Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поселення Нижнього Дніпра в ІV ст. до н. е. -III ст. н. е.

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

початку І ст. до н. е. [Андрух С.І., 1995]. У Криму в першій половині ІІІ ст. до н. е. спостерігається руйнування скіфами еллінських поселень, а згодом виникнення пам’яток варварського типу, дослідникам вдалося простежити невпинний наступ скіфів на землі Північно-Західного Криму впродовж ІІІ-ІІ ст. до н. е. [Щеглов А.Н., 1978; Ланцов С.Б., 1994; Кутайсов В.А., Уженцев В.Б., 1994; Зайцев Ю.П., 1995]. На території Нижнього Подніпров’я існує хронологічний проміжок між згаданими вище пам`ятками та городищами, які поступово виникали з рубежу ІІ-І ст. до н. е. Від рубежу ІІ-І ст. до н. е. до ІІ-ІІІ ст. н. е. на Нижньому Дніпрі, як і раніше, співіснують поселення двох етнокультурних груп. 

Група північних городищ з’являється раніше. Найбільш вірогідною датою заснування цих поселень є рубіж ІІ-І ст. до н. е., можливо, найранішим із них є Знам’янське городище, на якому знайдені матеріали другої половини ІІ ст. до н. е. Проте необхідно зазначити, що на декількох городищах зустрічались окремі ранні знахідки ІV-першої третини ІІІ ст. до н. е., які можуть засвідчувати короткочасне використання цієї місцевості для сезонних стійбищ, але культурний шар та об’єкти ІV ст. до н. е. на них не виявлені. Щодо верхньої дати, то на п’яти пам’ятках вона визначається як І-ІІ ст. н. е., на решті поселень – ІІ ст. н. е. На території північно-східного узбережжя Дніпровського лиману городища виникли на межі І ст. до н. е. і І ст. н. е. поруч з попередніми поселеннями та існували до ІІІ ст. н. е. 
Різниця між групами ранніх поселень регіону досить виразна. Відрізняються місця розташування поселень, планування, характер культурного шару, тип забудови, оборонні споруди, виробничі комплекси. Хоча як на південних, так і на північних поселеннях використовувалися напівземлянки, в кожній з груп вони мають свої особливі риси. Відрізняється також структура речового комплексу і конкретно керамічного комплексу. Показовим є те, що склад ліпної кераміки не однаковий для двох груп поселень. Для поселень узбережжя Дніпровського лиману характерною рисою є велика кількість знахідок, пов’язаних з рибальством; у кожному житлі знайдені грузила для ткацького стану, що зовсім не є притаманним для скіфських поселень. Не співпадає склад та принцип використання монет, відмінні культові вироби, навіть склад речей з кісток і каменю розрізняється. Суттєво відрізняється склад стада та значення сільськогосподарських культур. 
Населення поселень південної групи не відрізнялося від мешканців ближньої хори Ольвії за родом господарської діяльності (основні заняття – землеробство, скотарство, рибальство, торгівля), та за основними ознаками культури. Синхронне порівняння поселень південної частини Нижнього Подніпров’я з пам’ятками ближньої хори Ольвії на території Нижнього Побужжя демонструє майже повну тотожність їхньої культури. Головні заняття населення – землеробство, скотарство, рибальство, домашнім виробництвом було ткацтво, можливо, обробка шкір, кості й каменю. Не виключається існування гончарного керамічного виробництва, обробка металу не простежується. Елементи варварської культури на розглянутих поселеннях репрезентовані, але вони не є основними і не визначають культуру в цілому. 
У північній частині Нижнього Подніпров’я виникли поселення у межах скіфської степової культури. Скіфський господарсько-культурний тип базувався на поєднанні екстенсивного скотарства і землеробства у річкових долинах, домашніх видів виробництва, торгівлі. Загалом це не суперечить кочовому господарсько-культурному типу: у кочовиків певне місце посідають допоміжні види діяльності, насамперед, землеробство. Демографічний надлишок у кочовиків постійно перевищує можливості оточуючого середовища, і “зайві люди” змінюють спосіб життя, що є однією з умов виживання усієї системи [Дигар Ж. -П., 1989]. 
Таким чином, можна зробити висновки про те, що південні та північні поселення раннього етапу належать до різних археологічних культур. Риси подібності між ними незначні: використання валів і ровів у фортифікації, деякі категорії античного імпорту та вироби скіфських типів на поселеннях узбережжя Дніпровського лиману (вістря стріл, ножі, псалії, ліпні горщики та їхні покришки). 
Між ранніми та пізніми поселеннями узбережжя Дніпровського лиману простежується подібність у плануванні, будівництві, господарчій діяльності мешканців, матеріальній культурі, керамічному комплексі. Незважаючи на те, що між ними є хронологічний проміжок, помітна їхня спорідненість та спадкоємність. 
Різниця між скіфськими та пізньоскіфськими поселеннями пояснюється, перш за все, різними господарсько-культурними типами населення. Деяка подібність між ними простежується у наявності та характері виробництва, складі речових комплексів, використанні валів та ровів у фортифікації, наявності напівземлянок та глиняноплетених будівель, складі зернових культур, незначній ролі грошового обігу. Різниця між цими групами поселень суттєво помітна у принципах забудови території, використанні на більш пізніх пам’ятках будівель із каменю та більш складних оборонних споруд, у структурі комплексу кераміки, культових виробах. Можна дійти висновку, що обидві групи населення існували в межах варварської культурної традиції, але різниця між ними не дає можливості віднести їх до однієї культури на двох хронологічних етапах. 
 Поселення пізніх груп виникли на основі подібного господарського укладу. Цим, до певної міри, викликана схожість двох нових груп поселень, але спостерігаються й відмінності у розмірах, принципах використання території, будівельних традиціях, фортифікації, виробничій діяльності, керамічному комплексі (а саме – ліпній кераміці), культових виробах, нумізматичних знахідках, складі агрокультур тощо, тобто, за основними ознаками, що складають культуру населення. 
Таким чином, етнокультурна ситуація на території Нижнього Подніпров’я в скіфо-сарматську епоху визначається співіснуванням двох основних груп населення. Одна з них безпосередньо пов’язана
Фото Капча