Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Парадигми філософії соціальної роботи

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Парадигми філософії соціальної роботи
2. Соціальна робота з інвалідами
3. Соціологічні методи соціальної роботи
Список використаної літератури
 
1. Парадигми філософії соціальної роботи
 
Філософія як система знань про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення є методологічною основою теорії соціальної роботи. По-перше, вона виявляє загальні закономірності й тенденції наукового пізнання в області соціальної роботи. По-друге, формує світоглядні аспекти соціальної роботи.
Об'єктом соціальної роботи і соціальної допомоги є людина, і філософія соціальної роботи – це, насамперед, філософська антропологія і коло проблем соціальної філософії: людина, її сутність, призначення, роль і місце в природному і соціальному середовищі, соціальні зв'язки і відносини, глобальні проблеми людини і людства.
Філософська концепція соціальної роботи заснована на розумінні того, що гуманізація середовища перебування людства в цілому – це, на сьогоднішній день, не соціальна утопія, а нагальна потреба.
У сучасній літературі існують різноманітні підходи до концепції соціальної роботи, які залежать від різного розуміння змісту її діяльності. Наприклад, один з фахівців в області соціальної роботи Л. Гуслякова виділяє чотири парадигми соціальної роботи:
радикально-гуманістичну;
радикально-структурну;
інтерпретативну;
функціоналистську.
У тлумачному словнику «Соціальні технології» відзначені два підходи: системний або структурний (соціально-організаційний) і психосоціальний.
Всі ці підходи поєднує та обставина, що соціальна робота розглядається як діяльність, спрямована на вирішення соціальних, економічних і психологічних проблем клієнтів, створення умов, які сприяють відновленню іполіпшенню здатності людей до соціального функціонування. Фактично соціальна робота – це діяльність, спрямована на вирішення різноманітних конфліктів, протиріч і «збоїв» у системах особистісного, групового та соцієтального рівня.
Поряд з концепцією професіоналізму стрижнем понятійної структури соціальної роботи стала ідея прав людини. У широкому розуміння ця ідея або філософія стала двигуном і обгрунтуванням політичних реформ у найбільш реформаторський період людської історії. Поняття «права людини» у наш час найчастіше представляється чимось природним і вічним. Насправді ж це порівняно пізній винахід людства. Уперше виникнувши в Західній Європі і у США приблизно два століття назад, це поняття міцно вкорінилося в колективній свідомості. Робилися спроби підвести під цю ідею певний абсолютний або науковий фундамент, у чому, зокрема, відзначилися представники школи утилітаризму (І. Бентам та ін.). Однак ідея прав людини залишається саме філософією, тобто системою логічно зв'язаних абстрактних принципів, категорій і цінностей. Нерідко її використовували для прикриття інтересів окремих груп або як пропагандистський прийом.
Ядро цієї філософської парадигми соціальної роботи становить набір тверджень про те, що кожна людина володіє абсолютним і очевидним правом на певні блага, які в не настільки віддаленому минулому були доступні як очевидні привілеї і «свободи» лише вузьким шарам європейського суспільства. Іншими словами, філософія прав людини, – це комплекс уявлень про реальний та ідеальний устрій суспільства, про місце індивіда в соціумі.
Ідеали філософії прав людини перетворювали в життя мирним або революційним шляхом реформатори, які прагнули перетворити суспільство у відповідності зі своїми моделями його поліпшення.
Відповідно до історичної спрямованості цивільних реформ логічно виділяються наступні цикли боротьби за права людини:
1) боротьба за цивільні права й політичну рівність;
2) держава загального благоденства й соціальна справедливість;
3) індивідуальність і право вибору.
Філософська парадигма цивільних прав ХVII -ХVIII ст. ставила в основу рівність людей перед законом. Однак практична реалізація подібних програм незабаром виявила і їх слабкі місця. Приклад США і Франції показав: республіканська форма правління, яка гарантує рівність політичних і юридичних прав, сама по собі не приводить до фактичної рівності громадян. Більш того, руйнування старої системи взаємозв'язків позбавляло багатьох людей традиційних колишніх форм соціального захисту і примножувало бідність, підсилювалася поляризація суспільства за майновою ознакою.
Отже, сучасна філософська парадигма соціальної роботи грунтується на різних підходах, однак у їх основі, перш за все, лежить принцип рівності прав і свобод громадян незалежно від їх майнового, соціального або фізичного стану.
 
2. Соціальна робота з інвалідами
 
Інваліди як соціальна категорія людей, знаходяться в оточенні здорових у порівнянні з ними і мають потребу в більшому ступені в соціальному захисті, допомозі, підтримці. Ці види допомоги визначені законодавством, що відповідають нормативними актами, інструкціями і рекомендаціями, відомий механізм їхньої реалізації. Слід зазначити, що всі нормативні акти стосуються пільг, посібників, пенсій і інших форм соціальної допомоги, що спрямована на підтримку життєдіяльності, на пасивне споживання матеріальних витрат. Разом з тим, інвалідам необхідна така допомога, що могла б стимулювати й активізувати інвалідів і придушувала б розвиток утриманських тенденцій. Відомо, що для повноцінного, активного життя інвалідів необхідне залучення їх у суспільно-корисну діяльність, розвиток і підтримку зв'язків інвалідів зі здоровим оточенням, державними установами різного профілю, громадськими організаціями й управлінськими структурами. Власне кажучи, мова йде про соціальну інтеграцію інвалідів, що є кінцевою метою реабілітації.
За місцем проживання (перебування) всіх інвалідів можна розділити на 2 категорії:
ті, що знаходяться в будинках-інтернатах;
ті, що проживають у родинах.
Зазначений критерій, місце проживання, не слід сприймати як формальний. Він найтіснішим чином зв'язаний з морально-психологічним фактором, з перспективою подальшої долі інвалідів. Відомо, що в будинках-інтернатах знаходяться найбільш важкі
Фото Капча