Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Податки, збори та обов’язкові платежі ПФ "Акватон"

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
38
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Поняття податкової системи
2. Порядок нарахування і сплати податків і зборів підприємства до бюджету
3. Податок на прибуток підприємств і організацій
4. Податок на додану вартість
5. Податки з фізичних осіб
6. Плата за землю
7. Податок з власників транспортних засобів
8. Збір в Державний інноваційний фонд
9. Плата за торговий патент
10. Комунальний податок
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
 
Вступ
 
В Україні податки не критикує тільки ледачий. Досить прочитати тільки заголовки відповідних публікацій. Рідко зустрінеш думку, що українська податкова система не так погана, як здається. Активно обговорюється питання про реформування податкової системи.
Безумовно, оподатковування в будь-якій країні не може бути чимось незмінним уже тому, що воно є не тільки фіскальним механізмом, але й інструментом державної політики, що міняючись, прирікає на зміни і систему оподатковування. До того ж в Україні система оподатковування знаходиться в стадії становлення, як і її ринкове господарство і політична система, спрямована на розвиток свободи підприємницької діяльності. Пошук шляхів підвищення ефективності української системи податків просто необхідний.
У цьому відношенні об'єктивно необхідним і надзвичайно важливим для удосконалювання податкової системи України є вивчення досвіду організації податкових систем і організаційних структур податкових служб таких країн як США, Німеччини, Данії і ряду інших держав. Вивчення досвіду організації податкових систем інших країн буде сприяти і викорінюванню слідів крайньої ідеологізації у вітчизняній науці, що поєднувала вивчення фактів, закономірностей розвитку держави і податкового права з оволодінням багатим історичним досвідом по розглянутому питанню.
На заході податкові питання давно вже займають почесне місце у фінансовому плануванні підприємств. В умовах високих податкових ставок неправильний чи недостатній облік податкового фактора може призвести до дуже несприятливих наслідків, навіть викликати банкрутство підприємства. З іншого боку, правильне використання передбачених податковим законодавством пільг і знижок може забезпечити не тільки рентабельність і отриманння фінансових нагромаджень, але і можливості фінансування розширення діяльності, нових інвестицій за рахунок економії на податках навіть за рахунок повернення податкових платежів з бюджету.
При податковому плануванні не слід орієнтуватися тільки на розміри податкових ставок. Навпроти, розміри податкових ставок з погляду обкладання податкової діяльності мають другорядне значення. Інакше важко б було зрозуміти, чому в умовах повної свободи руху капіталів компанії продовжують діяти в країнах з рівнем корпораційного податку в 40% -50% і не перебираються в «податкові гавані», де ставки цього податку 2-5% чи він зовсім не застосовується.
Насправді й у країнах з нормальними (не зниженими) ставками податків компанії з добре поставленим податковим управлінням платять податки по ефективній податковій ставці не понад 20-25%. А ці ставки вже порівнянні з рівнем оподатковування в країнах – «податкових гаванях». Тому вибір між країнами з нормальними податковими ставками і «податковими гаванями» далеко не завжди визначений на користь останніх; у багатьох ситуаціях і ті й інші грають на рівних.
Зниження високих нормальних податкових ставок до знижених ефективних у західних країнах у принципі доступно для всіх компаній, хоча має і носить виборчий характер. Практично у всіх цих країнах існують значні податкові пільги (чи навіть прямі субсидії і компенсації) для експортної діяльності, для інвестицій у нові промислові потужності, у створення нових робочих місць, для підприємств, створюваних у відносно менш розвитих районах і т. д. Тому у відношенні реальної виробничої і комерційної діяльності податкові режими розвитих країн цілком конкурентоздатні з режимами країн – «податкових гаваней», особливо, якщо врахувати, що для реальної діяльності важливі стан інфраструктури, приступності джерел сировини, близькість ринків збуту, наявність кваліфікованої робочої сили, у чому «податкові гавані», мабуть, уступають розвинутим країнам.
Але навіть і для «базових» компаній, що не здійснюють ніякої діяльності в країні свого місцезнаходження, а тільки керуючих активами, що обслуговують чи контролюють діяльність в інших країнах, розміщення в країні з нормальним рівнем оподатковування може виявитися не менш вигідним, чим у країні – «податковій гавані». Справа в тім, що багато країн (США, Великобританія, Франція і т. д.) надають своїм компаніям відстрочку від оподатковування доходів, отриманих за рубежем доти, поки вони не будуть реально репатрійовані в країну. Така відстрочка може фактично мати безстроковий характер, а при сучасному рівні процентних ставок відстрочка в сплаті податків на 7-8 років рівносильна повному звільненню від податку.
Компанії з міжнародним масштабом діяльності можуть навіть зкористатися дуже істотними пільгами, передбаченими міжнародними податковими угодами; країни – «податкові гавані» таких угод не мають.
Нарешті, деякі розвинуті країни (США, Франція, ФРН, Японія і т. д.) в останні роки прийняли спеціальні закони, спрямовані на переміщення капіталів з цих країн у «податкові притулки», що на діяльність їхніх громадян і компаній не поширюються. Це також служить стримуючим фактором при вибір країни розміщення капіталу.
При всім цьому тиск розвитих країн Заходу на країни – «податкові гавані» ніколи не був особливо сильним. Точніше було б сказати, що відношення податкової влади західних країн до «податкових гаваней», при всій гостроті офіційної критики, залишається в рамках «резервуємої прихильності». Більшість із країн – «податкових гаваней» при бажанні могли б бути
Фото Капча