Особливості взаємин у рольових іграх дітей старшого дошкільного віку

Актуальність теим дослідження. Демократичні процеси в нашій державі активізують вироблення нових суспільних вимог до освіти, зокрема її дошкільної ланки як основи соціокультурного становлення особистості. Про це свідчать основні державні документи в галузі освіти: Закон України, Про дошкільну освіту, Державна національна програма, Освіта (Україна ХХI століття), Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, – які спрямовують фахівців з вікової та педагогічної психології на пошук оптимальних шляхів особистісного розвитку дошкільників, розкриття механізмів формування їхньої життєвої компетентності як здатності в міру своїх вікових можливостей самостійно виробляти позитивне ставлення до світу, людського оточення і самих себе.

Гра посідає чільне місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільнят. Вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє особисті інтереси та соціальні потреби. 

Завдання і зміст ігрової діяльності визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, чинними програмами розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку «Малятко», «Дитина», «Українське довкілля», «Дитина в дошкільні роки», «Зернятко». Базова програма розвитку дітей дошкільного віку спрямована на збалансований розвиток дитини, формування елементарних форм її життєвої компетентності, реалізацію природного потенціалу, індивідуалізацію особистісного становлення.

Вплив ігрової діяльності на виховний процес дітей було розкрито в роботах педагогів-класиків (А. Я. Коменський, С. Ф. Русова, В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський та ін.), психологів (Ю. А. Аркін, М. Я. Басов, П. П. Блонський, Л. С. Виготський, Н. Д. Виноградов, Д. Б. Ельконін, С. Л. Рубінштейн, Д. Н. Узнадзе та ін.), сучасних педагогів (Л. В.  Артемова, А. К. Бондаренко, Г. І. Григоренко, Р. І. Жуковська, В. Г. Захарченко, Т. О. Маркова, Д. В. Менджерицька, О. І. Сорокіна, О. П. Усова, Г. С. Швайко, К. І. Щербакова та ін.). 

Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання. ЇЇ назвали «супутником дитинства», хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі. Дитяча гра – це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання. Водночас гра є могутнім виховним засобом, у ній, за словами К.Ушинського, реалізується потреба людської природи.

В останні роки практика застосування ігрових прийомів визначила методичну думку, що зараз настав час узагальнення практичного досвіду, об’єктивної оцінки доцільності застосування ігрових завдань, визначення їх питомої ваги та місця у системі навчання. Гра дозволяє яскраво реалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну та розвивальну, які діють в органічній єдності.

Дошкільний вік – етап психічного розвитку від 3 до 6-7 років. Він характеризується тим, що провідною діяльністю є гра. Має надзвичайно важливе значення для формування особистості дитини.

Надзвичайно цікавим та плідним у плані дошкільної педагогіки є старший дошкільний вік життя дитини. Саме у цей період виникає та удосконалюється уміння планувати свої дії, створювати та втілювати певний задум, який, на відміну від простого наміру, включає уявлення не тільки про мету дії, а й також про способи її досягнення.

Таким чином, в грі дитина вчиться спілкуванню з однолітками, вчиться контролювати свою поведінку, підкоряючись правилам гри. Те, що відносно легко вдається дитині в грі, набагато гірше виходить при відповідних вимогах дорослих. У грі дитина проявляє чудеса терплячості, наполегливості, дисциплінованості. У грі дитина розвиває творчу уяву, кмітливість, вольові якості, етичні установки.

Мета дослідження – дослідити можливості гри для розвитку взаємовідносин дітей старшого дошкільного віку. 

Завдання дослідження:

• визначити роль ігрових прийомів в навчальному процесі дітей старшогодошкільного віку;
• виявити шляхи використання ігор у навчанні дітей старшого дошкільного віку;
• вивчити особливості впливу гри на формування у дітей навчальних умінь та навичок;
• визначити особливості формування рольової поведінки дітей старшого дошкільного віку в грі.

Об’єкт дослідження – процес використання ігор у навчанні та вихованні дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження – ігри, як засіб організації навчання дітей старшого дошкільного віку та спосіб підвищення рівня їх взаємовідносин.

Робоча гіпотеза: різноманітність ігор, використаних педагогом в навчальному процесі, сприятиме розвитку у дітей інтересу до пізнавальної діяльності, сприятиме розвитку міжособистісної вербальної та невербальної комунікації.

Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової, навчально-методичної літератури – для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, емпіричні – спостереження, вивчення результатів ігрової діяльності старших дошкільнят.

Експериментальна частина дослідження була організована на базі старшої групи ДНЗ №35 м. Рівне. Дослідженням було охоплено 48 дітей.

Структура дослідження. Курсова роботи складається із вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури.