Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Правопорушення і правомірна поведінка

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вступ
 
Право – важливий інститут регламентації, розвитку й охорони суспільних відносин. Проте самі ці відносини є продуктом життєдіяльності людей, їх поведінки у суспільстві. Отже, право може регулювати суспільні відносини лише впливаючи на поведінку конкретних людей, окремих осіб, із дій яких складаються ці відносини. Право – один з важливих інструментів управління поведінкою людей, яка виступає безпосереднім об’єктом правового регулювання.
Поведінка людей надзвичайно різноманітна. Вона має різні форми вираження, інтенсивність, мотиви, цілі, наслідки. Властиво, будь-яка поведінка виступає об’єктом моральної й правової оцінки.
Багатозначність поняття «поведінка» в суспільних науках значною мірою позначилася на його тлумаченні у правознавстві. Правова наука і практика правового регулювання відносять до поведінки тільки ту людську активність, яка має певне соціальне значення, а тому певним чином врегульовується тими чи іншими соціальними нормами.
У подальшому моєму дослідженні я буду розглядати правову поведінку та її види: правомірну і протиправну поведінку, їх поняття, види та основні ознаки.
Актуальність теми курсової роботи. На даний час тема мого дослідження є актуальною у нашому суспільстві. Правопорушення і протиправна поведінка – ці два протилежних аспекти присутні в нашому житті. Правопорушення несе певну деградацію суспільства. Щоб усунути цей негатив, потрібно перш за все дослідити його закономірності, види і характерні ознаки, а вже потім проаналізувати і виробляти нові інноваційні ідеї для подальшого його подолання у нашому суспільстві.
Будь-якому правопорушенню протистоїть правомірна поведінка, яка, на мою думку, повинна бути присутня у більшості членів нашого суспільства і тому, актуальність мого дослідження полягає в тому, щоб достеменно дослідити правопорушення і правомірну поведінку, щоб в подальшому можна було б виробляти нові методи та ідеї для обмеження правопорушень і для протвердження в нашому суспільстві правомірної поведінки, як основоположного чинника справжньої демократичної держави.
Дослідники. Проблеми правової поведінки та її видів (правомірної поведінки та правопорушення) досліджені в наукових працях окремих провідних вчених: Скакун О. Ф., М. Абдулаєв, С. Комаров, А. Малько, Оборотов Ю. М., Крестовська Н. М., Крижанівський А. Ф., Матвєєва Л. Г., Р. А. Каможний, В. В. Копєйчиков, Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. та інші.
Мета і завдання курсової роботи полягає в тому, щоб зрозуміти і осягнути усю сутність правопорушення, визначити його ознаки та види; довести, що правомірна поведінка – це, як правило, суспільно корисна, суспільно необхідна, бажана, допустима поведінка осіб, яка має відповідати правовим нормам держави і гарантуватися саме цією державою.
Об’єктом курсової роботи є правопорушення і правомірна поведінка.
Предметом є правомірна поведінка, як певна вольова поведінка суб’єкта права, яка відповідає приписам правових норм, які, як правило, не суперечать основним принципам права і відповідно гарантуються державою; основні риси і види правомірної поведінки; правопорушення, його основні ознаки і склад.
Методологію складає система загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз предмету.
Практичне значення полягає у можливості глибшого розуміння правомірної і протиправної поведінки; у можливості використання даного матеріалу у підготовці до практичних занять, лекцій, наукових конференцій, тощо.
Структура курсової роботи відповідає її меті та завданням і складається з вступу, трьох розділів, які містять підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи викладено на сторінках.
 
1. ПРАВОВА ПОВЕДІНКА
 
Багатозначність поняття «поведінка» в суспільних науках значною мірою позначилася на його тлумаченні у правознавстві. Між іншим правова наука і практика правового регулювання відносять до поведінки тільки ту людську активність, яка характеризується певними соціальними і юридичними ознаками. [11, 197]
Суб’єкти у процесі своєї життєдіяльності постійно перебувають в соціальному середовищі, яке впливає на них через певну сукупність факторів та умов соціального характеру, які у юридичній літературі отримали назву багаторівневої системи соціальних інститутів.
У юридичній літературі даний вплив державних органів та громадських організацій на процес реалізації суб’єктами своїх прав, свобод та обов’язків розглядається як соціальне середовище у широкому (макросередовище, яке включає відносини, що формуються у межах суспільства, держави в цілому) та вузькому значеннях (мікросередовище, яке включає ті відносини міжособистісного характеру, що склалися у межах невеликої соціальної групи чи трудового колективу тощо, до яких входять окремі суб’єкти).
Соціальне середовище досить динамічна категорія, вона потребує постійного регулятивного впливу. Правові норми регулюють поведінку суб’єктів у межах даного середовища. Поведінка врегульована нормою права, отримала назву правової. [1, с. 484]
Діяльність та вчинки людей завжди оцінюють з урахуванням їхньої соціальної значущості, корисності чи шкоди для суспільства. У правовій системі суспільства їх розглядають ще й і з точки зору права, яке є критерієм оцінки цих вчинків як соціально корисних чи шкідливих. Нормативно-правові акти становлять систему юридичних нормативів, які забезпечуються державою, виступають формально-обов’язковим критерієм оцінки будь-якої поведінки як юридично значущої або як юридично індиферентної. Будь-яка юридично значуща поведінка суб’єктів права (індивідуальних чи колективних) є правовою: вона передбачена нормами права і тягне за собою юридичну оцінку і юридичні наслідки (позитивні або негативні).
З урахуванням змісту вчинку правова поведінка поділяється на два види: правомірну поведінку і правопорушення. У складі правовідносин вони відіграють роль юридичних фактів: правомірну поведінку може призводити до виникнення правовідносин, у яких суб’єкти здійснюють суб’єктивні права й
Фото Капча