Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особистісні розлади

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЛЕКЦІЯ
 
Тема: Особистісні розлади
 
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
 
1. Історія вчення про розлади особистості
2. Етіопатогенетичні аспекти і поширеність розладів особистості
2. Основні види розладів особистості
3. Динаміка розладів особистості
4. Систематика і діагностичні критерії розладів особистості і поведінки згідно МКХ-10
 
Актуальність теми: Сьогодні розладам особистості приділяється велика увага, оскільки даний вид психічної патології часто зустрічається у популяції. З іншого боку при розладах особистості людина як особистість функціонує на патологічному рівні, що суттєво знижує її творчий потенціал.
 
Розлад особистості й поводження (психопатії) по МКХ-10 – це важке порушення характерологічної конституції й поведінкових тенденцій індивідуума, що завжди супроводжується явищами особистісної й соціальної дезадаптації. Особистісні розлади звичайно виникають у дитячому або підлітковому віці й продовжують проявлятися протягом всього життя. П. Б. Ганнушкін особливе значення в діагностиці психопатій відводив клінічним критеріям, які ввійшли в психіатрію як тріада Ганнушкіна – тотальність, стійкість характерологічних порушень, зміна соціальної адаптації.
Найбільш послідовна концепція багатофакторного походження психопатій знайшла відбиття в роботах О. В. Кербікова (1906-1965) і його учнів, які залежно від провідних механізмів розвитку аномалій характеру виділяли конституціональні (ядерні) і крайові (набуті) форми. До останніх, крім варіантів формування особистісних аномалій, що виникли в психогенних умовах, відносились і ті випадки, при яких мала місце раннє органічна ураження головного мозку (інфекції матері в період вагітності, родові травми голови, важкі інфекційні захворювання дитини в ранньому дитинстві). Ця група психопатій визначалась як органічні.
Таким чином, з'явилося вчення про три варіанти формування патології особистості, які залежно від механізмів походження розрізняються як у клінічних проявах, так і за динамікою.
Відповідно до останніх класифікацій найбільше поширення в населенні мають істеричні й збудливі психопатії (межові з нетриманням імпульсів за МКХ-10), найменше – паранояльні (параноїдні розлади особистості по МКХ-10), інші форми представлені приблизно рівномірно.
 
РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ (F60-F69)
 
У новій класифікації психічних розладів (МКХ-10) запропоновані наступні діагностичні критерії патології особистості:
а) помітна дисгармонія в особистісних позиціях і поведінці, що залучає кілька сфер функціонування, аффективность, збудливість, а також стиль стосунків з іншими людьми;
б) хронічний характер аномального стилю поведінки;
в) аномальний стиль поведінки є всеосяжним, що значно порушує адаптацію до широкого діапазону особистісних і соціальних ситуацій;
г) вищезгадані прояви завжди виникають з дитинства й продовжують своє існування в період зрілості;
д) розлад призводить до значного особистісного дисстрессу, але це може стати очевидним тільки на протягом тривалого часу;
е) розлад може супроводжуватися істотним погіршенням професійної й соціальної продуктивності.
 
СПЕЦИФІЧНІ РОЗЛАДИ ОСОБИСТОСТІ (F60)
 
Загальні критерії:
Когнітивні розлади.
Емоційна нестійкість.
Слабкість контролю потягів.
Зниження соціальної толерантності.
Параноїдний розлад особистості (F60. 0)
Клінічні діагностичні критерії:
Задовольняються загальні критерії.
Легка образливість, надмірне реагування у фруструючих ситуаціях.
Постійна незадоволеність кимось або чимось.
Підозрілість і перекручування фактів, тлумачення нейтральних або приятельських дій оточення як ворожих або, презирливих.
Невиправдана недовіра друзям, партнерам, уявлення, що його використовують або завдадуть шкоди.
Безпідставне войовничо-надцінне відстоювання своїх прав особистості.
Невиправдані підозри сексуальної невірності партнера.
Відчуття особистісної підвищеної значущості.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
Порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-значущих орієнтацій – опитувальники значущих пріоритетів.
Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.
Зміни емоційно-афективної сфери.
Параклінічні методи дослідження – специфічних змін не виявляється
Розлад особистості шизоїдного типу (F60. 1)
Клінічні діагностичні критерії:
Задовольняються загальні критерії.
Відсутність діяльності доставляє задоволення.
Емоційна холодність, відчуженість, сплощена ефективність.
Нездатність виявляти щирі почуття стосовно інших людей.
Слабка емоційна реакція як на похвалу, так і на критику.
Підвищена захопленість фантазіями й інтроспекцією.
Перевага індивідуальної діяльності, потреба знаходитися наодинці.
Несприятливість соціальних норм і суспільних умовностей.
Відсутність близьких друзів або довірчих зв’язків і відсутність потреби до них.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
Порушення або перекручування соціальної перцепції.
Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.
Знижена потреба в досягненні при підвищеній або перекрученій мотивації.
Зміни емоційно-афективної сфери.
Параклінічні методи дослідження: не є специфічними
Дисоціальний розлад особистості (F60. 2)
Клінічні діагностичні критерії:
Задовольняються загальні критерії.
Наявність порушень поведінки з підліткового віку.
Виражена, стійка і демонстративна позиція безвідповідальності і зневаги що до соціальних норм і обов’язків.
Байдужість до почуттів інших.
Нездатність підтримувати взаємовідносини при відсутності труднощів у їхньому становленні.
Низька толерантність до фрустрації, низький поріг агресії, включаючи насильство.
Схильність обвинувачувати навколишніх або висувати привабливі пояснення своєї поведінці.
Нездатність до почуття провини і надбання життєвого досвіду, особливо покарання.
Явища соціальної дезадаптації.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
Порушення або перекручування системи ціннісних і особистісно значущих орієнтацій.
Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.
Параклінічні методи дослідження – специфічних порушень не виявляється.
Емоційно нестійкий розлад особистості (F60. 3)
F60. 30 Імпульсивний тип
Клінічні діагностичні критерії:
Задовольняються загальні критерії.
Висока збудливість і яскравість емоцій при недостатній їхній глибині.
Порушення в пізнавальній діяльності при умінні швидко орієнтуватися.
Висока жвавість уяви, схильність до вигадок і перебільшень.
Підвищена сугестивність.
Потреба нових задоволень.
Мінімальна спроможність планування.
При відносно високому інтелекті – слабка виразність інтелектуальних інтересів, малопродуктивна діяльність.
Неможливість довести почату справу до кінця.
Спалахи інтенсивного гнівливого афекту, що приводять до насильства.
Легка провокованість.
Безпідставна критика або зневага до людей.
Підвищена самооцінка.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
Зміни емоційно-афективної сфери – знижений поріг реактивності, затримки афекту).
Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
2. 1. низька потреба в досягненні при високій мотивації досягнення;
2. 2. низька спроможність до планування і прогнозування.
Високий рівень агресивності вище рівня агресії.
Параклінічні методи дослідження: специфічні зміни відсутні
F60. 31 Межовий тип
Клінічні діагностичні критерії
Нестабільність і напруженість в міжособистісних стосунках, що характеризуються коливаннями між надмірною ідеалізацією і розчаруванням
Імпульсивність принаймні в двох сферах, що є потенційно небезпечними, наприклад, грошові витрати, секс, крадіжки, нерозважливе поводження за кермом, ненажерливість, уживання наркотиків.
Афективна нестабільність, помітні зміни настрою від нормального до депресії, дратівливості чи страху, що звичайно триває декілька годин і лише зрідка декілька днів
Неадекватний за інтенсивністю гнів або безконтрольна гнівливість, наприклад часті напади люті, постійна злостивість, повторювані бійки
Повторювані суїцидальні погрози, жести, суїцидальна або самоушкоджувальна поведінка
Виражені й стійкі порушення ідентифікації, що виявляються невизначеністю щонайменше в двох з наведених далі сфер: образ власного «Я», сексуальні орієнтації, довготривалі цілі, вибір кар'єри, бажаний тип друзів, пріоритетні вартості
Хронічне відчуття спустошеності або нудьги
Несамовиті зусилля, спрямовані на те, щоб уникнути реального або уявного стану «всіма кинутого»
Демонстративний розлад особистості (F60. 4)
Клінічні діагностичні критерії:
Задовольняються загальні критерії.
Демонстративність, театральність.
Яскравість, поверховість і лабільність емоційних реакцій.
Постійна потреба в увазі до себе, схваленні.
Підвищена сугестивність у сполученні з фантазуванням та поверховим мисленням.
Неадекватна демонстрація сексуальної привабливості.
Підвищена потреба бути фізично привабливим.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
1. 1. підвищена ригідність або підвищена тендітність рівня домагань, різкі розходження рівня домагань у значущих і у незначущих видах діяльності;
1. 2. підвищена потреба в досягненні при зниженій або перекрученій мотивації досягнення
Переваження в предметно-образному коді мислення індивідуально-суб’єктивної або індивідуально-емоційної складової.
Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.
Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості (F60. 5)
Клінічні діагностичні критерії:
Задовольняються загальні критерії.
Надмірна схильність до сумнівів і обережності.
Перфекціонізм.
Надмірна сумлінність, скрупульозність і неадекватна занепокоєність продуктивністю.
Підвищена педантичність і схильність до соціальних умовностей.
Необґрунтовані наполегливі вимоги того, щоб інші усі робили в точності як і він самий, або нерозсудливе небажання дозволяти виконати що-небудь іншим людям.
Поява наполегливих і небажаних думок і потягів, що можуть набувати характеру нав’язливостей і ритуалів.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
Зміна цільової і мотиваційної структури діяльності: висока потреба в досягненні при середній мотивації досягнень.
Тип сполучень рівнів ситуативної тривожності і особистісної тривоги: показники рівня тривоги і тривожності проективних методик.
Параклінічні методи дослідження: не є специфічними для даної патології.
Тривожний (уникаючий) розлад особистості (F60. 6)
Клінічні діагностичні критерії:
Задовольняються загальні критерії.
Гіперчутливість до відкидання їх іншими.
Постійне загальне почуття напруженості і важкі передчуття.
Наявність уявлень про свою соціальну нездатність, особистісну непривабливість і приниженість.
Підвищена занепокоєність критикою на свою адресу.
Небажання вступати у взаємовідносини без гарантій сподобатись.
Обмеженість життєвого укладу через потребу у фізичній безпеці.
Бажання уникнути соціальної або професійної активності.
Відсутність близьких друзів, крім близьких і родичів.
Надмірна обумовлена страхом сказати щось невідповідне та дурне.
Побоювання потрапити в безглузде становище, почервоніти, виявити ознаки тривоги тощо.
Перебільшення потенційних труднощів, фізичної небезпеки або ризику, роблячи що-небудь просте, але що виходить за рамки звичайних занять.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
Порушення мотиваційної структури діяльності: високий рівень домагань у сполученні з заниженою самооцінкою в значущих видах діяльності і низький або адекватний у сполученні з низькою самооцінкою в незначущих видах діяльності.
Зміни емоційно-афективної сфери:
2. 1. рівень особистісної тривоги вище рівня реактивної тривожності;
2. 2. низький поріг емоційної реактивності в значущих видах діяльності і середній – у незначущих.
Параклінічні методи дослідження діагностичного значення не мають.
Залежний розлад особистості (F60. 7)
Клінічні діагностичні критерії:
Задовольняються загальні критерії.
Перекладання на інших прийняття важливих рішень.
Підпорядкування власних потреб потребам інших людей і неадекватна податливість їхнім бажанням.
Небажання пред’являти навіть розумні вимоги людям, від яких індивідуум знаходиться в залежності.
Почуття незручності або безпорадності на самоті через надмірний страх нездатності до самостійного життя.
Страх бути покинутим особою, із якою є тісний зв’язок.
Обмежена спроможність приймати повсякденні рішення без посилених рад і підбадьорення з боку інших осіб.
Уявлення про себе як про безпомічну, некомпетентну людину.
Добровільне виконання неприємних і принизливих справ, щоб бути улюбленим (ою).
Легка уразливість.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
1. 1. низька потреба в досягненні, низька мотивація досягнення;
1. 2. низька і імпунитивна фрустраційна толерантність, особливо в его-блокінгових ситуаціях.
Рівень соціальної перцепції низький, соціальної ідентифікації середній або низький.
Параклінічні методи дослідження специфічного діагностичного значення не мають.
Інші специфічні і неуточнені розлади особистості (F60. 8)
Клінічні діагностичні критерії:
Задовольняються загальні критерії.
Також можуть бути інші прояви, заважаючи соціальної, трудової, сімейної адаптації.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
Порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-смислових орієнтувань.
Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
2. 1. підвищена ригідність або підвищена чуттєвість рівня домагань, різкі розходження рівня домагань у значущих і в незначущих видах діяльності;
2. 2. підвищена потреба в досягненні при зниженій або перекрученій мотивації досягнення.
Переважання в предметно-образному коді мислення індивідуально-суб’єктивної або індивідуально-емоційної складової.
Параклінічні методи дослідження: відсутність яких-небудь змін.
Наступні рубрики: змішані та інші розлади (F61), хронічні зміни особистості, що не пов’язані з ушкодженням та захворюванням мозку (F62), розлади навичок та потягів (F63) за діагностичними критеріями відповідають F60. 4.
 
РОЗЛАДИ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ (F64)
ПСИХОЛОГІЧНІ І ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ, ПОВ’ЯЗАНІ З СЕКСУАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ І ОРІЄНТАЦІЄЮ (F66)
 
Розлад статевого дозрівання (F66. 0)
ІНШІ РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ (F68)
 
ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Напрєєнко О. К. Психіатрія. – Київ, “Здоровя”. – 2001. -584 с.
  2. Гельдер М., Гэт Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии. -К. : Сфера. – 1997. – Т. 1. – 298 с.
  3. Гельдер М., Гэт Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии. -К. : Сфера. – 1997. – Т. 2. – 315 с.
  4. Каплан Г. И., Сэдок Б. Дж. Клиническая психиатрия. В 2 т. Пер. с англ. – М. : Медицина, 1998. -Т. 1. – 493 с.
  5. Каплан Г. И., Сэдок Б. Дж. Клиническая психиатрия. В 2 т. Пер. с англ. – М. : Медицина, 1998. -Т. 2. – 456 с.
  6. Руководство по психиатрии: В 2 т. / Под ред. А. С. Тиганова. – М., Медицина. – 1999. Т. 1: -700 с.
  7. Руководство по психиатрии: В 2 т. / Под ред. А. С. Тиганова. – М., Медицина. – 1999. – Т. 2: – 680 с.
  8. Циркин С. Ю. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста. – СПб. : Питер Ком, 1999. – 748 с.
 
 
Фото Капча