Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Педагогічне керівництво процесом формування дитячого колективу

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
45
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні засади впливу педагога на формування і розвиток дитячого колективу
1.1. Аналіз поняття, видів, функцій та особливостей розвитку учнівських колективів
1.2. Роль педагога у процесі формування дитячого колективу
2. Емпіричне дослідження особливостей формування класного колективу учнів молодшого шкільного віку
2.1. Організація дослідження, вибір і обгрунтування методик
2.2. Аналіз дослідження особливостей формування класного колективу учнів молодшого шкільного віку
2.3. Розробка рекомендацій щодо покращення взаємодії педагога й учнів у процесі формування учнівського колективу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Процес виховання забезпечує самоактуалізацію та самореалізацію особистості молодшого школяра, зумовлює його інтелектуальний та психічний розвиток, засвоєння соціального досвіду. Одним із визначальних чинників формування сутності особистості є колектив учнів як середовище взаємодії, впливу, як явище суспільного життя та педагогічне явище.

У педагогічних працях класиків психології та педагогіки детально розроблено теорію розвитку та формування дитячого колективу. На сучасному етапі колектив розглядається в гармонії з особистістю учня, тому зрозумілим є існування протиріч між потенційними можливостями молодших школярів у  розвитку колективізму та станом педагогічної практики, вихованням традиційними методами та компетентнісним і особистісно зорієнтованим підходами.

Виховне значення колективу, його впливу на особистість учня досить суттєве. Оскільки кожен учень щодня перебуває в класі, то й клас (свідомо чи несвідомо) впливає на нього. Колектив - не застигла структура, він постійно розвивається, проходячи певні стадії. Стадійність розвитку колективу є вираженням внутрішньої діалектики його становлення, в основі якої — рівень взаємовідносин між вихователем і вихованцями, між членами колективу.

Колектив спрямований на об’єднання учнів з метою виконання певних завдань, створення оптимальних умов для розвитку та виховання особистості, формування морально-ціннісних стимулів діяльності та якостей особистості.

Педагог інструктує, консультує, надає методичну допомогу щодо прийомів самовиховання (самоаналізу, самонавіювання, самонаказу, самовідмови від негативного), поступово привчаючи до нього весь колектив. Допомагає учням визначити потрібні для самовдосконалення якості, скласти індивідуальні плани самопізнання, саморозвитку. Беручи до уваги вимоги колективу до кожного його учасника, досягнутий рівень розвитку колективу, вікові та індивідуальні особливості дітей, педагог коригує самовиховання, створює загальну мажорну атмосферу.

Педагогічні основи організації і виховання дитячого колективу та взаємодії колективу й особистості розробляли такі педагоги, як М.Й. Боришевський [2],     С. Г. Карпенчук [7], Г.С. Костюк [10], М.Ю. Красовицький [12], А.С. Мака-ренко [13], І.М. Міщук [18], С. М. Дмитрієва [20], О. Чеснокова [26], О.Г. Яро-шенко [27] та ін.

Однак аналіз роботи шкіл, вислови і дані науковців свідчать про те, що не всі педагоги приділяють достатню увагу формуванню позитивних взаємин дітей у процесі їх повсякденного спілкування, часто пускають їх на самоплив, а тоді в учнівському колективі колективі виникають стосунки, які не лише галь¬мують розвиток у молодших школярів доброзичливого ставлення до своїх товаришів, а навіть породжують відверто непри¬язні прояви щодо однолітків - черствість, байдужість, приниження гідності іншого тощо.

Висвітлення питань, які розкривають шляхи формуван¬ня позитивних взаємовідносин дітей, має важливе значення для педагогічної практики, зокрема поліпшення виховного процесу в загальноосвітньому закладі.

Об’єкт дослідження - учнівський колектив загалньоосвітньої школи.

Предмет дослідження – особливості впливу педагога на процес формування і розвитку учнівського колективу.

Мета роботи - вивчення особливостей колективних взаємин молодших школярів, емпіричний аналіз їх перебігу та ролі у ньому вчителя, формулювання пропозицій щодо покращення.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи сформульовано наступні завдання:

  • проаналізувати поняття, види, функції та особливості розвитку учнівських колективів;
  • з’ясувати роль педагога у процесі формування дитячого колективу;
  • емпірично дослідити особливості формування класного колективу учнів молодшого шкільного віку;
  • розробити рекомендації щодо покращення взаємодії педагога й учнів у процесі формування учнівського колективу.

Методологія дослідження. Поставлені завдання вирішувалися за допомогою наступних методів: соціометрична методика, спостереження, бесіди, анкетні методики «Закінчи речення», «Самооцінка стану сформованості колективу», «Переважаюча думка про дружбу та прийнятність в класі».

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг роботи складає 45 аркушів.

 

Список використаних джерел: 
  1. Базна В. Формування конструктивних взаємин у школярів // Психолог.- 2008. - № 13-14. - С. 35-37.
  2. Боришевський М.Й. Взаємини в учнівському колективі і формування особистості. - К.: Генеза, 2004. - 180 с.
  3. Виговська О.І., Рудаківський С. В. Особистісно-орієнтоване навчання // Педагогіка толерантності. - 2000. - №11. - С.28-32.
  4. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.- К.: Академвидав, 2007.- 616 с.
  5. Головань Н.О. Особливості спілкування і відособлення у першокласників // Психологія: Респ. наук. метод. зб., Вип. 37 - К., 1991. - С.61-68.
  6. Горяна Л.Г., Неведомська Є.О. Організація навчально-виховного процесу. - К.: Фенікс, 1999. - 266 с.
  7. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: навч. посібник. - К.: Вища школа, 1997. - 266 с.
  8. Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції - К.: Радянська школа, 1982. - 344 с.
  9. Коребо И.С. Деятельность учителя при использовании групповых форм работы // Психодидактика высшего и среднего образования. - Барнаул: Знание, 1996. - 333 с.
  10. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Під ред. М.М. Проколієнко, упор. В.В. Андрієвська, Г.О. Балл, О.Т. Губко, В.О. Проскура .-К.: Радянська школа, 1989.- 608 с.
  11. Кравець В. П. Психолого-педагогічні основи спілкування школярів. - Тернопіль: ПП «Рута», 1997. - 238 с.
  12. Красовицький М.Ю. На власні очі. Проблеми морального виховання учнів у теорії і практиці вітчизняної та американської педагогіки. – К.: Нью-Йорк: Пед. думка, 1998. – 160 с.
  13. Макаренко А.С. Вибрані педагогічні твори. Статті, лекції, виступи / За загальн. ред. Е.Н. Мединського та І.Ф. Свадковського. – К. – Харків: Радянська школа, 1947. – 284 с.
  14. Методика виховної роботи: навч. посіб. / Н.П. Онищенко; Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г.Сковороди. - Переяслав-Хмельниц.: СПД Карпук С.В., 2009. - 326 с.
  15. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. 5-те видання, доповнене і перероблене. - К.: Академвидав, 2007. -656 с.
  16. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти / Ред.: І.М. Хом’як. - Рівне, 2005. - 154 с.
  17. Педагогіка: навч. посіб. / І.В. Зайченко. - 2-ге вид. - К.: Освіта України: КНТ, 2008. - 528 с.
  18. Педагогічна комунікація вчителя як умова формування учнівського колективу / І.М. Міщук // Вісн. Черкас. ун-ту. Сер. Пед. науки. - 2009. - Вип. 145. - С. 92-95.
  19. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник .- М.: Владос, 1999. - 226 с.
  20. Психологічні особливості педагогічної взаємодії вчителя та учнів молодшого шкільного віку / С. М. Дмитрієва // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. - 2009. - № 44. - С. 171-175.
  21. Психолого-педагогічна діагностика розвитку учнів та колективу школи: Навч.-метод. посіб. для вчителів, студ. пед. навч. закл. / Уклад.: О.В. Киричук; О.М. Коберник; Ін-т змісту і методів навчання. - К., 1998. - 106 с.
  22. Розвиток В.О.Сухомлинським теорії і практики виховання особистості в учнівському колективі: Моногр. / Г.В. Бучківська; Хмельниц. гуманіт.-пед. акад. - Хмельницький, 2007. - 170 с.
  23. Створення сприятливого мікроклімату в учнівському колективі як засіб психологічного супроводу у діяльності класного керівника / М. М. Чорній // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закл. освіти. - 2008. - Вип. 41. - С. 201-204.
  24. Сущенко А. Гуманізація навчальних взаємин у всіх ланках шкільної життєдіяльності. - Тернопіль: ПП «Рута», 2000. - 167 с.
  25. Чернігова В. Плекаймо особистість // Завуч, квітень 2003 р. - № 11. - С. 13-14.
  26. Чеснокова О. Спілкування та співробітництво учнів на уроці - один з головних принципів формування особистості в системі розвивального навчання. - Харків: ППФ «ТВ», 2005. - 192 с.
  27. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. К.: Либідь, 1997. - 219 с.
6699
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).