Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Правила щодо тези й антитези, аргументів та демонстрації

Предмет: 
Тип роботи: 
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Ціна: 
120 грн.
Оцінка: 

ПЛАН

ВСТУП
1. Правила щодо тези й антитези та їх значення для юридичного доказування
2. Правила щодо аргументів та демонстрації. Їх роль у судовій практиці
3. Задачі
3.1. Визначте тип відношення між поняттями і зобразіть його за допомогою колових схем: прокурор, співробітник органів юстиції, суддя.
3.2. Дати аналіз дефініції (визначити, чи правильна вона, коли ні – то яке правило порушено): "Державна зрада – діяння, вчинене громадянином України на шкоду сувернітету і державній безпеці Украни: перехід на бік ворога у воєнний час або шпигунство". 
3.3. Дати аналіз поділу (визначити, чи є він правильним, коли ні – то яке правило порушено): "Умовиводи поділяються на на дедуктивні, індуктивні, демонстративні та умовиводи за аналогією". 
3.4. Проаналізувати судження (визначити його вид і структуру): "Серед слухачів нашої групи є такі, що не мають жодного стягнення". Записати судження, несумісне з ним.
3.5. Формалізувати судження: "Відбитки пальців на вікні та на дверях можуть належти К чи С". 
3.6. Встановити дотримання основних законів правильного мислення у міркуванні: "Всі слухачі факультету №1 Національної академії внутрішніх справ України – працівники органів внутрішніх справ. Ю. – слухач факультету №1 академії. Отже, Ю. працівник органів внутрішніх справ". 
3.7. За допомогою таблиць істинності визначити, чи є логічним законом така формула: (А v B) ≡ (В v A). 
3.8. Наведіть приклад недемонстративного умовиводу.
3.9. По слідству є такі дані: 
  • якщо до злочину причетний А, то його співучасником міг бути В або С (або вони обидва);
  • версія про участь підозрюваного С та справедливість свідчень D несумісні (хоча можуть виявитися одночасно хибними);
  • якщо В – злочинець, то свідок Е дав неправдиві свідчення;
  • доведено правдивість свідчень D та хибність свідчень Е. 
Чи брав А участь у вчиненні злочину? Розв’язок подайте у формалізованому вигляді. 
3.10. Побудуйте апагогічне доведення тези Т, спираючись на аргументи: 1) В → С; 2) A → С v T; 3) A → B; 4) T v A. 
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Вступ: 

Доведенням називається інтелектуальна операція, що полягає у встановленні істинності певного судження через його виведення з інших суджень, істинність яких вважається встановленою до цієї операції і незалежно від неї. 

Аргументація у найбільш широкому розумінні слова — це процес обгрунтування людиною певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, слушності. 

Обгрунтування може здійснюватися різними способами:

  • положення можуть бути обгрунтовані шляхом безпосереднього звернення до дійсності (експеримент, спостереження тощо). Саме такий спосіб дуже часто застосовується у природничих науках;
  • обгрунтування може бути здійснене за допомогою вже відомих положень (аргументів) шляхом побудови певних міркувань (доказів). У цьому випадку людина також певним чином звертається до дійсності, але вже не безпосередньо, а опосередковано. Такий спосіб переважно притаманний гуманітарним наукам. 

У курсі логіки вивчається саме аргументація другого типу. Це означає, що предметом подальшого розгляду буде процес обгрунтування, обстоювання певного положення (твердження, гіпотези, концепції) на підставі використання інших положень. 

Метою роботи є визначення основних напрямків досліджень процесу аргументації в теорії аргументації; зясування суті доведення в логіці та його співвідношення з процесом доказквання в кримінальній справі; визначення основних видів логічного доведення.

 

Список використаних джерел: 
  1. Тофтул М. Г. Логіка. 2-е видання. - К.: Академія, 2006. - 400 с.
  2. Гетманова А.Д. Учебник по логике. - М.: «ВЛАДОС», 1995. - 303 с.
  3. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. - 255 с.
  4. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических факультетов и институтов. - М.: Юристъ, 1995. - 256 с.
  5. Свинцов В.И. Логика. - М.: Просвещение, 1987. - 353 с.
  6. Хоменко В.І. Логіка для юристів. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 224 с.
10857
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.