Проблема національного виховання студентської молоді в XXI столітті

О. Саюк

 

 

Дана стаття присвячена проблемі національного виховання студентської молоді в XXI столітті.

 

Статья посвещена проблеме национального восспитания студенческой молодежи в XXI веке.

 

Annotation

This article deals with the problem of students' national upbringing in XXI century.

 

Національне виховання студентської молоді належить до найбільш актуальних проблем сучасності. Майбутнє кожної країни залежить від національної свідомості її громадян, від того наскільки вони усвідомлюють себе невід'ємною часткою суспільства. Студентська молодь у всі часи завжди була активною політичною силою, чинником змін в державі. Студенти – це майбутні банкіри, лікарі, вчителі, що будуть навчати наступні покоління, науковці. В залежності від їх ідеалів, переконань, національних цінностей, які вони пропагують, буде залежати майбутнє держави. В молоді роки відбувається процес формування світогляду і правильно організоване національне виховання в цей період формує свідомого громадянина, патріота.

Національне виховання відігравало важливу роль в історії людства в будь-яку епоху. Наші предки виховували молодь в національному дусі, за допомогою міфів, легенд, які мали високий виховний потенціал, великий вплив на їх свідомість. Відомі українські просвітителі Т. Шевченко, Л. Українка, І. Франко, М. Костомаров доводили високу ефективність національного виховання молоді. Своїми творами вони намагалися вплинути на свідомість громадян, не допустити денаціоналізації українського народу, поневоленого Польщею, Російською імперією та Австро-Угорщиною, які ж у свою чергу прагнули знищити українську систему національного виховання. Зокрема, майже вся творчість Т. Шевченка присвячена ідеї духовного відродження української нації та пробудженню національної свідомості громадян поневоленої України.

Метою нашого дослідження є детальна характеристика та оцінка сучасного стану національного виховання студентської молоді.

Система національного виховання тривалий період нехтувалася, а то й взагалі заборонялася. За роки незалежності Української держави створені спри ятливі умови для відродження національної системи виховання її розвитку, формування громадянської позиції молодого покоління. Тема національного виховання студентської молоді є важливою та широко досліджуваною. Про підвищену увагу українських науковців до національного виховання студентсь кої молоді свідчить велика кількість праць, серед яких важливими є дослід ження В. Возняка, В. Андрощенка, В. Бабкіна, І. Беха, К. Чорної, О. Гевко, Г. Ващенка, Г. Горак. О. Зеліченко, Н. Караульної, С Кримського. Існує низка документів, програм Міністерства освіти і науки України, зокрема, «Державна національна програма «Освіта», «Концепція формування національної свідомості і самосвідомості особистості» та ін. Проводиться велика кількість науково-практичних конференцій та семінарів. Найбільш важливою програмою на ціонального виховання є «Національна доктрина розвитку освіти», в якій висвітлені основні завдання національного виховання учнівської та студентської молоді:

‒освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності;

‒національне виховання є одним із пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних відносин, формування моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури;

‒національне виховання спрямовується на залучення громадян до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей на основі цінностей вітчизняної та світової культури;

‒національне виховання має здійснюватись на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток [ 1, 4-5].

Нині спостерігається тенденція пасивного відношення молоді до національних цінностей. Причиною цього є політична та економічна нестабільність, зниження життєвого рівня багатьох верств населення. Суперечливі політичні процеси негативно впливають на національну свідомість студентської молоді, породжують зневіру у національних пріоритетах, байдужість до соціально-політичних перетворень в державі. Переважає свобода волевиявлення, причому ідея власної відповідальності практично відсутня. Неоднорідним є і середовище зростання сучасних студентів. Стихійний вплив вулиці інколи переважає над цілеспрямованими діями педагогів. Суперечливий вплив мають засоби масової інформації, зокрема, телебачення. Дуже мало транслюється культурних телепрограм. В більшості випадків пропагується західна продукція, практично витісняючи українську. А на молодь студентського віку дуже легко можна вплинути. Це час коли формується характер особистості, життєві принципи та переконання, визначаються життєві цілі. Тому позитивний виховний вплив дуже важливий. Все це можна подолати лише засобами цілеспрямованого навчання та виховання підростаючого покоління. Вагомий внесок в цьому процесі належить саме педагогам, які у свою чергу повинні намагатися прищепити у студентів любов до Вітчизни, шанобливе ставлення до неї та виховувати патріотичні почуття. Національно-патріотичне виховання в XXI столітті повинне займати перше місце у формуванні світогляду студентської молоді, адже лише патріот може бути справжнім громадянином своєї держави, відстоювати її ідеали та інтереси. На даний час збільшився інтерес держави до виховання патріотів. Форми і методи, які використовуються під час виховання спираються на національні традиції, духовну спадщину українського народу. Студентська молодь повинна бути національно свідомою. Як вважає О. Гевко, «Національна свідомість вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє, почуття відповідальності перед своєю нацією, вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди символіку» [4, 47].

Величезний духовний потенціал містить вивчення рідної мови. Рідна мова - дзеркало душі кожного народу. В XXI в Україні спостерігається низький рівень мовлення студентської молоді. Мовленнєва культура сучасності є особливою темою вивчення мовознавців. Літературна мова навмисне ігнорується, є засміченою У повсякденному спілкуванні використовують дуже багато суржиків, слів російського походження. Яскравим прикладом цього є слова «прівєтік», «дєвкі». За останні роки спостерігається через телебачення величезний вплив англійської мови. Стали широковживаними слова «окей», «хай» та ін. Стереотипним та примітивним є діалогічне мовлення, бідний словниковий запас, позбавлений емоційно-забарвленої лексики, образних елементів. Проблема втому, що студентська молодь дуже мало читає художньої літератури, порівняно з попередніми поколіннями.

Свідомий патріотизм нерозривно пов'язаний з усвідомленням відповідальності перед суспільством. Малосвідомі громадяни не думають про свій народ, а дбають лише про власні інтереси, вважаючи, що служити Батьківщині це стороння справа і до них немає ніякого відношення. Невід'ємною складовою національного виховання студентської молоді є військово-патріотичне виховання, що орієнтується на вихованні в студентів чоловічої статі забезпечувати безпеку Батьківщини, готовності захищати її кордони під час виникнення зовнішньої загрози. Україна бере участь у різних миротворчих операціях, протистоїть міжнародному тероризму, атому щоб виконувати цю місію військово-патріотичне виховання має ґрунтуватися, як вважають І. Бехта К. Чорна «на духовно-моральних цінностях нашого суспільства, охоплювати військово-політичну підготовку, прикладну політичну підготовку, підготовку з основ військової служби, підготовку з основ безпеки життєдіяльності» [2, 10].

Національне виховання студентської молоді включає в себе толерантне ставлення до інших народностей. Україна – це багатонаціональна держава, на території якої проживають не лише українці, а й росіяни, білоруси, євреї та ін., а тому справжня патріотична молодь повинна гуманно ставитися до інших національностей, адже кожна нація має право навчатися рідною мовою, задовольняти свої культурні потреби. «Головним принципом при формуванні етно-політики України, здатної попередити конфліктні ситуації, є визнання поліетні-чності та полікультурності українського суспільства і сприйняття цього факту як цінності. Культурне, релігійне і мовне розмаїття суспільства повинно бути визнане як позитивний фактор, що забезпечує його духовне багатство, а національні меншини повинні розглядатись як невід'ємна частина суспільства» - вважає Антрощенко Т. [3, 92]. Від того наскільки національні меншини будуть вважати себе частиною українського суспільства, певною мірою залежить її соціальна стабільність. Національне виховання не сумісне з фашизмом, расизмом та проявляється в повазі до думки, ідей культурних цінностей інших народів.

У вищій школі для організації виховного процесу створюється інфраструктура, до якої входять такі суб'єкти виховної роботи: проректор з виховної роботи, заступник декана з виховної роботи, професорсько-викладацький склад, куратори та наставники груп, студентська рада та ін. Національне виховання студентської молоді забезпечується під час викладання навчальних дисциплін, а також виховної роботи. Використовуються різні форми та методи, які ретельно досліджуються та з кожним роком вдосконалюються.

Зокрема, в ПВНЗ «Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука» приділяється велика увага національному вихованню студентів. Проводиться велика кількість виховних заходів, присвячених тематиці України, адже патріотичні якості формуються в процесі безпосередньої участі у навчально-виховних заходах. І такі заходи багатопланові та всеохоплюючі. Серед студентів 1-их курсів проводяться дискусії на теми: «Мова - душа народу», «Я і моя громадянська позиція», організовуються круглі столи, де проводяться спілкування на теми «Нема на світі України, немає другого Дніпра». На IV та V курсах організовуються зустрічі з людьми різних політичних поглядів, студенти беруть участь в різних наукових конференціях, досліджують найактуальніші проблеми сучасної України, практикуються тижні рідної мови, українознавства. Серед виховних заходів, слід відзначити «Молодь і національне відродження», «Сторінками військової історії Українського козацтва», «Молодь і армія».

Отже, проблема національного виховання студентської молоді є важливою на сучасному етапі, особливо під час розбудови незалежної України. Воно повинне бути спрямованим на вивчення рідної культури, духовних цінностей свого народу, вихованні поваги до Батьківщині, готовності захищати її. Молодь повинна любити рідну мову, збагачувати своє мовлення. Свідомий патріот повинен не лише любити свій народ, але й толерантно ставитись до інших народностей, що проживають на території України. Для розвитку патріотичних почуттів студентів потрібно залучати їх до участі у виховних заходах навчального закладу.

 

 

1.Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті // Освіта: Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик. – 2001. – №54-55. -26 березня – З жовтня. – С. 4-5.

2.Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). -К., 1994.

3.І. Бех, К. Чорна. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді // Шкільний світ. – 2007. – №13. -С 6-11.

4.Атрощенко Т. О. Культура міжнаціонального спілкування студентів у системі гуманістичних ціннісних орієнтацій//Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 1999. – №6. – С. 92-95//socwd. uzhorod. ua.

5.Гевко О. Формування національно-патріотичних рис у студентів//Рідна школа. – 2001. – №11. – С. 47.