Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Практикум з філософії

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
110
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">Виділіть у наведеному нижче положенні ті чинники, що впливають на історичні зміни філософії; наскільки ви із ними згідні?

“Філософія...є деякий культурний жанр, деякий ”голос” у розмові людства” який концентрується переважно на одній темі аніж другій не через діалектичну необхідність, а в результаті різноманітних подій, які відбиваються десь в цій “розмові” (нова наука, французька революція, сучасний роман), або ж внаслідок того, що окремі геніальні люди починають думати про щось нове..., або, може бути, внаслідок дії кількох таких сил. Цікава зміна у філософії відбувається не тоді, коли знаходять новий спосіб поводитися із старою проблемою, а коли з‘являється новий набір проблем, а старі починають відмирати” (Р.Рорті, “Філософія і дзеркало природи”).
Ознайомтесь із підходом Г.Гегеля до визначення особливостей історичного розвитку філософії. Чи згідні ви із таким підходом? Що в ньому видається вам найбільш правильним та цінним? Завдяки чому історія філософії не переходить у музейні реліквії, а залишається важливою та актуальною і в майбутньому?
“Кожна система філософії існувала необхідно і продовжує ще і тепер необхідно існувати: ні одна із них тому не зникла, а всі вони збереглись у філософії як моменти одного цілого... Принципи збереглись, найновіша філософія є результат всіх попередніх принципів так, що ні одна система філософії не заперечена, а відкинуто лише припущення, що даний принцип є конечним абсолютним  визначенням” (Г.Гегель).
Порівняйте наведене вище положення Г.Гегеля із твердженнями О.Шпенглера. В чому вони співпадають, а в чому протистоять одне одному? Чи можливо розвинути їх так, щоби вони були взаємно узгоджені? – Спробуйте це зробити.
“Кожна філософія є відображенням свого і лише свого часу... Відмінність філософських вчень полягає не в тому, що одні з них безсмертні, а інші скороминущі , а в тому, що одні із них були життєвими на протязі певного часу, а інші ніколи не були життєвими.  Вічні філософські істини – це ілюзія. Суттєві не вони, а людина, яка була відображена в них. Чим повніше це відображення людини, тим більш істинною є філософія, - в тому смислі, як ми говоримо про внутрішню істину великого витвору мистецтва, істину, яка не залежить від обгрунтованості, від відсутності суперечностей між окремими положеннями” (О.Шпенглер)
Якою мірою ви можете прийняти наведені нижче визначення типів філософії? Який запроваджений нижче принцип їх класифікації? Чим він відрізняється від історичного підходу та як із ним поєднується?
“Все, що ми знаємо про філософію, або що видається за таку, можна поділити на п‘ять основних видів: емпіризм, матеріалізм, скептицизм, пантеїзм та ідеалізм. Емпіризм знає лише досвід чуттєвих сприйняттів і тому все виводить із досвіду. Матеріалізм все пояснює із матерії, приймає матерію як щось перше, як джерело всіх речей. Скептицизм заперечує будь-яке знання, будь-яку філософію. Пантеїзм визначає всі речі однією і тією ж безкінечною єдністю без будь-якої відмінності... Ідеалізм все виводить із одного духу, пояснює виникнення матерії із духу, або ж підкорює йому матерію” (Ф.Шлегель).
 
Тема 2: ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ.
Мета розгляду теми:
Ознайомлення із особливостями східних та західних цивілізацій та, з допомогою такого ознайомлення, - усвідомлення своєрідності філософії західного та східного типу, осмислення їх певної взаємодоповнюваності, але й оригінальності; вивчення найперших складових тих духовних універсумів, які були вибудовані допитливою думкою давньосхідних філософських шкіл та духовних течій; з’сування сучасного значення ідейної спадщини давньосхідної філософії.
 
Ключові поняття та терміни:
-духовний канон життя - світові елементи
-філософеми - піднебесна країна
-початки буття - дао
-сансара- інь та ян
-карма- шляхетна людина
-брахман – атман- виправлення імен
 
План семінарського заняття:
  1. Значення проблеми співвідношення західного та східного типу цивілізації для розуміння процесів суспільного життя та розвитку філософії.
  2. Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Стародавньої Індії.
  3. Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю.
 
Завдання, вправи, тести.
1.Зміст проблеми “Схід – Захід” в сучасному суспільстві визначається:
а) відмінностями географічного та кліматичного характеру;
б) типами релігій;
в) відмінностями у вихідних ціннісних та світоглядних орієнтирах;
г) відмінностями в звичаях, церемоніях, святах;
д) типами політичних систем та систем господарювання.
2.Україні за вихідними культурними традиціями та ціннісними орієнтирами скоріше належить: 
а) до західного типу цивілізацій;
б) до східного типу цивілізацій;
в) поєднує риси західних та східних цивілізацій;
г) в історичному минулому була ближче до Сходу, в сучасній історії – до Заходу;
д) не має відношення ні до тої, ні до іншої цивілізації, являючи оригінальне цивілізаційне утворення.
3.Східна філософія на відміну від західної:
а) є афористичною та образною за типом мислення, тяжіє до морального повчання та настанов на духовне самовдосконалення людини;
б) культивує раціональний, логічно послідовний стиль мислення, тяжіє до абстрактних теоретичних конструювань.
4.Для культури Стародавньої Індії була характерною наявність духовного канону життя.
  Так Ні
5.“Пракріті” та “Пуруша” – це поняття, що позначали початки буття:
а) в даосизмі;
б) в давньоіндійських філософських школах настика;
в) в давньоіндійській філософській школі санкх”я;
г) в філософії буддизму;
д) в давньокитайському переліку
Фото Капча