Педагогічні аспекти модернізації навчально-виховного процесу в старшій школі (обмін проблемами)

Дмитрієва Вікторія Миколаївна

 

 

«Технології» – це предмет, який сприяє активному розвитку творчої особистості зростаючої людини.

Багато школярів активно вивчають цей предмет як самостійно, так і під керівництвом педагогів. Почавши викладати предмет «Технології», я познайомилася з програмами, які використовуються педагогами в Росії, країн Близького і далекого зарубіжжя, а також підручниками, які видані для вивчення технологій.

У багатьох країнах створена спеціальна система додаткової освіти, де в гуртках, студіях, клубах учні освоюють багато напрямків технологічного профілю. Не обходяться тут і без «Цікавої технології», цілеспрямованого читання спеціальної літератури, знайомства з можливостями Інтернету в цьому питанні через «Корисні посилання».

Освітня галузь «Технології» була введена в Базисний навчальний план загальноосвітніх установ України для формування в учнів життєво важливих основ технологічних знань і вмінь застосовувати їх у різних сферах практичної діяльності з урахуванням економічної, екологічної та підприємницької діяльності. Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом організації цілісного навчально-виховного процесу технологічної підготовки учнів, використання у викладанні сучасних педагогічних технологій і розвиваючих особистість методів навчання. Особливе значення при цьому відіграє метод проектів, що дозволяє школярам системно опанувати практичної діяльності всього проектно-технологічного ланцюжка – від ідеї до її реалізації в моделі, виробі (продукті праці).

Сучасний уніфікований підхід до вирішення освітніх завдань у рамках загальноосвітньої галузі «Технології» полягає в наступному: у процесі активної пізнавальної діяльності школярі опановують основи трудової діяльності, знайомляться з найпростішими технологіями перетворення доступних матеріалів, оволодіння досвідом творчої діяльності. Опанування учнями досвідом творчої діяльності передбачає формування готовності до пошуку вирішення «нових» для них проблем і творчого перетворення дійсності через вибудовування системи творчих завдань, спрямованих на розвиток мислення, у тому числі технічного, і оволодіння трудовими вміннями.

Уроки технології реалізують вищеназваний підхід у двох напрямках.

Перший напрямок – розвиток особистості дитини в усьому можливому різноманітті: розвиток психічних якостей (мислення, уява, пам'ять, увага, мова), естетичного смаку, потреби в практичній творчій діяльності, а також розвиток елементів технічного та художнього мислення, конструкторських здібностей.

Другий напрямок – формування узагальнених техніко-технологічних знань і умінь з ручної обробки доступних дітям матеріалів.

Названі напрямки реалізуються змістовно через продуману систему вправ, підібраних відповідно до навчальних завдань, виконання творчих завданьузагальнюючого характеру. У зв'язку з цим усі завдання відповідають наступним вимогам:

1. Виконання завдання, в тому числі і виготовлення виробу, не є мета уроку. Завдання лише засіб вирішення конкретних навчальних завдань.

2. Будь-яке завдання має бути доступне для його виконання, але, в той же час, обов'язковомістити не більше одного-двох нових знань і нових умінь, які можуть бути «відкриті» і освоєні дітьми в ході його виконання.

3. Вироби, пропоновані дітям для виготовлення на уроках трудового навчання, не повинні бути випадковими, а мають відповідати меті та завданням кожного уроку, бути в чіткій продуманій послідовності.

4. Завдання повинні давати учням широкий спектр знань про світ, розвивати мислення, зокрема технічне, розвивати духовні якості особистості.

Методично ідеї реалізуються через діяльнісний підхід до навчання, використанняпродуктивних методів. Це – евристичні бесіди, пошукова, дослідницька діяльністьдітей щодо «відкриття» нових знань під час обговорення конструктивних особливостей виробів, визначення властивостей матеріалів, що використовуються, пошук можливих і раціональних способів їх обробки через вправи-проби, пошуки правильного або найбільш раціонального виконання технологічного прийому, операції або конструкції та ін.

На кожному уроці необхідна наявність зразка (схожих зразків), зразка в розборі, вузлів із прихованими конструктивними особливостями, схем, креслень, ескізів. Це забезпечує учням, з одного боку, можливість сприйняття зразка (схожих зразків) з усіма їх конструктивними особливостями, а з іншого -дозволяє при предметному (образному) спогляданні обговорити ці конструктивні особливості та виявити конструкторсько-технологічні проблеми, організувати пошук можливих шляхів їх вирішення.

Графічне зображення зразків (інструкційні карти) може бути використано якна етапі аналізу завдання, так і в самостійній практичній діяльності інформаційної підтримки.

Головна умова навчання на уроках»Технології» – активна пізнавальна діяльність учніву процесі відкриття нових знань.

Головний результат навчання – самостійне вирішення наявних проблем (навчальних та життєвих).

Показник розвитку – вміння використовувати набуті знання та практичні вмінняв нових умовах.

У старших класах загальноосвітньої школи вивчення «Технології» повинно бути спрямоване, головним чином, на оволодіння сукупністю методів творчої проектної діяльності, освоєння способів наукового і практичного пошуку нових рішень стосовно пізнавальних і професійних інтересів учнів. З урахуванням профілю загальноосвітнього закладу (гімназія, коледж, технологічна школа тощо) проектна діяльність може мати відповідну предметну спрямованість.

Метод проектів – це дидактичний засіб, що сприяє формуванню навичок цілепокладання і дозволяє учням знаходити оптимальні шляхи досягнення сформульованих цілей при відповідному керівництві з боку педагога. Застосування методу проектів можливе як при колективній, так і при індивідуальній роботі з учнями, завдяки чому реалізується розвиваюча складова навчального процесу.

Метод проектів – це система навчання, що реалізується за допомогою планування (проектування) і діяння. Педагогічна технологія «Метод проектів» є відкритою і розвиваючою системою, яка може вдосконалюватися на основі врахування передового педагогічного досвіду.

Проектний метод навчання передбачає, що проектування виконується не під опікою викладача, а разом з ним, будується не на педагогічному диктаті, а на педагогіці співробітництва, коли вчитель перетворюється на консультанта, досвідченого керівника учнів.

Учитель повинен чітко спланувати організацію проектної діяльності і починати її потрібно зі складання тематичного планування, що забезпечує і вивчення відповідних технологій, і виконання проектних робіт. На мою думку, в міських школах технічні проекти доцільно виконувати в кінці другого семестру, а в сільських – до початку сільськогосподарських робіт, тобто на початку другого семестру.

На допомогу учням у роботі над проектами в навчальній майстерні доцільно обладнати «Куточок проектів», де будуть розміщені такі матеріали, як «Положення про навчальні проекти», «Теми проектів», «Оформлення роботи», «Зразки творчих робіт», «Вимоги до пояснювальної записки», «Зразок титульного аркуша пояснювальної записки», «Економічне обгрунтування проекту», «Порядок захисту проекту», «План виступу на захисті проекту», «Критерії оцінки роботи «.

Уся проектна діяльність учнів вимагає обліку їх віку і спектру інтересів. Це важливо і при виборі теми проекту, і при організації роботи з його виконання.

Примірну тематику проектних завдань слід розробити на кожен рік навчання технології. Вона повинна бути достатньо широкою, постійно збагачуватися з урахуванням інтересів і можливостей як учнів, так і самого вчителя, наявної матеріально-технічної бази.

Необхідно звернути особливу увагу на відображення в тематиці проектів регіональних і місцевих особливостей, пов'язаних з народною творчістю.

Тему проекту учень може вибрати самостійно визначити її за допомогою батьків, або скористатися темою, запропонованою вчителем. Самостійність визначення теми заслуговує заохочення, але вчителю слід упевнитися, що вибір обґрунтований, продуманий і враховує можливості як самого школяра, так і матеріально-технічної бази майстерні. Розумну участь батьків у проектній діяльності можна тільки вітати, але треба враховувати, що вони можуть вибрати тему не стільки для дитини, скільки для себе, з наміром самим виконати проект. Досвід підказує, що вибір теми проекту з допомогою вчителя найкращий. Але при цьому слід пам’ятати: педагог добре знає своїх вихованців, а отже, в змозі запропонувати кожному щось підходяще, цікаве і посильне; він сам ретельно все продумав і зважив: наявність обладнання, інструментів і матеріалів, свої можливості як керівника, консультанта, терміни роботи тощо.

Не слід прагнути, щоб учні всі роботи робили в школі, у навчальних майстернях. Часто відведеного часу буває недостатньо, особливо якщо розробляються ускладнені конструкції виробів. Тому значну частину проекту, особливо ту, що пов'язана з його описовою частиною, оформленням, можна виконувати вдома. Мої учні деякі роботи, наприклад, з обґрунтування конструкції виробу і технологічного процесу, економічним обґрунтуванням, екологічної оцінки проекту виконують паралельно з виготовленням виробу.

Виконання творчого проекту обов'язково завершується його захистом перед усім класом. Це допомагає виробити єдність вимог і підходів до проектних робіт з боку керівника, стимулює в учнів почуття відповідальності, вносить у навчальний процес дух суперництва, дозволяє учням робити певні висновки щодо своєї роботі у порівнянні з іншими, допомагає їм розвивати здібності, відстоювати свої творчі ідеї.

Отже, творчий проект – це результат, підсумок будь-якої самостійної роботи. Від того, наскільки точно і чітко були виконані технологічні операції, наскільки повно й міцно засвоєні набуті знання, буде залежати оцінка проекту.

Використання проектного методу на уроках «Технології» нелегкий процес. Для цього потрібно мати не тільки теоретичні знання (які можна отримати з літератури чи завдяки інформаційним технологіям), а й практичні навики проектної діяльності. Саме такі навики я отримала, пройшовши курс навчання по програмі Intel @, схваленій для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Саме завдячуючи цій програмі, я усвідомила, що підвищення ефективності застосування інформаційних інтернет-технологій в освітньому процесі – один з основних напрямків діяльності вчителя «Технології», саме у цьому і полягає модернізація навчально-виховного процесу з технологій.

Таким чином, уміння використовувати інформаційний підхід у проектному методі, аналізувати інформаційну обстановку й ефективно користуватися наявними інформаційними системами (шукати, одержувати, накопичувати, обробляти, збирати інформацію за допомогою комп'ютера) формує інформаційну культуру учнів.

Інформаційна культура, крім технічних навичок, повинна включати і вміння висловлювати свої думки в літературній, графічній та художній формі завдяки інформаційно-комунікативним та аудіовізуальним засобам, спілкуванню і пошуку інформації в глобальній мережі Інтернет, а також грамотному використанню інтернет-ресурсів.