Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поділи Речі Посполитої

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Передумови та проведення першого поділу Польщі (1772)
2. Другий і третій розділи Польщі
3. Неофіційні поділи Польщі
3.1. IV поділ
3.2. V поділ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Розділи Речі Посполитої між Прусією, Австрією й Росією, які відбулися у просвіченому XVIII столітті, належать до "вічно живих" тем європейської історії. У різних країнах видана (і продовжує виходити у світ) вражаюча кількість монографій, мемуарної літератури, архівно-документальних публікацій, присвячених як розбору обставин зникнення Польської держави з карти Європи, так і рецидивам територіального перекроювання Речі Посполитої в XIX столітті, які виявили повторюваність і розтягнутість у часі самої тенденції розділів. Саме у постійній увазі, особливо у період створення нових територіальних одиниць у світі та Європі зокрема, і полягає актуальність обраної теми.

Предметом дослідження у роботі є історичний період кінця 18 – початку 19 ст., на який і припали основні розділи Польщі, а об’єктом – польска територіально-політична організація у досліджуваний період.

Мета роботи визначається наступним чином: вивчити і проаналізувати передумови та наслідки поділів Польщі між різними країнами Європи та Російською імперією.

Відповідно до теми і мети роботи було визначено наступні завдання дослідження:

  • виявити співвідношення внутрішніх і зовнішніх факторів у розділах, а потім і знищенні у 1795 році Польської держави;
  • проаналізувати роль і долю України у поділах Польщі;
  • оцінити наслідки поділів Польщі у формування нової карти Європи.

Джерельною базою виконання роботи стали дослідження як вчених радянського періоду, так і сучасних істориків, що дало змогу проаналізувати різні точки зору з метою встановлення якомога точнішої картини досліджуваного питання. Крім того, докладними джерелами вивчення стали документи російських (С. М. Соловйов, Н. І. Костомаров, Н. Д. Чечулін, Ф. Ф. Мартенс) та сучасних вчених (Г. А. Санін).

Доповнюють ці матеріали документи фонду "Варшавська місія". У ньому, зокрема, відклалися копії повідомлень російських дипломатичних представників у Варшаві за 1762-1795 роки, а також переписка російських послів у Варшаві з дипломатичними представниками Росії в інших країнах. 

Значна частина вітчизняних дослідників схильні пов'язувати "падіння Польщі" у першу чергу з глибокою й тривалою внутрішньою кризою, внутрішнім розкладанням польського державного ладу, всевладдям і корисливістю шляхти, які було використано сусідами Речі Посполитої, у першу чергу Прусією й Австрією, а також Росією, для територіальних збільшень за її рахунок. 

Схожої точки зору дотримувалися провідні дореволюційні німецькі (К. Шлецер, Е. Германн), частина польських ("краківська школа") дослідників, які покладали, однак, основну відповідальність за розділи на Катерину II. З іншого боку, чимало послідовників було й залишається у великого австрійського історика А. Беєра, який пов'язував причини розділів з "повним розкладанням європейської системи держав у другій половині XVIII століття й обумовленим цією бездіяльністю розділом держав". 

Не менш широкий розкид думок простежується і по інших базових аспектах проблематики розділів: 

  • чи є розділи аномальним явищем у контексті загальної логіки розвитку міжнародних відносин у Європі в епоху пізнього абсолютизму або ми маємо справу із закономірним результатом її загальних тенденцій? 
  • чи варто розглядати розділи 1772, 1793 й 1795 років як фази єдиного процесу ("теорія змови") чи кожен з них обумовлений своїми причинами? 
  • яка міра відповідальності кожної з держав-учасниць розділів? 

Подібний підхід обумовлений тим, що при нинішньому, досить високому рівні вивченості проблематики розділів Речі Посполитої по цілому ряді її аспектів вітчизняними й закордонними істориками висловлюються різні, нерідко полярно протилежні точки зору, і відбувається це в силу відсутності архівно-документальної бази або сумнівів, які викликають ті або інші документи, уведені в науковий оборот переважно в XIX столітті. 

Методологічно дослідження побудоване на принципах історизму, об'єктивності й системного підходу до проблематики першого й наступного розділів у контексті аналізу геополітичних імперативів і загальної ієрархії пріоритетів зовнішньої політики Катерини II, складної динаміки розвитку міжнародних відносин у Східній і Центральній Європі, обумовленої гострим суперництвом великих держав за сфери впливу на "східній периферії" вестфальского простору. 

 

Список використаних джерел: 
  1. Алексієвець Леся М. Новітня історія Польщі (1918-1939): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Український держ. славістичний центр НАН України та Міністерства освіти і науки України ; Київський славістичний ун-т ; Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка / Ю.М. Алексєєв (ред.). — К.; Т. : Астон, 2002.
  2. Гогун А. На полпути от истории к агитке (Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1919—1939 гг. М., 2001).
  3. Длугош Ян. История Польши в 12 книгах. -  Варшав, 1966.
  4. Зашкільняк Леонід Опанасович, Крикун Микола Григорович. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка; Інститут історичних досліджень; Центр історичної полоністики. — Л., 2002. 
  5. Історія Польщі в архівному документі/Яцек Крохмаль (підгот.). — К. ; Варшава, 2004. 
  6. Конзеля Л., Цегельский Т. Концерт трех черных орлов. Споры о разделах Польши // Историки отвечают на вопросы. М., 1990.
  7. Костомаров Н. И. Старый спор: Последние годы Речи Посполитой. М., 1994.
  8. Максимов П. П. Европа в военное время. – М.: Мысль, 1984 г.
  9. Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг. М., 2001.
  10. О Польше и разделах/А. А. Семенова и др. – СПб: Аелис, 1990 г.
  11. Польша и Европа в ХVIII веке: Международные и внутренние факторы разделов Речи Посполитой. М., 1999 
  12. Серебрянко А. Р., Фарутдинов А. К. Вестфальский конгресс и его роль в последующем формировании политической карты Европы: к историческому значению договора о мире. – М.: Наука, 1990 г.
  13. Соловьев С. М. История падения Польши // Соч. М., 1995. Кн. 16.
  14. Стегний П.В. Первый раздел Польши и российская дипломатия. – В кн.: Новая и новейшая история. 2001, № 1–2
  15. Туполев Б.М. Фридрих II, Россия и первый раздел Польши // Россия и Германия. Вып. 1. М., 1998 
  16. Федорчак П. С., Іванцев І. Д., Крюков А. В., Нагорняк М. М., Сілецький В. І. Історія Польщі: Навчально-методичний посібник / Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника / П.С. Федорчак (ред.). — Івано-Франківськ : Плай, 1995. 
  17. Шлях України та Польщі до порозуміння. / Центр українсько-польських студій; Центр українознавства Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка / В.Д. Баран (ред.кол.)Таїсія Зарецька (упоряд.), Валентина Піскун (упоряд.). — К. : Твім-Інтер, 2001. 
11119
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).