Поняття та елементи дієздатності фізичної особи

Опікун захищає права фізичної особи, визнаної недієздатною, вчиняє у її інтересах та від її імені правочини, несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою.

Оскільки визнання фізичної особи недієздатною тлумачиться як тимчасовий засіб, котрий може застосовуватися лише на період існування психічного захворювання, ст. 42 ЦК передбачає можливість поновлення дієздатності фізичної особи. Таке поновлення проводиться судом за позовом опікуна або органу опіки та піклування, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення психічного стану фізичної особи у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Факт психічного одужання фізичної особи підтверджується відповідним медичним висновком, якщо особа знаходилась в спеціальному медичному закладі на лікуванні.

Цим же рішенням суду припиняється опіка, оскільки необхідність у ній відпадає. Надалі фізична особа, цивільну дієздатність якої поновлено, виступає як повноправний учасник цивільного обігу.

 

 

Отже взагалі термін «фізична особа» закріплено вперше в ЦК і його використання позбавить у подальшому необхідності вказувати на те, що цивільні права та обов’язки, набувати дієздатність та обмежуватись у ній можуть не лише громадяни України, а й іноземці та особи без громадянства.

Для того, щоб мати можливість самостійно створювати для себе цивільні права і обов'язки, фізична особа має бути не тільки правоздатною, а й дієздатною.

У найпростішому вигляді дієздатність як правова категорія може бути визначена як здатність особи своїми діями набувати прав та обов'язків. Вона може бути визначена й інакше – як здатність особи вчиняти дії з правовими наслідками. У кожному разі наголошується, що дієздатна особа сама для себе, своїми власними діями набуває прав та обов'язків, у результаті власних дій стає учасником правовідносин.

З урахуванням цих критеріїв можна виокремити кілька видів дієздатності фізичних осіб: повна, не повна та часткова, кожну з яких особа набуває у певному віці. Від степеня дієздатності залежить, які права має фізична особа й у якому віці.

Отже повна дієздатність визнається за повнолітніми фізичними особами, тобто тими, хто досяг вісімнадцяти років.

Часткову цивільну дієздатність мають фізичні особи, які не досягли 14 років, їх дієздатність обмежується можливостями самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (тобто правочини, що задовольняють побутові потреби особи, відповідають рівню її фізичного, духовного чи соціального розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість), а також здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Неповну цивільну дієздатність мають неповнолітні особи, тобто особи віком від 14 до 18 років.

Вони можуть:

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або Іншими доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи,

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним такою фізичною особою на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Проте, якщо грошові кошти, внесені у фінансову установу на її ім'я іншими особами, неповнолітня особа може розпоряджатися ними за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною здійснюється за наявності достатніх підстав за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування суд може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити й цього права, тобто застосувати обмеження дієздатності фізичної особи.

На відміну від правоздатності дієздатність пов'язана зі здійсненням громадянином вольових дій, що припускає досягнення певного рівня психічної зрілості. Критеріями дієздатності є вік, а також стан психічного здоров'я.

Також потрібно зазначити елементи змісту дієздатності фізичної особи – це правочиноздатність, деліктоздатність, тестаментоздатність, транс- дієздатність та бізнесдієздатність. На перший погляд, виокремлення окремих елементів дієздатності не має практичного значення, а швидше знаходиться у площині теоретичних дискусій. Проте це враження хибне.

Цивільне законодавство України передбачає можливість визнання громадянина обмежено дієздатним чи не дієздатним.

Отже визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян. Обмеження в дієздатності громадянина внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, крім того, спрямовано на посилення боротьби з пияцтвом та зловживанням наркотичними засобами і має велике значення для запобігання порушенням громадського порядку та виховання громадян у дусі свідомого ставлення до праці, сім'ї, додержання Конституції та законів України, поважання прав і свобод, честі й гідності інших людей.

 

 

Нормативно-правові акти:

 

Конституція України від 28. 06. 1996 р. // Відомості Верховної Ради, 1996 р., – № 30.

Сімейний кодекс України від 10. 01. 2002 р. // Відомості Верховної Ради, 2002 р., – № 21-22.

Цивільний кодекс від 16. 01. 2003 р. // Відомості Верховної Ради, 2003 р., – № 40-44.

 

Спеціальна література:

 

Баранник Н. М., Синельник А. П. Спадщина. Спадкоємці. Спадкування: Навчально-практич. Посібник. -Х. : Еспада, 2004. -192 с.

Бірюкова І. А., Заіки Ю. О. Цивільне право України: Навч. Посіб. : 2-е вид. зі змінами / Істина, 2004. -224 с.

Борисова В. І. та ін. ; Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг. ред. Борисової В. І., Спасибо-Фатєєвої І. В., Яроцького В. Л.. – К. : Юрінком Інтер, 2004. -574с.

Дзера О. В. та ін. ; Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг. ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К. : Юрінком Інтер, 2004. -328с.

Покровський І. А. Основні проблеми цивільного права. -М. : Статут, 1998. – 353 с. (В сер. «Класика російської цивілістики»)

Пушкін А. А., Самойленко В. М., Шишка Р. Б. та ін; Цивільне право України: У 2-х частинах. Ч. 1. / Под ред. проф. А. А. Пушкіна, доц., В. М. Самойленко. – Х. : Основа, 1996. – 440 с.

Харитонов Є. О., Калітенко О. М., Зубар В. М. Цивільне та сімейне право України: Навчально-практичний посібник; За ред. Є. О. Харитонова, А. І. Дрішлюка. – Х. : Одіссей, 2003. -640 с.

Харитонов Є. О., Саниахметова Н. А. Цивільне право: Приватне право. Цивілістика. Фізичні особи. Юридичні особи. Речове право. Зобов'язання. Види договорів. Авторське право. Представництво: Учеб. посібник. -К. : А. С. К., 2001. -832 с. (Економіка. Фінанси. Право).

Шевченко Я. М. Цивільне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Ін Юре, 2003. -406с.

Шишки Р. Б., та Кройтора В. А. Цивільне право України: Курс лекцій: У 6-ти т. Т. 1 (книга1-2) / Еспада, 2004. -207с.

Гражданский кодекс Украины: Комментарий. – Т. 1. -2-е изд. – Х. : Одиссей. 2004. – 832 с.

Гражданский кодекс Украины: Комментарий. – Т. 2. -2-е изд. – Х. : Одиссей. 2004. -1024с.

Гражданское право: Учебник / Под ред. С. П. Гришаева. – М. : Юристь, 1998. – 484 с.

Гражданское право: Учебник. Часть 1. -2-е изд. перераб. и допол. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М. : ПРОСПЕКТ, 1997. – 600 с.

Гражданское право: Учебник. Часть 1/ Под ред. А. Г. Калпина, А. И. Масляева. – М. : Юристь, 1997. – 472 с.

Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины / Под ред. Ю. С. Червоного. – К. : Истина, 2004. – 520 с.

Семейное право Украины: Учебник / Под ред. Ю. С. Червоного. -Х. : Одиссей, 2004. -520 с.