Особистісні розлади

 

Тема: Особистісні розлади

 

 

1. Історія вчення про розлади особистості

2. Етіопатогенетичні аспекти і поширеність розладів особистості

2. Основні види розладів особистості

3. Динаміка розладів особистості

4. Систематика і діагностичні критерії розладів особистості і поведінки згідно МКХ-10

 

Актуальність теми: Сьогодні розладам особистості приділяється велика увага, оскільки даний вид психічної патології часто зустрічається у популяції. З іншого боку при розладах особистості людина як особистість функціонує на патологічному рівні, що суттєво знижує її творчий потенціал.

 

Розлад особистості й поводження (психопатії) по МКХ-10 – це важке порушення характерологічної конституції й поведінкових тенденцій індивідуума, що завжди супроводжується явищами особистісної й соціальної дезадаптації. Особистісні розлади звичайно виникають у дитячому або підлітковому віці й продовжують проявлятися протягом всього життя. П. Б. Ганнушкін особливе значення в діагностиці психопатій відводив клінічним критеріям, які ввійшли в психіатрію як тріада Ганнушкіна – тотальність, стійкість характерологічних порушень, зміна соціальної адаптації.

Найбільш послідовна концепція багатофакторного походження психопатій знайшла відбиття в роботах О. В. Кербікова (1906-1965) і його учнів, які залежно від провідних механізмів розвитку аномалій характеру виділяли конституціональні (ядерні) і крайові (набуті) форми. До останніх, крім варіантів формування особистісних аномалій, що виникли в психогенних умовах, відносились і ті випадки, при яких мала місце раннє органічна ураження головного мозку (інфекції матері в період вагітності, родові травми голови, важкі інфекційні захворювання дитини в ранньому дитинстві). Ця група психопатій визначалась як органічні.

Таким чином, з'явилося вчення про три варіанти формування патології особистості, які залежно від механізмів походження розрізняються як у клінічних проявах, так і за динамікою.

Відповідно до останніх класифікацій найбільше поширення в населенні мають істеричні й збудливі психопатії (межові з нетриманням імпульсів за МКХ-10), найменше – паранояльні (параноїдні розлади особистості по МКХ-10), інші форми представлені приблизно рівномірно.

 

 

У новій класифікації психічних розладів (МКХ-10) запропоновані наступні діагностичні критерії патології особистості:

а) помітна дисгармонія в особистісних позиціях і поведінці, що залучає кілька сфер функціонування, аффективность, збудливість, а також стиль стосунків з іншими людьми;

б) хронічний характер аномального стилю поведінки;

в) аномальний стиль поведінки є всеосяжним, що значно порушує адаптацію до широкого діапазону особистісних і соціальних ситуацій;

г) вищезгадані прояви завжди виникають з дитинства й продовжують своє існування в період зрілості;

д) розлад призводить до значного особистісного дисстрессу, але це може стати очевидним тільки на протягом тривалого часу;

е) розлад може супроводжуватися істотним погіршенням професійної й соціальної продуктивності.

 

 

Загальні критерії:

Когнітивні розлади.

Емоційна нестійкість.

Слабкість контролю потягів.

Зниження соціальної толерантності.

Параноїдний розлад особистості (F60. 0)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Легка образливість, надмірне реагування у фруструючих ситуаціях.

Постійна незадоволеність кимось або чимось.

Підозрілість і перекручування фактів, тлумачення нейтральних або приятельських дій оточення як ворожих або, презирливих.

Невиправдана недовіра друзям, партнерам, уявлення, що його використовують або завдадуть шкоди.

Безпідставне войовничо-надцінне відстоювання своїх прав особистості.

Невиправдані підозри сексуальної невірності партнера.

Відчуття особистісної підвищеної значущості.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-значущих орієнтацій – опитувальники значущих пріоритетів.

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.

Зміни емоційно-афективної сфери.

Параклінічні методи дослідження – специфічних змін не виявляється

Розлад особистості шизоїдного типу (F60. 1)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Відсутність діяльності доставляє задоволення.

Емоційна холодність, відчуженість, сплощена ефективність.

Нездатність виявляти щирі почуття стосовно інших людей.

Слабка емоційна реакція як на похвалу, так і на критику.

Підвищена захопленість фантазіями й інтроспекцією.

Перевага індивідуальної діяльності, потреба знаходитися наодинці.

Несприятливість соціальних норм і суспільних умовностей.

Відсутність близьких друзів або довірчих зв’язків і відсутність потреби до них.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення або перекручування соціальної перцепції.

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.

Знижена потреба в досягненні при підвищеній або перекрученій мотивації.

Зміни емоційно-афективної сфери.

Параклінічні методи дослідження: не є специфічними

Дисоціальний розлад особистості (F60. 2)

Клінічні діагностичні критерії:

Задовольняються загальні критерії.

Наявність порушень поведінки з підліткового віку.

Виражена, стійка і демонстративна позиція безвідповідальності і зневаги що до соціальних норм і обов’язків.

Байдужість до почуттів інших.

Нездатність підтримувати взаємовідносини при відсутності труднощів у їхньому становленні.

Низька толерантність до фрустрації, низький поріг агресії, включаючи насильство.

Схильність обвинувачувати навколишніх або висувати привабливі пояснення своєї поведінці.

Нездатність до почуття провини і надбання життєвого досвіду, особливо покарання.

Явища соціальної дезадаптації.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

Порушення або перекручування системи ціннісних і особистісно значущих орієнтацій.

Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.

Параклінічні методи дослідження – специфічних порушень не виявляється.

Емоційно нестійкий розлад особистості (F60. 3)

F60. 30 Імпульсивний тип

Клінічні діагностичні критерії: