Практикум з філософії

“…Для них в основі свідомості перебувають чотири елементи: земля, вода, повітря та вогонь. Засобом пізнання постають тільки чуття. Із поєднання елементів виникає тіло та все інше, подібно до того, як із суміші напоїв виникає п’янка сила… Тому відмова від видимого в ім’я невидимого чарваки вважають глупством цього світу… Вони кажуть: О, люба! Будемо їсти та й пити, адже минуле не належить тобі. Воістину, минуле не повертається: це тіло – лише поєднання елементів”. Як би ви прокоментували таку позицію? Якою мірою можна вважати її виправданою? В чому можна вбачати причину відмови локаятиків від інтересу до духовних тонкощів?

Завдання 7: Школи індійської філософії. Школа буддизму.

Найперші істини буддизму сформульовані у вигляді “чотирьох благородних істин”; уважно перечитайте їх, вдумайтесь в їх зміст і спробуйте пояснити причини світового поширення та авторитету буддизму (в тому числі – і в наш час):

“... Благородна істина про страждання: народження – страждання, старість – страждання, хвороба – страждання, смерть – страждання, з’єднання з неприємним – страждання, розлука з приємним – страждання, досягнення чого-небудь бажаного – страждання, коротше кажучи, п’ятирівнева прив’язаність до існування є страждання.

А це … - благородна істина про походження страждання: це спрага, жага, що веде до нових народжень, які супроводжуються… - жага насолоди, жага існування, жага загибелі.

А це … - благородна істина про знищення страждання: це повне без залишку знищення означеної жаги, відмова від неї…

А це … - благородна істина про шлях, що веде до знищення страждання: правильне бачення, правильна думка, правильна мова, правильна дія, правильне життя, правильне зусилля, правильна увага, правильне зосередження”.

Як ви розумієте наведені істини? Що значить знищення жаги життя? Чи не дорівнює це самогубству? Який сенс може мати життя, позбавлене її природних властивостей? Спробуйте порівняти тези буддизму із установками християнського аскетизму.

Перечитайте положення буддизму щодо нірвани:

“...Тепер, о благий Нагасано, доведи, поясни мені за допомогою доказу, аби я зрозумів, (що значить)  “існує причина досягнення нірвани, але не існує причини утворення нірвани”. – “Гаразд, о царю, слухай уважно, слухай старанно, і я викладу тобі ці докази.  Чи може людина, о царю, володіючи тією силою, що дана їй від природи, піднятися звідси на шпиль цариці гір Гімалаїв?” -  “Так, о благий”. – “А чи може ця людина, о царю, володіючи тією силою, що дана їй від природи, принести сюди царицю гір Гімалаїв?” -  “Ні, о благий”. – “Так само, о царю, можна пояснити шлях до досягнення нірвани, але не можна вказати причину утворення нірвани...  Чому це так?  Через необумовленість (природи) дхарми”.

Спробуйте з’ясувати, як розглядаються в даному фрагменті обумовлене та необумовлене? Чи можна перенести означені міркування на пояснення ситуації перебування в світі сучасної людини? 

 

“Що ж воно таке, ця нірвана, о благий?  Як вона може бути пояснена з допомогою порівнянь? ..”  “Чи існує, о царю, те, що називається вітром?” “Так, о благий”.  “Тоді, о царю, покажи мені вітер, що має колір, форму, маленький або великий, довгий або короткий”...  “Це неможливо...”  “Але якщо, о царю, неможливо показати вітер, то значить вітру не існує?”  “Я знаю, о благий Нагасано, що вітер існує, це (знання) запало мені в серце, але я не можу показати вітер”.  “Так само, о царю, існує нірвана, а я не можу показати нірвану ні за допомогою кольору, ні за допомогою форми”.

Зверніть увагу на характер доведення та пояснення, запроваджені в даних положеннях: тут присутні притчі, діалог, апеляція до безпосередніх людських установок та очевидностей. Чи можна вважати такий спосіб доведення виправданим? Чи він постає, скоріше, примітивним? Дайте свою загальну оцінку наведеним судженням буддизму.

Завдання 8. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.

Ознайомтесь із найпершими та найпоширеними версіями виникнення світу згідно текстів давньокитайського П’ятикнижжя (за переказами сучасних джерел).

“В глибоку давнину, коли ще не було ні Неба, ні Землі, Всесвіт являв собою темний несформований хаос. В цьому темному мороку народилось два духи – інь та ян, що почали впорядковувати світ. Опісля вони розділились: дух “ян” почав керувати Небом, а дух “інь” – Землею… Із грубих частинок мороку ці духи створили тварин, птахів, риб та комах, а із більш легких - людей”.

“Першопредок Пань-гу, що народився дивним чином, виріс, але потім на тисячоліття поринув у сон в темному хаосі, що вміщувався у форму величезного яйця. Коли через 18 000 років Пань-гу прокинувся, його охопили сум та туга від мороку, в якому не можна було нічого побачити. Першопредок вдарив кам’яною сокирою по мороку та імлі: космічне яйце розкололося; його легка та світла частина піднялася вгору, утворивши Небо, а темна й тяжка спустилася до низу, ставши Землею… Коли Пань-гу закінчив влаштування світу,