Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поняття про нервову систему

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Поняття про нервову систему
 
НЕРВОВА СИСТЕМА – це сукупність нервових утворень у хребетних тварин і людини, за допомогою яких реалізується сприйняття діючих на організм подразників, обробка виникаючих при цьому імпульсів порушення, формування відповідних реакцій. Завдяки їй забезпечується функціонування організму як єдиного цілого:
контакти з зовнішнім світом;
реалізація цілей;
координація роботи внутрішніх органів;
цілісна адаптація організму.
У якості основного структурного і функціонального елемента системи нервової виступає нейрон.
Виділяються:
система нервова центральна – яка складається з мозку головного і спинного;
система нервова периферична – яка складається з нервів, що відходять від мозку головного і спинного, з міжпозвоночних нервових вузлів, а також з периферичного відділу системи нервової вегетативної;
система нервова вегетативна – структура системи нервової, що забезпечує керування вегетативними функціями організму.
Властивості нервової системи – поняття, введене І. П. Павловим для позначення динамічних, стійких особливостей нервової системи, що впливають – за інших рівних умов – на індивідуальні психологічні особливості. Здебільшого вони генетично детерміновані і визначають індивідуальні розходження в поведінці при реагуванні на впливи фізичного і соціального середовища.
Властивості нервової системи минулого відкриті Павловим і лягли в основу типології діяльності вищої нервової системи, розробленої в експериментах із тваринами. Відповідно до його концепції, виділяються три основних властивості:
1) сила – здатність нервових клітин зберігати нормальну працездатність при інтенсивних збуджувальних і гальмових процесах;
2) рухливість – здатність швидкого переходу від одного процесу до іншого;
3) урівноваженість – однакова виразність процесів гальмування і порушення.
Стосовно людини ця концепція особливо послідовно розроблена в школі Б. М. Теплова. Були відкриті нові властивості нервової системи:
4) динамічність – здатність мозкових структур швидко відповідати збуджувальними і гальмовими процесам при формуванні реакцій умовних;
5) лабільність – швидкість виникнення і закінчення нервових процесів;
6) активованість – індивідуальний рівень активації процесів збудження і гальмування. Було виявлене явище парціальності цих властивостей, що стало основою для виділення властивостей часток, що характеризують функціонування окремих аналізаторів і зон мозку, і загальних властивостей, що розуміються подвійно – як параметри функціонування передніх, регуляторних зон мозку і як загальномозкові нейрофізіологічні особливості.
Не визначаючи соціальну цінність людини, не обумовлюючи безпосередньо змістовну сторону психіки, властивості нервової системи є фізіологічна основа формально-динамічної сторони поведінки; вони утворять ґрунт, на якому легше формуються одні форми поведінки, важче – інші. Самий загальний психологічний прояв цих властивостей – особливості темпераменту людини, хоча є кореляції і з індивідуальними особливостями пізнавальних процесів, формування навичок і ін.
Сила нервової системи – це одне з основних властивостей нервової системи, відбиває межу працездатності клітин кори головного мозку – їхня здатність витримувати дуже сильне, або довгостроково діюче, хоча і не сильне збудження, не переходячи в гальмовий стан (гальмування). У Павлова служила одним з основних параметрів для класифікації типів діяльності вищої нервової системи.
Згідно з Б. М. Тепловим і В. Д. Небиліциним, сила нервової системи характерна також чутливістю аналізаторів: більш слабка нервова система більш чуттєва – здатна реагувати на стимули більш низької інтенсивності, ніж сильна. У цьому складається перевага слабкої нервової системи перед сильною. Цінність подібного підходу – у тому, що він знімає існуюче раніше оцінне відношення до властивостей нервової системи: приписування одному полюсові властивостей – позитивного, іншому – негативного значення.
Дослідження сили нервової системи
Мета дослідження: визначити тип нервової системи за допомогою темпінг-тесту.
Матеріали і обладнання: бланки, що представляють собою стандартні аркуші паперу (203х288 мм, 210х297мм), розділені на шість розташованих по три у два ряди квадрати, олівці, секундомір, протокол дослідження.
Процедура дослідження
Дослідження складається з двох етапів. Його проводять у парі випробуваний і експериментатор. Випробуваного запитують про самопочуття і просять зручно розташуватися за добре освітленим столом, узяти бланк і олівець.
Перший етап
На першому етапі випробуваному пропонують проставляти олівцем крапки в бланку правою рукою. По сигналі експериментатора він повинний переходити до розміщення крапок з одного квадрата в інший.
Інструкція випробуваному:
«За моїм сигналом починайте проставляти олівцем крапки в кожному квадраті даного бланка. Намагайтеся проставити якнайбільше крапок і переходьте з одного квадрата на інший тільки по моїй команді і тільки за напрямком годинникової стрілки. Тепер візьміть у праву руку олівець і за сигналом «Почали!» проставляйте крапки».
Перевіривши правильність розуміння інструкції, експериментатор дає сигнал «Почали!» і через кожні 5 секунд командує: «Перейти в інший квадрат!» Після закінчення 5 секунд роботи в шостому квадраті він говорить «Стоп!»
Другий етап
Другий етап починається слідом за першим після прочитання інструкції з пропозицією взяти олівець у ліву руку і проставляти крапки на новому бланку лівою рукою.
Інструкція і порядок проведення дослідження на другому етапі такі ж, як і на першому.
Обробка результатів
Мета обробки результатів – визначити характер працездатності випробуваного під час виконання завдання темпінг-теста. Для цього спочатку необхідно підрахувати кількість крапок, розставлених випробуваним за кожні 5 секунд у квадратах першого і другого бланка, і занести результати до протоколу.
 
___________Протокол дослідження___________
Завдання _______________ Дата _______________
Випробуваний _____________
Експериментатор _________
Самопочуття випробуваного ________________________
 
№ квадрата Проміжок часу роботи  (ВР) Кількість проставлених крапок 
правою рукою лівою рукою 
1-й 0-5  
2-й 6-10  
3-й 11-15  
4-й 16-20  
5-й 21-25  
6-й 26-30  
 
Потім будуються графіки працездатності окремо для правої і лівої рук. Для цього на осі абсцис потрібно відкласти п’ятисекундні проміжки часу, а на осі ординат – кількість крапок у кожному квадраті.
Аналіз результатів
Сила нервової системи діагностується на підставі аналізу графіка працездатності за формою кривої згідно з нижчевказаними критеріям. Типи динаміки максимального темпу рухи проілюстровані графіками (мал.).
     
Рис. 2. Графіки: а – опуклого типу; б – рівного типу; в – спадного типу; г – проміжного й увігнутого типів. Горизонтальна лінія – лінія, що відзначає рівень початкового темпу роботи в перші 5 секунд
 
Графік працездатності за типом опуклий: темп працездатності випробуваного наростає в перші 10-15 секунд роботи, а в наступному до 25-30 секунд він може знизитися нижче вихідного рівня. Тип нервової системи випробуваного – сильний.
Графік працездатності за типом рівний, максимальний темп утримується випробуваним приблизно на одному рівні протягом усього часу роботи. Тип нервової систему у випробуваного середньої сили.
Графік працездатності за типом спадний: максимальний темп знижується вже з другого 5 секундного відрізка часу і залишається на зниженому рівні протягом всієї іншої роботи. Це свідчить про слабкість типу нервової системи випробуваного.
Графік працездатності за типом проміжний; темп роботи знижується в цьому випадку після перших 10-14 секунд. Тип нервової системи в цьому випадку середньо-слабкий.
Графік працездатності за типом увігнутий: первісне зниження максимального темпу змінюється потім короткочасним зростанням темпу до вихідного рівня. Унаслідок здатності до короткочасної мобілізації такі випробувані також відносяться до групи осіб із середньо-слабким типом нервової системи.
При аналізі результатів спочатку зіставляють графіки працездатності лівої і правої руки. У більшості випадків вони за характером однакові. У правшів – працездатність правої руки вища працездатності лівшів, а в лівші – навпаки. У випадку значних розбіжностей графіків досліди бажано повторити через деякі проміжки часу.
Важливо порівняти силу нервової системи з особливостями темпераменту випробуваного. На цій підставі можна дати діагноз працездатності і продумати рекомендації з її підвищення.
 
Література
 
Т. И. Пашукова, А. И. Допира, Г. В. Дьяконов ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ. Практикум по общей психологии для студентов педагогических вузов. – М., 1996.
Фото Капча