+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
5
Мова:
Українська
Шагієва Р. Р.
Педагогічні компетенції як засіб розвитку педагогічної майстерності
(заняття з елементами тренінгу)
Мета. Ознайомлення учасників ізбазовою інформацією про педагогічнікомпетенції та компетентності, роль педагогічних компетенцій у розвитку педагогічної майстерності вчителя та формуванні готовності педагога до роботи з обдарованими учнями.
Очікувані результати:
‒пояснюють терміни «компетенції», «компетентності», «педагогічні компетенції» та «компетентності»;
‒уміють визначати види компетентностей та компетенцій;
‒розуміють роль педагогічних компетентностей та компетенцій у розвитку педагогічної майстерності вчителя та формуванні готовності педагога до роботи з обдарованими учнями;
‒застосовують набуті знання та уміння для створення моделі «Професійна компетентність».
Структура тренінгового заняття
Вступна частина
1. Оголошення мети та завдань тренінгу.
2. Вправа «Гора» на виявлення очікувань.
3. Анкетування «До» на виявлення знань з даної теми.
4. Встановлення правил роботи.
5. Вправа «Снігова куля».
Основна частина
1. Мозковий штурм «Компетенції\компетентності».
2. Інформаційне повідомлення «Компетенції\компетентності. Види компетенцій».
Компетентнісний підхід розглядається як один зі способів досягнення нової якості освіти, як радикальний метод її модернізації.
Компетенція/компетентність визначається як сукупність знань, умінь і особистісних якостей, як комплексна якість особистості, як здатність, готовність, відповідальність, упевненість.
Погляди на співвідношення понять «компетенція/компетентність»: синонімічні або «майже синонімічні»; розмежування на частину і ціле.
Компетентність – це складна якість особистості, яка проявляється в здатності та готовності людини використовувати набуті протягом життя знання для розв'язування широкого діапазону життєвих завдань у різних сферах діяльності, спілкуванні, соціальних стосунках.
Компетенція визначається як деяка відокремлена, наперед визначена вимога.
Якщо, компетентність – реально існуюча якість особистості, то компетенція – ідеальне, нормативне передбачення, яке забезпечує «змістове наповнення компетентності».
Не дивлячись на певну відмінність, поняття компетентності і компетенції нероздільні. Обидва терміни відображають цілісність та інтегративну сутність результатів освіти на будь-якому рівні і в будь-якому аспекті.
Виходячи із співвідношення компетентності і компетенції як деякої цілої величини її частини, вчені представляють структуру педагогічної компетентності у вигляді сукупності конкретних компетенцій.
Єдиних підходів до визначення набору компетенцій не існує.
Із позиції системно-цільового підходу виділяють наступні блоки компетенцій:
- базові компетенції;
- спеціальні компетенції (професійна компетентність) ;
- духовно-моральні компетенції;
- особистісні компетенції;
- ключові компетенції.
3. Об'єднання в групи.
4. Робота в групах «Структура компетенцій».
5. Презентація моделей «Структура компетенцій», розроблених у групах.
Група 1. Базові компетенції:
- використання основних законодавчих актів системи освіти, державних стандартів у педагогічній діяльності;
- використання теоретичних знань у галузі педагогіки і методики навчання в освітньому процесі;
- організація навчально-виховного процесу на основі системно-діяльнісного підходу;
- професійне застосування теоретичних знань і практичних умінь у рамках державного освітнього стандарту;
- застосування в освітньому процесі різних форм і методів, в тому числі інноваційних;
- організація навчання з урахуванням фізіологічних і психологічних особливостей обдарованих учнів;
- управління освітнім процесом.
Група 2. Спеціальні компетенції (професійна компетентність) :
– знати зміст предмета;
– планувати і відбирати зміст навчання, в тому числі для індивідуальних освітніх програм;
– проектувати навчальний процес з предмета, відбирати відповідні засоби і методи;
– формувати в учнів творчий інтерес до змісту навчання, організовувати навчальну діяльність;
– контролювати і оцінювати навчальні досягнення учнів;
– аналізувати, коригувати зміст, засоби і методи навчання;
– коригувати педагогічну діяльність, підвищувати професійний рівень.
Група 3. Ключові компетенції:
- методична;
- інформаційна;
- управлінська;
- комунікативна;
- дослідницька;
- психолого-педагогічна;
- соціально-педагогічна.
Група 4. Духовно-моральна компетентність:
‒знати духовно-моральні принципи розвитку суспільства і особистості;
‒відбирати зміст духовно-морального освітнього процесу;
‒діагностувати ступінь сформованості і розвитку духовних і моральних якостей школярів;
‒коригувати зміст духовно-морального освітнього процесу;
‒навчити учнів усвідомлювати власні «етичні» прогалини, коригувати свої морально-етичні якості.
Дана модель педагогічних компетенцій може слугувати засобом оцінки і розвитку педагогічної майстерності, інструментом контролю і корекції педагогічних компетенцій.
Заключна частина
1. Релаксація.
2. Аналіз сподівань.
3. Оцінювання ефективності тренінгу за анкетами»Після» та «Аналіз методики проведення тренінгу».
Ефективність тренінгу оцінюється за наступними параметрами:
‒за наявністю змін у знаннях та уміннях набутих у процесі тренінгу;
‒аналіз методики проведення тренінгового заняття.
Анкета для оцінювання за процедурою «До» і «Після»
Що ви розумієте під поняттями «компетенція» та «компетентність»?
Назвіть набір компетенцій, якими повинен володіти педагог?
Анкета «Аналіз методики проведення тренінгу»
Дата проведення Місце проведення
Тема тренінгу Тривалість заняття
Тренери Спостерігачі
Що із запланованого не вдалося виконати в ході тренінгу? Чому?
Які моменти під час тренінгу були, на Вашу думку, найбільш вдалими?
Які труднощі виникли у Вас в ході тренінгу? Що варто було б змінити, щоб уникнути цих проблем у майбутньому?
Якої інформації або матеріалів Вам не вистачало на цьому тренінгу?
Що найбільше сподобалося учасникам у ході тренінгу? Які завдання викликали інтерес?
Які завдання викликали в учасників труднощі? Що їм не сподобалося?
Які запитання виникали в учасників?
Які ще коментарі ви маєте стосовно цього тренінгу?