Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Освітня діяльність української інтелігенції в контексті загальноєвропейських процесів націотворення у 1921 – 1934 рр.

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
 
Невінчана Ірина Олександрівна
 
УДК 94 (477) “1921 – 1934”: 37 – 058.237
 
ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОЦЕСІВ НАЦІОТВОРЕННЯ У 1921 – 1934 рр.
 
07.00.01 – історія України
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
Київ – 2006
 
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі історії України Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник доктор історичних наук, професор Борисенко Володимир Йосипович, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут історичної освіти, завідувач кафедри історії України.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук Касьянов Георгій Володимирович, Інститут історії України НАН України, завідувач відділу новітньої історії та політики; кандидат історичних наук Висовень Оксана Іванівна, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. Сковороди, доцент кафедри історії і культури України.
Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, Кабінет Міністрів України, м. Київ.
Захист відбудеться “22” вересня 2006 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.02 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Вступ. Актуальність теми дослідження. Освіта була і залишається тією сферою, що впливає на життєдіяльність і стратегічний розвиток нації. Її сутнісне наповнення значною мірою визначає сферу духовних цінностей, національну свідомість і мораль суспільства. Тому питання функціонування та якості системи освіти залишається важливим і в ХХІ столітті.
На сучасному етапі існування незалежної української держави перед українською елітою стоять завдання реформування освітньої системи з урахуванням міжнародного досвіду, національних традицій і демократичних цінностей. Від їх правильного розв’язання залежить історична доля як української держави, так і української нації.
У наш час особливого значення набуває питання про вплив діяльності інтелігенції, у тому числі й освітньої, на процес формування української модерної нації. У вітчизняній історичній науці переосмислюється місце і роль інтелігенції у процесі націотворення, що й зумовлює наукову значущість і актуальність теми дослідження.
Робота має сприяти усвідомленню нашим суспільством необхідності практичного врахування освітніх змін з огляду на їхню впливовість у націотворчому процесі, оскільки в освітній сфері 1921 – 1934 рр. і сьогодення багато спільного.
Зв’язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами установи. Дисертація виконувалась у руслі наукової тематики кафедри історії України Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова “Актуальні проблеми історії України”. Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова 29 вересня 2005 р., протокол № 2.
Об’єктом дослідження є місце освіти у процесі формування української модерної нації в загальноєвропейському контексті.
Предметом дисертаційного дослідження є вплив освітньої діяльності інтелігенції у сфері масової освіти в Україні на процес формування української модерної нації у 1921 – 1934 рр.
Територіальними рамками дослідження є територія Радянської України у 1921 – 1934 рр. Для порівняльного аналізу освітнього аспекту націотворення були використані відповідні дані по українських етнічних землях, які перебували у складі Польщі, Чехословаччини, Румунії і дані по інших європейських державах.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1921 – 1934 рр. Нижня межа обумовлена завершенням національно-визвольних змагань і встановленням більшовицького режиму в Україні, початком протистояння ідей побудови системи масової освіти. Верхня межа визначена 1934 р., коли відбулися остаточне утвердження тоталітарного режиму в Україні та уніфікація освітнього процесу, внаслідок чого було призупинено створення української національної системи освіти і, відповідно, загальмовано процес формування української модерної нації. З метою глибшого дослідження окремих аспектів освітнього фактору процесу націотворення залучено відповідні матеріали у дещо ширших хронологічних рамках.
Мета дослідження – проаналізувати та визначити роль і місце освітньої діяльності української інтелігенції у процесі формування української модерної нації у 1921 – 1934 рр. на основі узагальнення і критичного переосмислення джерел та наукових публікацій.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
–проаналізувати стан наукової дослідженості та джерельної бази проблеми;
–простежити залежність процесу націотворення як загальної тенденції розвитку європейських народів від вирішення проблеми освіченості українського народу;
–з’ясувати суть політичності і аполітичності української інтелігенції в освітній діяльності;
–виявити вплив шкільної освіти на формування української модерної нації;
–показати роль позашкільної освіти у формуванні національної ідентичності українського народу;
–розкрити особливості українського національного підручникотворення на початок 20-х років ХХ ст.;
–з’ясувати напрями вирішення проблеми забезпечення освітніх закладів навчальною літературою;
–проаналізувати відтворення суспільно-політичної дійсності у шкільних підручниках та визначити етапи сутнісних змін у характері підручникотворення.
Методологічна база роботи ґрунтується на основі принципів науковості, історизму та об’єктивності. В ході розв’язання поставлених завдань використано такі методи: порівняльно-історичний – для розкриття питання неписьменності народу в Україні в порівнянні з іншими європейськими країнами; проблемно-хронологічний – для з’ясування змін у національно-освітній і підручникотворчій діяльності української інтелігенції; аналізу і систематизації – з метою періодизації історіографії і підручникотворення;
Фото Капча