Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Практична робота з технології соціально-педагогічної діяльності - Інструктаж на тему: "Як не стати жертвою злочину"

Предмет: 
Тип роботи: 
Практична робота
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Мета: формування уявлень про можливі джерела небезпеки;
обговорення й роз’яснення конкретних ситуацій; 
навчання учнів орієнтуватися в різних обставинах, уміти давати об’єктивну оцінку своїй поведінці;
розвивання творчого мислення; формування практичних навичок і вмінь;
виховання позитивного ставлення до власного життя, життя інших та негативного ставлення до правових порушень.
Обладнання: папір, маркери, дошка, завдання для груп.
Консультанти: психолог, представники правоохоронних органів.
 
Перебіг заходу
 
І. Вступне слово
Учитель повідомляє, що зустріч присвячено проблемі злочинності та практичним питанням, що і як треба робити, щоб не стати жертвою злочину. Чітко визначає мету й завдання.
Запитання до учнів
1. Як ви гадаєте, чи є розглядувана тема актуальною? Чому?
2. Які види злочинів зустрічаються найчастіше?
3. Які випадки скоєння злочинів характерні для нашого міста?
4. Які категорії населення є найуразливішими?
5. Що сприяє зростанню злочинності?
Учитель підсумовує сказане, пояснює актуальність теми, наводячи конкретні дані (можна використати дані про своє місто чи район), або надає слово працівникам правоохоронних органів.
ІІ. Робота в групах
Учні об’єднуються у групи і з урахуванням запропонованих ними джерел небезпеки отримують конкретне завдання:
проаналізувати ситуацію; назвати всі можливі заходи, що допоможуть уникнути небезпеки;
практично пояснити, як діяти в небезпечній ситуації.
До роботи можуть бути залучені консультанти.
Небезпечні ситуації:
1. Пізнє повернення додому.
2. Проїзд автостопом.
3. Проникнення злочинців у житло.
Ситуації та їх кількість на обговоренні можуть бути різними залежно від часу, рівня підготовки та організованості учнів.
Захист робіт: група проводить захист за планом, практично демонструючи, як і за допомогою чого можна діяти в конкретній ситуації.
Виступ психолога: психолог зазначає, що в небезпечній ситуації важливими є психічний стан людини, а також рівень її самооцінки та готовності до самозахисту. Під час підбиття підсумків складають загальну пам’ятку про уникнення небезпеки.
Пам’ятка «Як уникнути небезпеки?»
1. Не провокувати.
2. Не відкривати незнайомим двері.
3. Аналізувати ситуацію.
4. Бути пильним.
Як діяти в разі небезпеки?
1. Нестандартно.
2. Довіряти своїм інстинктам-реакціям.
3. Не думати про шкоду, збитки.
4. Використовувати всі можливі засоби чи варіанти.
ІІІ. Підсумок заняття
Учитель підсумовує роботу, дякує консультантам і закликає всіх залишити на дереві знань свої враження.
Для цього кожному учневі дається самоклейний аркуш, вирізаний у вигляді листочка, на якому діти записують лаконічні відповіді на запитання.
Запитання до учнів:
1. Що ти найкраще зрозумів протягом заняття?
2. Що ти зможеш зробити у складній ситуації?
3. Який засіб, спосіб для тебе є найбільш прийнятним?
Поки учні аналізують отриману інформацію і готують свою відповідь (2-3 хв.), учитель вивішує дерево (намальоване), на стовбурі якого написано тему. Потім кожен учень прикріплює свій листочок-відповідь до гілочки, допомагаючи створити єдине ціле.
 
Інструктаж. Поради дітям:
 
Підходячи до будинку, звертати увагу (озирнутися), не йде хто-небудь слідом і якщо йде – не підходити до під'їзду. Прогулятися на вулиці 15-20 хвилин, і якщо незнайомий чоловік продовжує йти слідом, розповісти про нього дорослому, який йде назустріч.
Ніколи не входити в під'їзд з незнайомим чоловіком. Не носити коштовних прикрас, мобільний телефон. Не одягати одяг, що провокує. За жодних обставин не сідати в автомобіль до незнайомих людей.
Входячи в під'їзд обов'язково відразу закривати за собою двері (якщо на дверях кодовий замок).
Якщо незнайомий чоловік вже знаходиться в під'їзді (біля ліфта, на сходах), вийти на вулицю і дочекатися, доки в під'їзд зайде хтось із знайомих дорослих.
Ніколи не вступати в розмови з незнайомими людьми, тим більше не говорити їм, хто перебуває вдома (навіть якщо незнайомець називається другом або товаришем по службі батьків, кур'єром, листоношею, сусідом і т. д.). Можна сказати, що тебе йде зустрічати тато.
Не відкривати двері в квартиру, якщо вдома немає дорослих (незнайомець може попросити води, зателефонувати по телефону, написати записку батькам, передати документи).
Якщо незнайомий чоловік опиняється в під'їзді (або у твоєї квартири) і не вдається вибігти на вулицю – треба телефонувати у всі квартири, що знаходяться поруч і розповісти про нього тому, хто відкриє двері. Краще телефонувати відразу в кілька квартир. Навіть якщо ніхто не відкриє – це відлякає злочинця.
Про всіх невідомих підозрілих людей обов'язково розповісти батькам та вчителям в школі!
 
Поради батькам:
 
Привчіть дитину не підходити до дверей, якщо вона вдома сама. Щоб ваш син чи донька знала, як діяти в нестандартній ситуації, змоделюйте її разом з ними, поясніть їм усе у вигляді гри.
Ні при яких обставинах не слід спілкуватися з незнайомими людьми, щоб вони не обіцяли, навіть якщо почнуть погрожувати чи залякувати. У такому випадку необхідно голосно кричати: “Це не мої батьки, це пограбування! ”, називати своє прізвище, адресу, телефон батьків;
Гуляти на вулиці чи повертатися із школи найкраще юрбою. І дорога буде веселішою й коротшою і навряд чи хтось наважитися чіплятися до компанії.
Привчіть дитину не підходити до дверей, якщо вона вдома сама, хто б не дзвонив: слюсар-сантехнік, міліціонер чи знайомий батьків. Якщо все-таки заговорила через зачинені двері з незнайомцем, нехай пояснить, що мама дуже зайнята, пере чи готує обід, тож нехай зайдуть пізніше чи зателефонують (номер, природно, називати не слід).
Пояснити, в якому випадку треба телефонувати за номерами “101”, “102”, “103” і “104”. Наголосіть, що при цьому потрібно спокійно повідомити своє прізвище, ім’я, по батькові, назвати свою точну адресу і номер телефону та розповісти, що сталося.
Нехай син чи донька затямить: якщо необхідна термінова допомога, звертатися за нею слід до знайомих людей чи до особи у форменому одязі;
На будь-яку нестандартну ситуацію реагувати швидко, діяти, виявляючи фантазію.
Діти повинні знати, що до них можуть причепитися неповнолітні здирники, грабіжники чи хулігани. Ніколи не давайте своїм нащадкам великих сум із собою. Краще, якщо вони не носитимуть золоті прикраси. Придбайте дитині гаманець і поясніть, що може статися з його грошима, якщо він їх усім показуватиме чи зберігатиме на видному місці. Привчіть не хвалитися своїми новими речами: мобільним телефоном, комп’ютером, дорогою шубою. Ніколи не розповідайте дитині, де лежать сімейні заощадження і зберігаються цінності. На видному місці в будинку нехай буде невелика сума грошей чи якісь прикраси – у випадку пограбування це може врятувати малечу від насильства з боку злочинців. Цікавтеся, з ким дружать син чи донька, де проводять вільний час, особливо вечорами. Буває, неповнолітні вимагають гроші чи цінні речі у своїх однолітків. Якщо ваша дитина боїться виходити на вулицю, безпричинно прогулює уроки – це вже привід для занепокоєння. Постарайтеся делікатно з’ясувати причину, а якщо ваші побоювання підтвердилися, звертайтеся із заявою в міліцію.
Фото Капча