Презентація з теми «Реалізація компетентісного підходу в умовах профілізації економічної освіти»

 

 

У людини є таке злиття самої людини

й економічного середовища, що неможливо

відокремити економічне життя

від життя морального, ідеальне життя

від життя економічного.

Ж. Жорес

 

Економічна освіта, її якість та результати – академічні, професійні та життєві – є сьогодні ключовими пунктами розвитку суспільства не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу.

Актуальне завдання освіти на сучасному етапі – виховання людини, здатної сприймати ринкові перетворення, легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати основними економічними поняттями.

Реалізація компетентнісного підходу, який, порівняно з традиційним, більшою мірою пов’язує навчальний матеріал із життєвою практикою учнів, сприяє формуванню в них внутрішньої мотивації навчання та позитивного ставлення до економіки. Упровадження компетентнісного підходу до навчання в загальноосвітній школі активізує більш ґрунтовний аналіз поняття «компетентність», висуває ряд вимог до організації навчальної діяльності учнів з метою формування високого рівня економічної компетентності.

У системі загальної середньої освіти на підставі міжнародних і національних досліджень в Україні визначають такі ключові компетентності:

‒соціальну;

‒полікультурну;

‒комунікативну;

‒інформаційну;

‒саморозвитку і самоосвіти;

‒продуктивної творчої діяльності.

У зв’язку з цим основними завданнями, які підлягають реалізації є:

‒створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

‒задоволення запитів та потреб школяра;

‒засвоєння продуктивних знань, умінь;

‒розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;

‒виховання особистості, готової для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Одним зі шляхів поліпшення якості освіти, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах сучасного суспільства є упровадження профільного навчання у старшій школі.

Чи готові до цього навчальні заклади та педагогічні колективи? У зв’язку з цим виникають певні труднощі.

Під час переходу до профільної школи необхідно:

‒проаналізувати наявні методики існування профільної школи,

‒створити власну модель профільного навчання,

‒створити навчально-методичне забезпечення,

‒підготувати вчителя до роботи в нових умовах.

Звичайно, масовий перехід усіх навчальних закладів до профільного навчання неможливий, адже не потрібно забувати про базову стандартну систему освіти. Зважаючи на те, що профільне навчання за змістом, структурою і організацією навчального процесу має максимально враховувати інтереси, здібності та подальші життєві плани учнів, загальноосвітній навчальний заклад, моделюючи структуру і зміст профільного навчання, повинен виходити з визначених учнями напрямів у процесі спілкування як з батьками, так і з учителями. Вирішення такого завдання може здійснюватися в процесі допрофільної підготовки, що базується на комплексній діагностиці учнів.

Створенню умов для формування пізнавального інтересу, позитивного ставлення до економіки допомагає реалізація компетентнісного підходу в процесі навчання економіки, де одним із важливих показників сформованості в учнів внутрішньої мотивації навчання є позитивне ставлення до економіки як навчального предмета.

Важливим чинником ефективності економічної освіти є її неперервність тобто науково-обгрунтований процес постійного розвитку особистості учнів як активних, творчих суб’єктів економічного життя. Результативність неперервності економічної освіти забезпечує її поетапність. Пізнавальний інтерес учнів протягом усього періоду навчання в навчальних закладах на кожному етапі має свої особливості. Відповідно до цього заклади освіти району працюють відповідно до потреб учнів (див. рис. 1).

Формування економічної культури слід починати якомога раніше.

Поняття «економіка» з грецької перекладається як «мистецтво вести домашнє господарство». Тому головною метою навчання дітей є: як правильно вести родинне господарство, планувати бюджет, поводитися з грошима, робити правильний вибір. Ази такого навчання діти отримують у дошкільних навчальних закладах.

Особливістю методики економічного виховання дошкільників є набуття елементарних економічних знань і досвіду як у сім’ї, так і в дошкільному закладі. Отже, економічна освіта майбутніх підприємців України розпочинається саме з дошкільного віку. Діти, отримуючи основи економічних знань, знайомляться з багатьма життєвими істинами: Чому дорослі мають працювати, а діти їм допомагати? Чому треба бути ощадним і що це означає?

Старшим дошкільнятам уже доступні такі економічні поняття, як «потреби», «ресурси», «праця», «гроші».

Найбільш ефективною формою роботи з дітьми в царині економічного виховання є економічні ігри. Граючись, дитина моделює різні життєві ситуації, засвоює правила поведінки в громадських місцях.

Економіка у початковій школі реалізується на основі знань, умінь і навичок, які діти отримали в дошкільному закладі і сім’ї. Можливим також є запровадження курсів «Економіка для молодших школярів», «Основи економіки», «Основи споживчих знань».

Учитель-початківець ставить собі за мету розкрити для учнів початкових класів змістову сторону понять через математичні, логічні, мовні завдання. Він залучає учнів до азів економічної грамотності, формує в них нове економічне мислення, ознайомлює із життям людей і тварин, їхніми потребами, економічними законами, створює підґрунтя для подальшого вивчення економічних дисциплін у старшій школі. Економічні освіта й виховання спрямовані насамперед на розвиток у кожної дитини дбайливого ставлення до власності, вироблення вміння раціонально використовувати наявні ресурси для задоволення різноманітних потреб. Економічне виховання відіграє важливу роль у формуванні в учнів таких якостей, які б відповідали суспільним інтересам і сприяли всебічному розвитку особистості.

Так, програма курсу «Економіка для молодших школярів», який викладається в Орлівській ЗОШ І ступеня, передбачає залучення літературного матеріалу, засобів образотворчого мистецтва, проведення екскурсій, рольових ігор, дискусій, роботи у малих групах та парах, інших методів активного навчання, що розвивають у дітей спостережливість та вміння порівнювати, аналізувати, зіставляти, пояснювати причини виникнення економічних явищ, робити висновки та узагальнювати побачене.

Головну роль в економічному і загальному вихованні відіграє сім'я. Тому в роботі школи надзвичайно важливою є гармонійна взаємодія сім'ї та школи. Зокрема, до роботи в центрах діяльності залучаються батьки. Саме в колі близьких людей дитинадізнається про спільні цілі, інтереси та спільну працю, вчиться співчувати, усвідомлює, що таке дисципліна та організованість. Тому вивчення основ економіки на прикладі сімейного господарства дає змогу органічно поєднувати зміст навчального предмета з повсякденним життям дитини.

Завдяки урокам «Основи економіки» в учнів розвивається здатність до наслідування, оперування поняттями про призначення предметів, способами їх практичного використання. Школярі засвоюють поведінку старших, аналізують її, роблять висновки.

У процесі спеціально організованих на уроці видів дитячої діяльності, у дітей розвивається досвід організації уваги. Довільна увага активізується, коли штучно робиться привабливим те, що саме по собі буває дітям нецікаве, створюється емоційно насичена атмосфера. В роботі дітей не допускається одноманітності, завдання надмірно не деталізуються (дитина може не зрозуміти, що від неї хочуть), підбираються оптимальні завдання тощо. Природу понять вчитель пояснює більше із життєвої точки зору, а ніж із наукової. Певні завдання виконуються за формою «Уявіть собі». Тобто, діти розуміють, що ця ситуація в дійсності не відбулася, вона умовна, а отже, можуть передбачати будь-які наслідки.

Відомо, що дитина «мислить руками: голова вчить руки, а руки – голову». Навчити дитину вирішувати різноманітні завдання не можна лише через спостереження та обговорення. Справжні уявлення і переживання пов'язанні з працею, формуються тільки в активній діяльності самої дитини, а знання про роботу інших знайдуть застосування в її практичній діяльності. Необхідно заохочувати прагнення дітей до самостійності спрямувати їх на те, щоб вони скористатися уже відомою їм інформацією, шукали різні способи розв'язання проблеми, не соромилися ставити запитання. Основне завдання школяра – послідовне спостереження за тим чи іншим видом праці дорослих (за особливостями професійної діяльності, які школяреві важливо побачити і зрозуміти), а вчителя – допомогти учневіу досягненні поставленої мети, розвивати вміння працювати для загальної користі, оптимально розподіляти час, створювати умови для виконання роботи, відповідати за її якість, знаходити застосування своїм здібностям, прагнути покращити свої досягнення, працювати в групах, уміти користуватися посібниками і рекомендаціями.

На своїх уроках учителі використовуютьне лише прості, а й складні завдання, заняття супроводжуються бесідами про те, що роблять батьки, яка суспільна користь від їхньої праці, розмовами про випуск продукції, кількість, якість, витрати матеріалів на виготовлення продукції.

Уроки з курсу «Основи економіки» часто проходять у вигляді гри і дають дітям розуміння того, що праця – це не лише розвага, радість і захоплення, а й природна та необхідна умова життєдіяльності.

Основи економіки у старшій школі ЗНЗ району викладають згідно з інваріантною та варіативною складовими навчальних планів. У поточному навчальному році курс «Основи економіки» в 10 класі викладався у двохнавчальних закладах як профільний (11 клас) ; у трьох – як курс за вибором (8-8 та 11 класи).

Складним питанням у межах допрофільної освіти є ступінь підготовки учнів середньої ланки до вибору профілю навчання. Успішність навчання у старших профільних класах є підсумком сформованого мислення школярів 8-9 класів.

Упровадження основ споживчих знань є новим напрямом, важливим компонентом оновлення змісту освіти, який відповідає нагальним потребам сучасного суспільства. Він сприятиме формуванню ряду компетентностей, зокрема поінформованості, умінню аналізувати інформацію, правової та споживчої грамотності, раціональності, здатності до відповідальності, уміння використовувати базову правову та споживчу грамотність, здатність до ефективного спілкування та формування споживчої культури.

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, а й адекватних методів та технологій навчання. Чинник, який впливає на формування компетентностей школярів, – мотивація їх пізнавальної діяльності. У своїй діяльності вчителі використовують різноманітні засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

‒опорні конспекти;

‒створення проблемних ситуацій;

‒елементи випереджального характеру;

‒подача інформації блоками;

‒завдання пошукового характеру;

‒творчі завдання;

‒нестандартні уроки (семінари, дискусії, ділові ігри, зустрічі з фахівцями).

Використання різноманітних джерел інформації дає можливість організовувати діяльність учнів в умовах творчого, проблемного й пізнавального засвоєння навчального матеріалу, практичної свідомої реалізації теоретичних положень.