Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Персонал підприємства та його ефективне використання

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

підприємстві є річний виробіток у грошовому виразі з розрахунку на середньооблікового працівника:

Визначення різня продуктивності праці на одного працівника спонукає підприємства здійснювати заходи щодо ефективного використання усіх трудових ресурсів підприємства, щоб праця кожного працівники використовувалась найбільш продуктивно.
При аналізі рівня продуктивності праці на підприємстві необхідно використовувати систему методів його визначення, тобто вартісні показники повинні доповнюватись натуральними, а також показниками трудоємкості.
 
8.4. Підвищення продуктивності праці як фактор зростання ефективності виробництва
 
Підвищення продуктивності праці на підприємстві означає економію витрат праці на виготовлення продукції (виконаних робіт). Між приростом продуктивності праці і економією трудових витрат існує відповідна залежність
Підприємства в умовах ринкової економіки використовують підвищення продуктивності праці як складову підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Тому вони самостійно планують продуктивність праці; визначають її рівень, забезпечуючи при цьому випередження росту продуктивності праці у порівнянні із ростом середньої заробітної плати та ростом фондоозброєності праці робітників.
Рівень продуктивності праці на підприємстві та темпи його зростання насамперед визначаються багатьма факторами. Під факторами росту продуктивності праці розуміють умови, за яких можливе її підвищення. До основних факторів росту продуктивності праці відносяться матеріально-технічні, організаційні, економічні, соціальні, природні тощо.
До матеріально-технічних факторів підвищення продуктивності праці відносяться: склад і технічний рівень знарядь праці, інструментів та пристосувань, види і якість предметів праці, ступінь механізації виробництва, прогресивності і інтенсифікації технологічних процесів.
До організаційних факторів росту продуктивності праці належать ступінь ритмічності виробництва, удосконалення управління виробництвом, організація робочих місць і їх обслуговування, створення здорових, безпечних та естетичних сприятливих умов праці.
До економічних факторів підвищення продуктивності праці відносяться матеріальна зацікавленість колективу і кожного працівника в підвищенні ефективності виробництва, в рості продуктивності праці, створенні фінансових та інших економічних стимулів, що сприяють росту продуктивності праці.
До соціальних факторів підвищення продуктивності праці відносяться рівень кваліфікації працівників, умови праці тощо.
До природних факторів відносяться стан навколишнього природного середовища (температура повітря, його вологість, атмосферні опади), якість земельних та водних ресурсів тощо.
На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва.
Рівень екстенсивного використання праці показує ступінь її продуктивного використання та тривалості робочого дня. Чим повніше використовується робочий час, чим менше простоїв та інших втрат робочого часу і чим триваліший робочий час, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і, відповідно, продуктивності праці. Однак зростання продуктивності праці за екстенсивних характеристик має чіткі межі: законодавством визначено тривалість робочого тижня.
Інтенсивність праці характеризує ступінь її напруженості і визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю праці. Підвищення інтенсивності праці також має свої межі, а саме: фізіологічні та психічні можливості організму людини. Нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого дня, яку можна поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості харчування, медичного обслуговування, використання вільного часу тощо.
Підприємства, виходячи із наявних факторів підвищення продуктивності праці, вишукують відповідні резерви її росту. Під резервами росту продуктивності праці розуміють невикористані можливості підприємства щодо підвищення продуктивності праці, які забезпечують ефективність виробництва.
За місцем впливу і використання розрізняють резерви росту продуктивності праці на робочому місці, в бригаді, на підприємстві, в галузі.
За часом використання резерви поділяються на поточні та перспективні. Поточні резерви можуть бути використані негайно або ж у ближчий час без серйозної перебудови організації та технології виробництва, вони не вимагають значних додаткових витрат (поточних чи капітальних). Перспективні резерви росту продуктивності праці, як правило, вимагають суттєвої перебудови організації і технології виробництва на основі досягнень науки та техніки. Приведення їх в дію пов’язане із часом та значними витратами.
В економічній теорії розрізняють два шляхи підвищення продуктивності праці:
- екстенсивний, який здійснюється тільки за рахунок зниження трудоємкості виробництва продукції при незмінному або навіть меншому обсягу продукції;
- інтенсивний, який супроводжується збільшенням виробництва продукції. При ньому витрати праці можуть скорочуватися, залишатися незмінними або навіть зростати, але меншими темпами ніж виробництво продукції.
Стимулювання росту продуктивності праці є складовою частиною системи підвищення ефективності виробництва. Воно органічно повинно пов’язуватися із стимулюванням науково-технічного прогресу, поліпшенням використання виробничих фондів. Роль і значення стимулювання росту продуктивності праці суттєво посилюється в умовах ринкових відносин. Основою економічного стимулювання підвищення продуктивності праці є розробка і застосування різних форм та систем оплати праці, посилення госпрозрахункових методів стимулювання тощо.
В практиці планування росту продуктивності праці на підприємстві дуже важливим є встановити оптимальне співвідношення між ростом продуктивності праці і ростом середньої заробітної плати, що формується під впливом комплексу факторів. При цьому насамперед дуже важливо встановити ступінь залежності росту продуктивності праці від факторів, що безпосередньо пов’язані із діяльністю робітника і факторів, що менше залежать від діяльності робітника.
На основі досвіду багатьох країн світу 2/3 приросту продуктивності праці спрямовують на оплату праці, а 1/3
- підприємству для накопичень. Механізм цього розподілу дуже складний – шляхом перегляду норм виробітку і розцінок в залежності від ефективності здійснених заходів з росту продуктивності праці. В іншому випадку ріст продуктивності праці може здійснюватися за рахунок підвищення кваліфікації працівників, ущільнення
Фото Капча