Проблема стимулювання навчальної активності як наукова проблема

Аналіз відвіданих уроків учителів початкових класів дає підставу стверджувати, що частина вчителів (40%) вміло використовують різні способи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Проте на 60% відвіданих уроків учителі недооцінювали можливості способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів.

Формувальний етап експериментального дослідження відбувався на базі Краматорської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 12. В експериментальному класі навчання проводилося за методикою запропонованою нами, дослідження проводилося на матеріалі предмета української мови (4 клас).

На етапі навчального експерименту, який проводився на уроках математики та української мови, нами були використані різні методи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. У таблиці 3 наведено приклади завдань, використані при вивченні матеріалу теми «Дієслово»« (4 клас).

 

Таблиця 2 – Стимулювання навчальної діяльності учнів у процесі вивчення теми «Дієслово» (4 клас) 

 

У процесі навчального експерименту ми використовували і методи створення морально – психологічного клімату, методи заохочення (різні форми).

На даному етапі дослідження нами було здійснено аналіз і узагальнення одержаних експериментом даних, з цією метою проводилися підсумкові контрольні роботи результати яких оброблялися за допомогою методу математичної статистики.

Завдання для контрольного зрізу з української мови були такі:

І. Диктант.

Осінь

Дрібні осінні дощики зовсім не схожі на літні грози. Вони йдуть безперестанку. Земля вже не просихає скоро. Вітер дме постійно, далеко розносить стигле насіння дерев і трав.

Листя на деревах починає зрідка жовтіти ще наприкінці серпня. У вересні ви помічаєте, як на все ще зеленій березі з'являються зовсім жовті, золотисті гілочки. Першою розвинулася береза. Вона ж першою починає жовтіти. З кожним днем все більше й більше стає жовтого листя. Незабаром і тремтлива осика стоїть уся червона, багряна, золотава, але поривчастий осінній вітер зриває й це останнє вбрання. Він крутить в повітрі легким листям, устеляє ним мокру землю.

(96 слів) (За К. Ушинським)

Результати виконання цих контрольних зрізів представлені в таблиці 3.

 

Таблиця 3 – Результати виконання завдань з теми «Дієслово» (4 клас)

 

Як видно із таблиці 3, результативність виконання завдань в експериментальному класі значно вища, ніж у контрольному. Так, на високому рівні в експериментальному класі виконали завдання 21% учнів, що на 6% більше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі тільки 22% учнів виконали завдання на середньому рівні, що на 16% менше, ніж у контрольному.

На підсумковому етапі дослідження здійснено порівняльний аналіз динаміки рівнів успішності у контрольних та експериментальних класах.

Результати обробки одержаних даних представляємо у діаграмі 1. 1 та 1. 2.

 

Діаграма 1. 1. – Динаміка змін рівня успішності у експериментальному класі під час дослідження:

 

Діаграма 1. 2 – Динаміка змін рівня успішності у контрольних класах під час дослідження:

 

Приріст середніх показників успішності у експериментальному класі становить: високий рівень – 7%, достатній рівень – 9%, середній рівень – -6%, початковий рівень – -10%.

В той час як у контрольному класі дані показники свідчать про більш низьку ефективність: високий рівень – 2%, достатній рівень – 5%, середній рівень – -3%, початковий рівень – -4%.

Таким чином, порівняльний аналіз кількісних показників в експериментальному і контрольному класах свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на рівень навчальних досягнень учнів.

Отже, аналіз одержаних даних дозволяє стверджувати: ефективність засвоєння знань значно підвищиться, якщо в процесі навчання за умов використання системи методів стимулювання навчальної діяльності прийомів емоційного стимулювання, створення ситуації успіху навчання сприятливого морально – психологічного мікроклімату, заохочення.

 

Результати аналізу досліджень з проблеми стимулювання навчальної діяльності свідчать про те, що науковці по-різному підходять до виділення способів стимулювання. Розкрили важливість різних способів стимулювання навчальної діяльності учнів.

У ряді досліджень стверджується, що поведінка може набирати тієї чи іншої форми в залежності від оточуючого середовища. Формування мотивів навчальної активності включає кілька блоків: роботу з мотивами, цілями, емоціями навчальної діяльності

Cсьогодні актуальним є якість навчання і виховання, які зумовлюються багатьма педагогічними чинниками. Проте найактивніша діяльність усього педагогічного колективу приречена на невдачу, якщо учні байдужі до навчання. У молодшому шкільному віці провідним видом діяльності є навчальна діяльність, яка не просто розвиває дитину, а зміцнює її психічні процеси. Інтерес дітей до навчання – велика рушійна сила, яка відкриває розум і серце дитини для впливу науки.

Однією із умов підвищення ефективності навчального процесу – удосконалення традиційних методів навчання, зокрема методу стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Цей метод має великі виховні можливості. Він сприяє підготовці підростаючого покоління до життя, формуванню умінь самостійно поповнювати знання, творчо розв'язувати навчальні завдання. Особливо цінним у стимулюванні навчальної діяльності молодших школярів є такі методи стимулювання навчального матеріалу, як метод емоційного стимулювання створення ситуації успіху в навчанні, заохочення.

Використання методів стимулювання навчальної діяльності має забезпечити розвиток та саморозвиток особистості учня. Виходячи з його індивідуальних особливостей як суб’єкта пізнання предметної діяльності. При цьому засвоєння учнями структури начальної діяльності відбувається завдяки вчителю який допомагає учням орієнтуватися в навчальному матеріалі та реалізувати план навчальної діяльності.

Аналіз методичної літератури та масового педагогічного досвіду показав, що проблема стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів знайшла належне відображення в передовому педагогічному досвіді та в більшості методичних та навчальних посібників для вчителів та учнів, проте окремі учителі початкових класів не завжди вміло використовують можливості змісту підручників, навчальних посібників, методів навчання з метою стимулювання навчальної діяльності молодших школярів.

Нами виділено такі умови стимулювання навчальної діяльності, як використання системи методів стимулювання навчальної діяльності і прийомів емоційного стимулювання, створення ситуації успіху в навчанні, сприятливого морально-психологічного мікроклімату, заохочення.

Результати проведеного експериментального дослідження підтвердили правильність сформульованої гіпотези. Провівши контрольні зрізи в експериментальному та контрольному класах, бачимо, що результативність виконання завдань в експериментальному класі значно вища, ніж у контрольному.

Таким чином, порівняльний аналіз кількісних показників в експериментальному і контрольному класах свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на рівень навчальних досягнень учнів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань даної проблеми. Доцільним у подальшій роботі є вивчення впливу різних способів стимулювання навчальної діяльності на зростання рівня навчальної мотивації.

 

Амонашвили Ш. А. Воспитательная й образовательная функция оценки учения школьников//Личностно-гуманная основа педагогического процесса. – Минск: Университетское, 1990. – 303 с.

Асиев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М. : Мысль, 1976. – 156 с.

Гальперин П. Я. Введение в психологию. – М. : Педагогика, 1976. – 341 с.

Кабанова Л. В. Учебные игры как средство повышения эффективности уроков// Начальная. шкока. – 1992. – № 1

Лысенкова С. Н. Методом опережающего обучения: Книга для учителя: Из опыта работы. – М. : Просвещение, 1988. – 192 с.

Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. Пособие для учителя. – М. : Просвещение, 1983. – 94 с.

Матюшкин А. М. и др. Развитие творческой активности школьников. – М. : Педагогика, 1991. – 160 с.

Платонов К. К. Структура и развитие личности. – М.. Педагогика, 1986. -256 с.

Психология /Под ред. А. В. Петровского. – М. : Просвещение, 1986. – 464 с.

Сухомлинський В. О. Інтерес до учіння – важливий стимул навчальної діяльності учнів // Вибрані твори: В 5-ти т. – К. : Радянська школа, 1977. – Т. 5 – с. 104.

Скрипченко О. В. Розумовий розвиток молодших школярів. – К. : Знання, 1975. -47 с.

Ушинський К. Д. Избранные педагогические произведения. – М. : Учпедгиз, 1954. -Т. 2. -664 с.