого, групового і громадського життя. 

5. Родина як соціальна спільність є первинним елементом, опосредуючим зв'язок особистості із суспільством: вона формує в дитини представлення про соціальні зв'язки і включає в них його з народження. Звідси наступна найважливіша функція родини – соціалізація особистості. Потреба людини в дітях, їхньому вихованні і соціалізації додає зміст самого людського життя. Дана функція сприяє виконанню дітьми визначених соціальних ролей у суспільстві, їхньої інтеграції в різні соціальні структури. Ця функція тісно зв'язана з природною і соціальною сутністю родини як виробника людського роду, а також з господарсько-економічною функцією родини, оскільки виховання дітей починається з їхнього матеріального забезпечення і відходу за ними.

6. Усе більше значення соціологи додавали і додають комунікативної функції родини. Можна назвати наступні компоненти цієї функції: посередництво родини в контакті своїх членів із засобами масової інформації (телебачення, радіо, періодична преса), з літературою і мистецтвом; вплив родини на різноманітні зв'язки своїх членів з навколишнім природним середовищем і на характер її сприйняття; організація внутрісімейного об'єднання.

Невміння спілкуватися здатно зруйнувати родину. Основними компонентами культури спілкування є співпереживання, терпимість, поступливість, доброзичливість. Особлива здатність до спілкування - уміння визнати цінність іншого, навіть при розбіжності позицій. Тільки в такий спосіб можна досягти гармонії в сімейному житті.

У родині, крім дорослих, у повноцінному спілкуванні бідують також і діти. Спілкування є одним з основних факторів формування особистості дитини. Потреба в спілкуванні з'являється в дитини із самого народження. Вже у віці 2-х місяців побачивши матері він посміхається.

Спілкування батьків з дітьми має величезне значення для їхнього повноцінного розвитку. Доведено, що діти, позбавлений можливості спілкуватися з батьками, характеризуються низьким рівнем саморегуляції поводження, мають підвищену чутливість до звертання до них дорослого, випробують труднощі в спілкуванні з однолітками.

7. Досугова функція