Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Підстави і порядок оспорювання батьківства

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 Сімейного кодексу.
До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред’явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти. До вимоги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.
Жінка, яка записана матір’ю дитини, може оспорити своє материнство. Жінка, яка вважає себе матір’ю дитини, має право пред’явити позов до жінки, яка записана матір’ю дитини, про визнання свого материнства. Оспорювання материнства не допускається у випадках, передбачених частинами другою та третьою статті 123 Сімейного кодексу. До вимоги про визнання материнства встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини.
Стягнення з особи, яка записана батьком, матір’ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про неї як батька, матері дитини з актового запису про її народження.
Особа, яка записана як батько чи мати дитини в книзі запису про народження, або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з часу, холи йому стало або повинно було стати відомим про проведення такого запису.
В житті не виключені такі ситуації, коли, наприклад, подружжя було в розлуці декілька років (тривале відрядження) і за цей час у дружини народилася дитина, батьком якої записаний її чоловік. Останній дізнався про це лише коли повернувся додому.
У такому ж порядку може бути оспорено батьківство особою, яка не перебувала в шлюбі з матір'ю дитини, добровільно визнала себе батьком дитини, а лише згодом дізналася, що вона не є такою.
Але якщо особа, яка записана батьком дитини за її заявою або за спільною заявою з матір'ю дитини, в момент подачі заяви знала, що вона фактично не є батьком цієї дитини, то вона не має права оспорювати батьківство.
Також, якщо чоловік дав письмову згоду на запліднення своєї дружини за допомогою донора, то він записується батьком народженої нею дитини і не має права оспорювати проведений запис.
У випадках встановлення батьківства у судовому порядку, оспорювання батьківства можливе лише після перегляду та скасування рішення суду про встановлення батьківства.
Іноді може оспорюватися в суді й запис про материнство. В житті такі справи зустрічаються дуже рідко, але необхідність у такому оспорюванні може виникнути у випадках, коли дитина з відома матері (або помилково) була записана не на її ім'я, а на ім'я іншої жінки. Наприклад, на ім'я одруженої сестри, сусідки по палаті пологового будинку, де переплутані новонароджені. Також бувають випадки, коли дружина дає письмову згоду своєму чоловіку на запліднення та народження дитини іншою жінкою (донором), вона записується матір'ю цієї дитини і не має права оспорювати проведений запис.
Оспорити запис про батьківство (материнство) можна протягом року, коли особі стало відомо про обставини, які виключають її батьківство (материнство).
Якщо до моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про те, що вона записана батьком чи матір'ю, була неповнолітньою, річний строк відраховується з дня досягнення нею 18 років.
Позови про оспорювання батьківства (материнства) можуть подаватися лише батьками дитини (одним з них). Оскільки такі позови мають суто особовий характер, вони не можуть бути заявлені опікунами, родичами і навіть прокурором.
 
Список використаних джерел:
 
Сімейний кодекс України від 10. 01. 2002 № 2947-III (зі змінами і доповненнями від 10. 04. 2008 р.) // ВВР. – 2008. – № 24. – С. 230.
Котюк І. Сімейне право України // Котюк І. Основи правознавства. – К., 2002. – С. 255-269.
Шлюбно-сімейне законодавство // Савчук П. Основи правознавства: Посіб. для абітурієнтів /П. Савчук, Ю. Самойленко. – К., 2000. – С. 138-144.
Фото Капча