Попередження та лікування захворювань органів видільної системи

Ниркова артерія, зайшовши в нирку, ділиться на велику кількість гілочок. Тонка судина, яка має назву приносної артерії, заходить у втиснуту частину капсули, утворюючи там клубочок капілярів. Капіляри збираються у судину, що виходить з капсули, – виносну артерію. Остання підходить до звивистого канальця і знову розпадається на капіляри, які його обплітають. Ці капіляри збираються у вени, які, зливаючись, утворюють ниркову вену і виносять кров з нирки.

Функції нирок:

беруть участь у підтриманні постійності об’єму рідин тіла, їхнього осмотичного тиску та їхнього складу;

регуляції кислотно-лужної рівноваги;

виділення продуктів азотного обміну і чужорідних речовин;

метаболізмі вуглеводів і білків;

кровотворенні (утворюються еритроцити, оскільки виділяють речовину, яка стимулює кістковий мозок за нестачі О2;

викидають у кров гормон ренін (при порушенні кровопостачання нирок), який підвищує артеріальний тиск;

виробляють фермент, здатний запобігати розвиткові тромбу або розчиняти.

Сечовід – починається в нирковій мисці, а закінчується впадінням у сечовий міхур. Довжина 30-35 см, ширина 5-6 мм. Стінка його складається з 3 оболонок: внутрішньої – слизової з рецепторами, середньої – м’язової, вовнішньої – сполучнотканинної. Його функція полягає у відведенні сечі (перистальтичними хвилями) з нирки у сечовий міхур.

Сечовий міхур – порожнистий м’язовий орган, який виконує функцію резервуара для сечі і бере участь у періодичному виведенні її з організму (акт сечовипускання) Форма та розміри сечового міхура змінюються у міру його наповнення сечею. Місткість його в дорослої людини 250-500 мл. Стінка міхура має оболонки:

внутрішня -слизова з великою кількістю складок (для розтягування),

середня – товста м’язова,

зовнішня – сполучнотканинна.

Вихід з сечового міхура у сечівник закритий коловим м’язом – сфінктером, завдяки чому сеча вільно не витікає назовні.

Сечівник (уретра) – непарний трубчастий орган, який відкривається невеличким отвором у ділянці зовнішніх статевих органів (жіночий – 3-4 см, чоловічий – 18-20 см у вигляді букви S). По ньому сеча під час сечовипускання виділяється з сечового міхура назовні.

Сеча (urina) утворюється в нирках з крові, якою нирки дуже добре постачаються (за добу 1500-1800 л. крові).

В основі сечоутворення лежать два процеси: фільтрація і реабсорбція. Фільтрація відбувається в капсулах. Діаметр приносної артерії більший, ніж виносної, тому тиск крові в капілярах клубочка досить високий (70-80 мм. рт. ст.). Завдяки такому високому тискові плазма крові разом з розчиненими в ній неорганічними та органічними речовинами проштовхується крізь тонку стінку капіляра та внутрішню стінку капсули (без затрат енергії). При цьому профільтровуються всі речовини з відносно малим діаметром молекули. Форменні елементи крові, білки та жири залишаються в капілярах. Внаслідок фільтрації утворюється первинна сеча (150-180 л), до складу якої входить: вода, сечовина, сечова кислота, іони неорганічних речовин, глюкоза, амінокислоти, вітаміни.

Первинна сеча надходить в канальці. В міру її проходження по канальцях відбувається реабсорбція (всмоктування) в кров більшої частини води і ряду речовин глюкози, амінокислот, вітамінів, іонів Na, K, Ca, CL..

Таким чином, завдяки діяльності легенів, печінки, нирок та шкіри з організму видаляються кінцеві продукти катаболізму, надлишок води, шкідливі речовини, неорганічні речовини і підтримується сталість внутрішнього середовища.

 

 

До шлунково-кишкових захворювань належить ряд хронічних і гострих захворювань.

Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка в результаті неправильного харчування.

Виразка шлунка – порушення слизової оболонки, що виникає в результаті втрати опору слизової оболонки шлунка дії шлункового соку.

Харчові отруєння-результат вживання несвіжих продуктів, проникнення хвороботворних бактерій в органи травлення.

Сальмонельоз-гостре інфекційне захворювання, яке спричиняється потраплянням в організм бактерій роду сальмонел (через м'ясо і м'ясні продукти, молочні продукти, яйця і т. д.). Якщо заражені сальмонелами продукти потрапляють в організм, виникає важке отруєння всього шлунково-кишкового тракту.

Ботулізм – гостре інфекційне захворювання, що спричиняється влученням бактерій, які виробляють сильнодіючі отрути – токсини.

До інфекційних захворювань належать такі небезпечні захворювання, як холера, дизентерія, черевний тиф та ін.

Глисними захворюваннями заражаються при вживанні в їжу погано просмажених чи не проварених продуктів, на які потрапили яйця глистів.

Для попередження кишкових захворювань необхідно дотримуватися основних правил особистої гігієни: мити руки перед їжею, їсти тільки миті овочі та фрукти. Тримати їжу закритою, щоб на неї не сідали мухи, не пити сирої води.

Алкоголь і паління впливають на всі органи травлення. Вони подразнюють слизові оболонки, викликають спазми кровоносних судин шлунка, сприяють розвитку в ньому виразки і рака. В алкоголіків часто ушкоджуються клітини печінки (цироз печінки) і підшлункової залози, що закінчується смертю.

Гігієна харчування – це, насамперед, правильний режим харчування, який ґрунтується на знанні фізіології травлення.

Необхідно дотримуватися помірності в їжі, їсти потроху, 3-4 рази на добу, неквапливо, ретельно пережовуючи, дотримуючись також часового режиму сніданку, обіду і вечері, їжа повинна бути досить поживною, різноманітною, вживати необхідно сирі овочі й фрукти, привабливі на вигляд, запах, смак; обстановка під час їжі – приємна і спокійна.

У народі вважається, що всі хвороби нирок, сечового міхура, особливо запалення нирок, камені в них і в сечовому міхурі, особливов разі кривавої сечі, неможливо лікувати без листків мучниці (російська назва – толокнянка обыкновенная), яка цвіте у травні – червні, а плодоносить у липні – серпні.

Росте мучниця звичайна у хвойних і листяних лісах на піщаних ґрунтах.

Дози – 5-30 г на 150-500 г води. Варять на слабкому вогні 15 хвилин, дають настоятися 20 хвилин, проціджують і п’ють по півсклянки тричі на день або одну столову ложку через кожну годину. Також як ефективний засіб використовують верес звичайний. Це невеликий, сильно галузистий кущик з дрібними вічнозеленими листочками, розміщеними супротивно в чотири ряди. Смак рослини гіркий, пахне медом. Росте на сухих і вогкуватих піщаних місцях, прекрасний медонос, хоча мед з нього темнуватий і дещо гірчить, але дуже корисний. Збирають вкриті листками гілки з квітами, сушать у затінку.

Верес містить у собі дубильні речовини, мінеральні солі, цукри, флавонові глікозиди. Настій трави вересу – чотири столові ложки на 1 л окропу – вважають хорошим засобом для лікування каменів у нирках.

Настій трави з квіток (суцвіть) п’ють як профілактичний засіб проти утворення (як профілактика в разі схильності) піску, каменів у нирках, навіть після операційного їх видалення. Як важливий компонент його включають у суміші для лікування від таких захворювань, як цисти (запалення сечового міхура), пієліт (запалення ниркових мисок).

Серед різноманітних сечостатевих захворювань, які народ лікує своїми засобами, найчастішими є запалення нирок, катари сечового міхура та їх каменів. У народі вважають, що головною в лікуванні запалення нирок є дієта, а допоміжним засобом – приймання сумішей лікарських рослин. Рекомендується постільний режим і виключно молочна дієта. І повне утримання на три дні від їжі, коли п’ють чай із суміші лікарських рослин. На четвертий день рекомендується молоко і солодкі компоти, щоб викликати у хворого спрагу, яку задовольняють прийманням рідини; щодня призначають теплі ванни. Для лікування каменів сечового міхура застосовують гарячі ванни, внутрішньо – гаряче молоко, гарячий чай з лікарських рослин. Для лікування кам’яних хвороб нирок і сечового міхура велике значення має вживання настоїв з насіння дикої моркви. У разі запалення нирок і сечового міхура беруть березові бруньки – чотири столові ложки, квіток цмину – дві столові ложки, грижниці, липового цвіту – дві столові ложки, ягід глоду – сто штук, дрібно порізаних коренів низької бузини – дві столові ложки, трави звіробою-чотири столові ложки, гілочок лікоподію булавоподібного – дві столовіложки, квіток ромашки – дві столові ложки. Все це добре перемішують, беруть чотири столові ложки на 1 літр сирої води, кип’ятять 10-15 хвилин на малому вогні, знявши з вогню, у цей відвар всипають сто роздавлених ягід шипшини і парять ще 1 годину. Рідину цю приймають чарками, по одній кожної півгодини.

Профілактика захворювань сечовидільної системи.

Захворювання – нефрит – запалення різних елементів нирки:

цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура;

уретрит – запалення сечівника;

ниркокам’яна хвороба;

енурез – нічне нетримання сечі;

уремія – отруєння організму аміаком і сечовиною (при припиненні роботи нирок).

Причини захворювань: низхідна інфекція, висхідна інфекція, загальне переохолодження організму, застуди, отруйні речовини, лікарські препарати.

Щоб запобігти захворюванням органів сечовиділення, слід дотримуватись певних вимог:

раціональне і збалансоване харчування;

загартування, але без переохолодження;

своєчасне лікування зубів і ангін, тонзилітів;

обережне звертання з ліками, отрутами;

дотримання особистої гігієни, статевої гігієни;

не вживати спиртні напої;

не перевтомлюватися;

правильний режим праці, відпочинку, сну.

Щодо захворювань печінки, то основними хворобами цього органу є гепатитию

Вірусний гепатит А – гостре інфекційне захворювання печінки, викликане вірусом. Джерелом інфекції є хвора людина. Інфекція передається через шлунково-кишковий тракт. Основним фактором передачі є насамперед питна вода, а також харчові продукти, овочі та фрукти, котрі вирощені на зрошувальних грунтах.

Вірусний гепатит А вважається сезонним захворюванням, як правило, збільшення випадків захворювання спостерігається в осінньо-зимовий період. У народі його називають хворобою брудних рук.

Вірус гепатиту А досить стійкий у навколишньому середовищі. При кімнатній температурі він може зберігатися до двох тижнів, а при температурі +4ºС протягом кількох місяців.

З 1995 року захворюваність на вірусний гепатит А знижується, однак, за даними ВООЗ, щорічно за медичною допомогою звертаються від 70 до 150 тис. осіб. На сьогодні – це одна з найпоширеніших у світі інфекцій.

В Україні за останні 5 років на вірусний гепатит А перехворіло близько 400 тисяч осіб, кожний третій хворий – дитина.

Важливу роль у попередженні виникнення та розповсюдженості гепатиту А відіграє громадська свідомість та дотримання правил особистої гігієни.

Щоб уникнути захворювання фахівці рекомендують:

вживати доброякісну питну воду, що подається водопровідними джерелами централізованого та нецентралізованого водопостачання, котрі контролюються комунальною службою та санепідстанціями;

воду з нецентралізованих джерел (колодязів, копанок тощо) перед вживанням кип'ятити;

не використовувати воду із сумнівних джерел;

не вживати продукти, придбані на стихійних ринках;

ретельно мити перед вживанням овочі та фрукти;

дотримуватись технологічного (температурного) режиму приготуввання їжі;

регулярно мити руки.

 

 

Брехман И. И. Введение в валеологию – науку о здоровье, – М., Наука, 1987.

Булич Е. Г., Муравов І. В. Валеологія. Теоретичні основи валеології. – К. : ІЗМН, 1997.

Валеологія: Навчально-метод. матеріал для викладачів та студ. вищих навч. закл. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». Вінницьке територіальне представництво / Л. С. Лойко (уклад.). – К., 2001.

Гудзан Н., Філь В. Вікова фізіологія та валеологія: практичні роботи: навч. -метод. посібник / Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. – Дрогобич, 2007.

Давидюк Г. М. Валеологія. – Луцьк: Надстир'я, 1998.