Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблема патріотичного виховання підлітків у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
 
УДК 37. 01
 
КІНДРАТ ВАДИМ КИРИЛОВИЧ
 
ПРОБЛЕМА ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО
 
13. 00. 01 – теорія та історія педагогіки
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
 
Київ – 1998
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Рівненському державному педагогічному інституті.
Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Антонець Михайло Якович, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії теорії та історії педагогіки.
Офіційні опоненти – доктор філософських наук, професор, дійсний член АПН України Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, директор – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Бондар Людмила Семенівна, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність і ступінь дослідженості теми. Проголошення незалежності української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина й патріота своєї Батьківщини. Це зумовлено тим, що з яких би позицій не підходити до визначення шляхів розвитку культури, економіки, соціального і духовного життя держави, вирішальним фактором завжди залишається людина, її патріотизм, здібність до творчості, громадянська активність і позиція. Духовно і матеріально багату, процвітаючу державу збудують лише її істинні патріоти, об’єднані національною ідеєю державності і незалежності. 
Однак сьогодні, в умовах економічної кризи, нелегкого переходу до ринкових відносин відбувається інтенсивний процес соціальної і моральної деградації частини учнівської молоді, особливо підлітків. Це зумовлено тим, що, по-перше, з ліквідацією уніфікованих молодіжних організацій, які займалися ідейним вихованням в державі СРСР, новостворені молодіжні організації (Пласт, СУМ, “Джура”, “Січ”, “Соколи” та ін.) за браком кваліфікованих педагогічних кадрів і слабкої матеріальної бази не спроможні охопити широкий загал підростаючого покоління. В соціальній освіті утворився ідеологічний вакуум, який є однією з причин втрати патріотичних орієнтирів, інтересу до чесної праці, знецінення духовних ідеалів, притуплення природних потреб підлітків у пізнанні і творчості, що в цілому тенденційно орієнтує підростаюче покоління на звуження свого духовного світу до системи цінностей, спрямованих на потребу особи, а не суспільства. А “падіння суспільної активності – це страшно, особливо серед молоді. Це біда нації! ” – писав В. Сухомлинський. 
По-друге, чинні законодавчі акти, зокрема Конституція України, Закон України “Про освіту”, забороняють здійснювати виховання молоді у дусі політики будь-якої партії чи громадськополітичної організації в галузі національної освіти і виховання. Це природно і цілком виправдано. Але у свідомості значної частини педагогів сталася підміна понять: відкинувши партійно-класове виховання, вони разом з тим стали недостатню увагу приділяти й ідейно-ціннісному, патріотичному, моральному, політично-державницькому вихованню молоді в умовах утвердження незалежності України. Таким чином, у сьогоднішній школі відбувається “збагачення розуму при зубожінні душі” (В. Сухомлинський). Однак, лише за допомогою епізодичних виховних заходів та програмних уроків українознавства (які, безсумнівно, сприяють формуванню поглядів, переконань, ідеалів) патріота Батьківщини не можна виховати. Для цього необхідно, щоб у кожній школі функціонувала чітка система ідейно-ціннісного, патріотичного, державницького формування молоді. 
Про актуальність проблеми патріотичного виховання в Україні свідчить посилена увага до неї з боку вітчизняної науки. 
Педагогічні, психологічні та соціально-педагогічні особливості патріотичного виховання в навчальних закладах розглядаються у працях М. Антонця, І. Беха, А. Бойко, М. Боришевського, М. Євтуха, І. Зязюна, П. Ігнатенка, В. Кузя, Г. Науменка, М. Савчина, Д. Тхоржевського, К. Чорної та ін. 
Але сьогодні поки що відсутні праці, в яких у систематизованій формі викладалися б принципи, завдання і зміст патріотичного виховання учнівської молоді в сучасних умовах. Цілеспрямовані наукові дослідження і методичні розвідки педагогів України підкреслюють, що цілісний патріотизм формується тільки за умови комплексного розв’язання фізичної, розумової, моральної, трудової, екологічної та інших складових виховання, коли вони інтегруються в патріотичну свідомість на значно вищому рівні гуманістично спрямованого, героїко-патріотичного, ідейно-цілісного, політично-державницького формування молоді. 
Успішне розв’язання цих завдань значною мірою залежить від знання педагогічної спадщини минулого, вивчення якої дає можливість краще зрозуміти розвиток освіти та педагогічних ідей в Україні, встановити взаємозалежність між певними процесами. Сучасний розвиток освіти потребує об’єктивної оцінки історико-педагогічних явищ минулого та творчого застосування їх найкращих здобутків. 
У цьому контексті особливої актуальності набуває педагогічна спадщина видатного українського педагога В.О. Сухомлинського (1918-1970). Видання його основних праць в Україні та за її межами сприяло інтенсивному вивченню й аналізу поглядів, практичної та теоретичної діяльності педагога. 
Окремим аспектам педагогічної системи В.О. Сухомлинського присвячені кандидатські дисертації М. Библюка, Л. Бондар, Т. Будняк, М. Левківського, А. Луцюка, Л. Мілкова, І. Остапйовського, О. Петренко, Л. Петрук, Л. Сіднєва, О. Соколовської, З. Шевців, К. Юр'євої. У дослідженнях цих та інших авторів визначено внесок ученого в розвиток вітчизняної педагогічної науки. Зокрема, широко розроблене В. О. Сухомлинським питання патріотичного виховання молодших школярів було предметом наукового дослідження М. Базилевич, а дисертаційне дослідження А. Бика присвячене громадянському вихованню старшокласників. 
Але, за глибоким переконанням В.О. Сухомлинського, саме в отроцтві вдруге народжується людина як свідомий громадянин-патріот. Це твердження вченого грунтується на поданій ним же структурі духовного світу особистості: розум-почуття-погляди-переконання-воля, що фундаментально висвітлено у ряді його монографічних праць,
Фото Капча