Побудова пілотних проектів проектованих мереж

У системі COMNETIII робоче навантаження створюється джерелами трафіка. Кожен вузол може бути з'єднаний з декількома джерелами трафіка різного типу. Джерела-додатки генерують додатки, що виконуються вузлами типу процесорів або маршрутизаторів. Вузол виконує команду за командою, імітуючи роботу додатків у мережі. Джерела можуть генерувати складні нестандартні додатки, а також прості, що займаються в основному відправленням і одержанням повідомлень по мережі. 

Джерела викликів генерують запити на встановлення з'єднань у мережах з комутацією каналів (мережі з віртуальними з'єднаннями, що комутуються, ISDN, POTS). Джерела планованого навантаження генерують дані, використовуючи залежний від часу розклад. При цьому джерело генерує дані періодично, використовуючи визначений розподіл інтервалу часу між порціями даних. Можна моделювати залежність інтенсивності генерації даних від часу дня. 

Комунікаційні протоколи фізичного і канального рівнів враховуються в системі COMNETIII у таких елементах мережі як канали. Протоколи мережного рівня відбиті в роботі вузлів моделі, що приймають рішення про вибір маршруту пакетів у мережі. Магістраль мережі і кожна з підмереж можуть працювати на основі різних і незалежних алгоритмів маршрутизації. Алгоритми маршрутизації, використовувані COMNETIII, приймають рішення на основі обчислення найкоротшого шляху. Використовуються різні варіації цього принципу, що відрізняються використовуваною метрикою і засобом відновлення таблиць маршрутизації. Застосовуються статичні алгоритми, у яких таблиця поновлюється тільки один раз на початку моделювання, і динамічні алгоритми, що періодично поновлюють таблиці. Можливе моделювання багато шляхової маршрутизації, при якій досягається баланс трафіка по декількох альтернативних маршрутах. 

Протоколи, що виконують транспортні функції і функції доставки повідомлень між кінцевими вузлами представлені в системі COMNETIII великим набором протоколів: ATP, NCP, NCPBurstMode, TCP, UDP, NetBIOS, SNA. При використанні цих протоколів користувач вибирає їх з бібліотеки системи і задає конкретні параметри, наприклад, розмір повідомлення, розмір вікна і т.п. 

COMNETIII дозволяє при моделюванні задавати форму звіту про результати для кожного окремого елемента моделі. Існують різні способи одержання статистичних результатів прогону моделі, зокрема, збір статистики для кожного типу елемента моделі - вузлів, каналів, джерел трафіка, маршрутизаторів, комутаторів і т.п. Монітор статистики кожного елемента можна установити для збору тільки базових статистичних параметрів (мінімум, максимум, середнє значення і дисперсія) чи збору даних у тимчасовому масштабі для побудови графіків. Якщо результати спостережень збережені у файлі для наступної побудови графіків і аналізу, то можлива також побудова гістограм і процентних показників. Можлива побудова графіків і під час моделювання. 

Параметри меню дозволяють змінювати швидкість тактів моделювання і швидкість руху токенів - графічних символів, що відповідають кадрам і пакетам. В анімаційному режимі система COMNETIII показує надходження токенів у канали зв'язку і вихід їх з каналів, поточна кількість пакетів у вузлах, кількість сесій, встановлених з даним вузлом, відсоток використання і багато чого іншого.

COMNETIII включає інтегрований набір засобів для статистичного аналізу вихідних даних і результатів моделювання. З їхньою допомогою можна підібрати придатний розподіл імовірностей для експериментально отриманих даних. Засоби аналізу результатів забезпечують можливість обчислити довірчі інтервали, виконати регресійний аналіз і оцінити варіації оцінок, отриманих за декількома прогонами моделі.

COMNETPredictor. Цей програмний продукт призначений для тих випадків, коли необхідно оцінити наслідки змін у мережі, але без детального її моделювання. COMNETPredictor працює у такий спосіб. Із системи управління чи моніторингу мережі завантажуються дані про роботу існуючого варіанту мережі і робиться припущення про зміну параметрів мережі: числа користувачів чи додатків, пропускної здатності каналів, алгоритмів маршрутизації, продуктивності вузлів і т.п. Потім COMNETPredictor робить оцінку наслідків пропонованих змін і видає результати у вигляді графіків і діаграм, на яких відображаються затримки, коефіцієнти використання і передбачувані вузькі місця мережі. COMNETPredictor доповнює систему COMNETIII, що може використовуватися потім для ретельнішого аналізу найважливіших варіантів мережі. 

OPNET Products - це серія пакетів програм для вирішення різних задач розробки мереж. Вони поєднують як прогнозуюче моделювання, так всебічне розуміння технологій організації мереж що дозволяє користувачам більш ефективно проектувати, керувати інфраструктурою мереж та мережним обладнанням. Зокрема, це такі пакети програм:

OPNET Modeler - призначений для моделювання та імітації середовища мережі, прискорює науково-дослідні роботи для проектувальників, що розробляють структуру мережі, вибирають устаткування, протоколи зв'язку та системи.

OPNET SP Guru - призначений для інтелектуального керування мереж, що дає можливість провайдерам служб більш ефективно проводити пошук помилок у конфігурації мережі, виконувати прогнозуюче планування та автоматизоване проектування мережі.

OPNET IT Gur - призначений для інтелектуального керування мереж, що дає можливість менеджерам діагностувати проблеми у функціюванні мережі, затверджувати зміни в конфігурації сервера, планувати ріст і високу продуктивність.

OPNET WDM Guru - призначений для проектування і оптимізації високопродуктивних оптоволоконних мереж, обслуговування та задавання розмірів поточних і майбутніх станів мереж, включаючи варіанти росту та відмовлення.

OPNET Netbіz - платформа, що надбудовується для автоматизації аналізу та проектування мереж і яка включає власні алгоритми та правила проектування.

Система автоматизованого проектування HTZ-Simulation призначена для планування і вичерпного моделювання мереж радіозв'язку в діапазонах хвиль ВЧ, УВЧ і НВЧ. Система забезпечує розв’язання широкого класу задач проектування, починаючи від вибору будівельних майданчиків на місцевості, до оптимізації всієї радіомережі в цілому. 

Основними задачами, що можуть бути успішно розв’язані за допомогою цієї програмної системи проектування є такі: оптимізація існуючих радіомереж при малих фінансових витратах; територіальне планування нових радіомереж; оцінка електромагнітної сумісності нових та існуючих радіомереж; проектування мікрохвильових ліній передачі для стаціонарних абонентів; частотно-територіальне планування радіомереж з щільниковою структурою для рухомих абонентів; спільне проектування і дослідження щільникової мережі для рухомих абонентів і мікрохвильових ліній; оцінка кореляції між результатами розрахунків і вимірів; підготовка результатів розрахунків для включення в звіти про проведені дослідження.

Побудова пілотних проектів проектованих мереж. Якщо для задавання інформації про топологію мережі не потрібно мати реальну мережу, то для збору вихідних даних про інтенсивність джерел мережного трафіка можуть знадобитися вимірювання на пілотних мережах, що являють собою натурні моделі проектованої мережі. Ці виміри можуть бути виконані різними засобами, у тому числі і за допомогою аналізаторів протоколів. 

Крім одержання вихідних даних для імітаційного моделювання, пілотна мережа може використовуватися для розв’язання самостійних важливих задач. Вона може дати відповіді на питання, що стосуються принципової працездатності того чи іншого технічного рішення або сумісності устаткування. Натурні експерименти можуть вимагати значних матеріальних витрат, але вони компенсуються високою вірогідністю отриманих результатів. 

Пілотна мережа повинна бути якомога більше схожа на ту мережу, що створюється, для вибору параметрів якої і створюється пілотна мережа. Для цього необхідно в першу чергу виділити ті особливості створюваної мережі, що можуть вплинути на її працездатність і продуктивність. Якщо існують сумніви щодо сумісності продуктів різних виробників, наприклад, комутаторів, що підтримують віртуальні мережі чи інші поки що не стандартизовані можливості, то в пілотній мережі повинні перевірятися на сумісність саме ці пристрої і саме в тих режимах, які викликають найбільші сумніви. 

Що ж стосується використання пілотної мережі для прогнозування пропускної здатності реальної мережі, то тут можливості цього виду моделювання дуже обмежені. Сама по собі пілотна мережа навряд чи зможе дати добру оцінку продуктивності реальної мережі, яка включає набагато більше вузлів підмереж і користувачів. Неясним є спосіб екстраполяції результатів, отриманих у невеликій мережі, на мережі багато більших розмірів. Тому пілотну мережу доцільно використовувати разом з імітаційною моделлю мережі, у якій використовуються значення характеристик трафіка, затримок і пропускної здатності пристроїв, отриманих у пілотній мережі.