Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Перегрупування суспільно-політичних сил у США у ході виборчих кампаній (80-ті рр. ХХ ст.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Дніпропетровський національний університет
 
Грицун Олег Леонідович
 
УДК: 970 “1980/1990”: 323
 
Перегрупування суспільно-політичних сил у США у ході виборчих кампаній (80-ті рр. ХХ ст.)
 
07. 00. 02 – Всесвітня історія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
Дніпропетровськ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Леонтьєва Лариса Євгеніївна Донецький національний університет, доцент кафедри всесвітньої історії.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Гончар Борис Михайлович Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедрою нової та новітньої історії кандидат історичних наук, доцент Пожаров Олександр Володимирович Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права, завідувач кафедрою історії, політології та права.
Провідна установа: Харківський національний університет ім. В. Каразіна, кафедра всесвітньої історії.
Захист відбудеться “ 13 ” березня 2002р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08. 051. 14 у Дніпропетровському національному університеті, за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, ауд. 307.
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету, за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність теми визначається насамперед останніми подіями, які є прямими наслідками процесів, що вивчались і висвітлювались в роботі. Буш-вибори 2000 року із флоридським прецедентом ручного переліку бюлетенів і сьогоднішній “зсув праворуч” усієї Америки під впливом терактів безпосередньо пов’язані з “добою Рейгана”. Перший випадок, коли демократи, маючи загальну перевагу в голосах, поступились президентським кріслом, був спричинений значною мірою тодішнім згортанням ліберальних реформ американської виборчої системи. Другому передувала ціла низка соціально-політичних експериментів, що планувались як передвиборні заходи і проводились республіканською адміністрацією у 80-ті рр. ХХ ст. Адже саме в той період у США було сформульовано нинішні геостратегічні універсалії, задекларовано пріоритети щодо міжнародного співробітництва, спроектовано політичну машину, котра усіляко націлює на створення зовнішніх форм (життєстверджувальна демократія) і роздмухування образів (Рейган – провидець, Клінтон – рятівник, Буш – переможець, або ж араб – терорист), а також відпрацьовано механізми (перегрупування – один з таких) популістського облаштування історичних змін. Обидва явища – кожне по-своєму – стали продуктом технологій урядування, що проходили апробацію під час “консервативної хвилі” і мали б скеровувати подальший суспільний розвиток; обидва наразі віддзеркалили різні аспекти системної кризи і, зрештою, викрили “вразливі місця” західного світоустрою.
З іншого боку, дедалі нагальнішою стає потреба адекватного витлумачення суспільно-політичних змін взагалі й вельми важливими є кроки до проблемного осмислення сучасності, вдосконалення дослідницьких підходів, узгодження теорій та світоглядних традицій, органічного поєднання способів аналізу. Найреальніше їх здійснити саме на тлі історичних досліджень, оскільки наука про минуле є водночас накопичувачем окремих прикладів та інтегратором систематизованих знань з соціології, політології, інших суспільствознавчих відгалужень. Отже, прийняття теми вчасне з огляду на зовнішньополітичну кон’юнктуру сьогодення і доречне з суто академічних причин: питання змін у двопартійній системі США дуже складні, мають значний інформаційний вміст і спонукають дослідників до сміливих науково-практичних експериментів.
Слід зважити на початковий етап розвитку української американістики як цілковитої формалізованої дисципліни; сучасний стан галузі дозволяє хіба що вирізнити науковий матеріал про США. У 80-і рр. вітчизняна американістика переживала своєрідний бум, здобутки радянського періоду могли б скласти джерелознавче і організаційно-методичне підґрунтя для українських вчених, тому обрано проблематику саме “консервативної декади”.
На тлі розширення аналітичних спроможностей сучасної історичної науки виникають такі підстави для розробки теми:
У зв’язку з підвищенням рівня опрацювання виборчих матеріалів та експертизи свідчень про факт суспільно-політичних зрушень у США необхідно звернути увагу на появу нових способів використання джерел, раціоналізувати процес вивчення і введення в обіг документів.
З урахуванням різкої зміни світоглядних та науково-практичних орієнтирів, зважаючи на кон’юнктурність академічних підходів, якими керувались радянські історики-американісти, слід визнати теперішній загальний стан проблеми політичних перетворень 80-х рр. ХХ ст. незадовільним, деякі точки зору щодо партійного перегрупування безпідставними, а наявні оцінки “консервативної хвилі”, такими, що потребують перегляду.
Начасі також накопичення і застосування іноземного досвіду в українській політичній практиці; тут принадність вбачається в специфіці історичних прикладів боротьби, зразків участі у виборчому процесі, які впадають в око щонайперше. Корисне виявилося в фактах опозиційної діяльності американських виборців і кандидатів, історіографії тривких соціальних тенденцій, що розгортались на тлі реального міжпартійного суперництва і самій дискусії науковців про тодішні шанси і намагання окремих груп перебрати владу в США.
Зосередившись на майбутніх вітчизняних перегонах, можна знайти пункти дотику у справі мобілізації “протестного” електорату і легітимного опору політиці можновладного розподілу представницьких місць з боку незалежних кандидатів. Доцільно зупинитись на виявленні спільних рис і традиційних мотивів задля згуртування активістських осередків навколо “однієї проблеми”. Приміром, ідея створення дрібних коаліцій, що колись пропонувалась неоконсерваторами, на думку автора, якнайліпше відповідає нашим нинішнім умовам і є прийнятною в контексті залучення виборців до низових об’єднань. Вдало організований громадський рух “малих сил” міг би скласти альтернативу численним, здебільшого безпозиційним політичним партіям у спробах місцевого моніторингу голосування, контролю за діяльністю ЗМІ та виборчих
Фото Капча