Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Палеонтологія

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Палеонтологія докембрія
2. Бактеріальна палеонтологія
3. Молекулярна палеонтологія
4. Біосферний напрямок
5. Палеобіогеографічний напрямок
6. Традиційні напрямки 
Висновок
Використана література
 
Вступ
 
Палеонтологія – це наука, що досліджує викопні рештки організмів. Через специфіку і розмаїтність досліджуваних об'єктів палеонтологія використовує безліч різних методів. На початковому етапі розвитку дослідження в палеонтології були спрямовані на з'ясування й опис розмаїтності органічного світу минулого, створення систематик і з'ясування взаємин викопних груп. Пізніше чітко позначилися цілком самостійні напрямки: таксономічний (розмаїтість, систематика, регіональні фауни і флори) ; морфофункціональний й еволюційно-морфологічний; палеоекологічний; микроструктурно-гістологічний; палеобіогеохімічний; палеобіогеографічний; біостратиграфічний та ін. Останнім часом відокремилися палеонтологія докембрія, молекулярна палеонтологія, бактеріальна палеонтологія, біосферний напрямок. Така диференціація палеонтологічних досліджень визначається принаймні двома причинами. По-перше, задачі палеонтології значно збагачуються її кооперацією з іншими областями біологічних і геологічних наук, а по-друге, розширюються з розвитком методичної бази (впровадженням електронної мікроскопії, томографії, мікроаналізаторів, комп'ютерної техніки).
Відокремлення нових напрямків не означає, що результати традиційних досліджень втрачають своє значення. Традиційні описи нових таксонів і регіональних фаун і флор завжди були і будуть залишатися фундаментом палеонтології, оскільки без поповнення саме цих даних всі інші дослідження можуть швидко втратити зміст, позбавившись основи. Зупинимося на самих яскравих досягненнях останніх років, як у традиційних, так і в нових напрямках.
 
1. Палеонтологія докембрія
 
Сам термін був введений порівняно недавно (наприкінці 60-х років) Б. С. Соколовим. Цей напрямок пов'язаний з вивченням органічного світу на інтервалі, рівному приблизно 7/8 тривалості історії Землі. Розвивається він в даний час дуже бурхливо. Ще не так давно вважалося, що в докембрії практично не було життя, принаймні макроскопічно помітного. Тому весь докембрія називався «криптозою» (ера прихованого життя). Величезна кількість нових знахідок від макроскопічних до молекулярних дало можливість створити більш-менш достовірну загальну картину еволюції органічного світу і біосфери докембрія. Ще кілька років тому назад вважалося, що перші багатоклітинні організми з'явилися лише у венді (650-550 млн. років), а одноклітинні еукаріоти – приблизно 1, 2-1, 3 млрд. років тому. Тепер ми вже знаємо про знахідки нижчих грибів у породах, вік яких складає близько 2, 2 млрд. років, і перших багатоклітинних тварин і їхніх слідів у породах, чий вік оцінюється в 1, 4 млрд. років. Зовсім унікальні результати отримані в результаті аналізу розмаїтості і просторового поширення так званої вендо-едоакаріотської фауни. Її специфіка полягає в тому, що всі її представники ще не мають кістяка. Сьогодні вже описані багато десятків видів, і виявлені вони на всіх континентах.
 
2. Бактеріальна палеонтологія
 
Цей напрямок сформувався в останні роки, хоча вивчення викопних бактерій у кременях почався майже 50 років тому. Вважалося, що кремені – єдина порода, де в принципі можна знайти збережені бактеріальні залишки. Однак розвиток палеонтології докембрія й електронно-мікроскопічне вивчення високовуглекислих порід і фосфоритів виявили наявність бактерій практично у всіх осадових відкладах. Експериментально на сучасних ціанобактеріях було показано, що процеси скам'яніння можуть відбуватися в лічені години, у зв'язку з чим ми і знаходимо у викопному стані бактерії, що нерозклалися, дивно гарного збереження. Наслідок цих відкриттів ще важко оцінити. Але вже зараз ясно, що виявлення, наприклад, бентосних ціанобактеріальних матів (ЦОМ) у чорних сланцях змушує переглянути палеогеографічні побудови – ЦОМ повинні були утворюватися у фотичній зоні (у зоні проникнення світла).
Повсюдне виявлення бактерій в осадових породах дає підставу думати, що багато аспектів теорії опадоутворення повинні бути переглянуті, оскільки сьогодні уже важко уявити собі процес осадження в епіконтинентальних басейнах минулого без участі бактерій. Виявлення ж ЦОМ у докембрійських породах веде і до переоцінки перспектив нафтогазоносності древніх товщ, що вважалися звичайно малоцікавими з погляду нагромадження органічної речовини. Однак з урахуванням величезної продуктивності сучасних ЦОМ такий погляд має потребу в перегляді, оскільки немає основ думати, що продуктивність древніх ЦОМ була нижче, ніж сучасних. У теоретичному плані дані бактеріальної палеонтології тісно пов'язані з з'ясуванням величезного значення прокаріотичної біосфери минулого і її трансформації в еукаріотичну.
 
3. Молекулярна палеонтологія
 
Дуже серйозні результати в останні роки були отримані в області вивчення біомаркерів. Це напрямок найчастіше називають молекулярною палеонтологією. Вона вивчає молекулярні сліди життєдіяльності організмів минулого, з'ясовуючи по них характер еволюції як живих організмів, так і біосфери в цілому. Залишки органічних молекул, первинних чи перетворених, часто стійкі до зовнішніх впливів і зберігаються досить добре. Розмаїтість органічних сполук зростає з еволюцією (ускладненням) органічного світу. Крім того, деякі органічні сполуки, що зберігаються у викопному стані, специфічні для тих чи інших конкретних груп. Так, у бактерій для їхньої систематики використовується жирнокислотний склад ліпідів, у рослин – фенольні з'єднання, алкалоїди і багато чого іншого. Особливо цікаві результати досліджень докембрійских хемофосилій, оскільки вони дозволяють визначити час можливої появи эукаріот, потім багатоклітинних і т. д.
У 1969 році основоположник молекулярної палеонтології Кальвін, а пізніше В. Шопф із колегами запропонували перші картини хімічної і біологічної еволюції. Сучасні дані дозволяють внести істотні корективи. В основному вони пов'язані з поступовим «старінням» знахідок, що свідчать про появу эукаріот, багатоклітинних
Фото Капча