Проблема усвідомлення молоддю чинників здорового способу життя

Світлана Хвищук

 

 

Здорове населення – є найпершим показником добробуту держави, саме тому його збереження є завданням державного рівня. А надто молодь, яка потребує особливої уваги. Усвідомлення нею цінностей здоров'я, розуміння визначальної ролі здорового способу життя та формування індивідуальної поведінки кожної молодої людини на цих засадах.

Прагнення України бути державою високорозвиненою, правовою, демократичною, авторитетною у світовій спілці спонукає до необхідності вирішувати не тільки економічні проблеми, але й турбуватися про своїх громадян і перш за все про їхнє здоров'я. Як відомо, саме здорова людина спроможна найбільш ефективно створювати значущі духовні і матеріальні цінності, генерувати нові ідеї і творчо їх розв'язувати. Здоров'я є однією з фундаментальних загальнолюдських цінностей.

Сучасні уявлення світової науки стосовно феномена здоров'я людини ґрунтуються на новому розумінні актуальності проблеми виживання людства взагалі. Наприкінці минулого проблема здоров'я населення була залічена до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля.

Актуальність та глобальна вагомість даної проблеми викликала необхідність ґрунтовних досліджень феномена здоров'я людини і його складників, а також спонукала до пошуку нових шляхів позитивного впливу.

У світовій науці розроблено цілісний погляд на здоров'я як феномен, що включає в себе принаймні чотири його сфери або складові – фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід'ємні одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров'я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.

До сфери фізичного здоров'я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров'я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уявлень, почуттів тощо. Психічне здоров'я пов'язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров'я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства – освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду – все це обумовлює стан духовного здоров'я індивіда.

Соціальне здоров'я пов'язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму – сім'єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв'язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на здоров'я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров'ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров'я детерміноване характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі – економічної, політичної, соціальної, духовної [13; 11].

Зрозуміло, що у реальному житті всі чотири складових – соціальна, духовна, фізична, психічна діють одночасно і їх інтегрований вплив визначає стан здоров'я людини як цілісного складного феномена.

Низький рівень здоров'я молоді великою мірою також обумовлений відсутністю у неї інтересу до своєї особистості взагалі і до культури здоров'я зокрема.

Проте необхідно зазначити, що для розв'язання проблеми здоров'я молоді склалися необхідні науково-теоретичні передумови. Вони відображені у працях філософів та соціологів (Ю. Лисицин, О. Сахно, О. Кудрявцева, І. Федь, І. Смирнов, С. Горчак, С. Блажей, Л. Сущенко, Л. Рубіна), психологів (В. Ротенберг, С. Бондаренко, В. Леві, Ю. Орлов, С. Дерябо, В. Ясвін), педагогів (Г. Голобородь-ко, Г. Максименко, Л. Заплатников, В. Колбанов, В. Александрова, О. Блінов, В. Воронцова, Г. Зайцев, Н. Новікова), медиків (М. Амосов, ГАпанасенко, Л. Безматерних, В. Войтенко, Н. Кисельова, Н. Борисенко, Т. Бородюк, Л. Водогреєва, Д. Буя-новський), спеціалістів у галузі фізичного виховання (В. Бондіна, В. Горащук, І. Муравов, І. Нікішин, В. Сонькін, В. Зайцева), екологів (Р. Баєвський, Ю. ГІчев, Т. Дічев, Н. Агаджанян), біологів (І. Брехман, В. Сермеєв, С. Шмалей) та ін.

Збереженню здоров'я молоді, прищепленню їй здорових звичок завжди багато уваги приділялося в українській народній педагогіці. Такі негативні якості як пияцтво, нестриманість у харчуванні, ранні та позашлюбні статеві стосунки, злослів'я, лінощі нещадно засуджувались. Народна педагогіка і сьогодні підкреслює необхідність раннього виховання, розвитку як духовних, так і фізичних здібностей підростаючого покоління, формування у неї культури здоров'я.

Починаючи з 1991 р. Український інститут соціальних досліджень проводить моніторингові дослідження стану молоді, до яких постійно включалися такі складові, як соціально-економічне становище, соціально-політичні орієнтації, рівень соціальної напруженості, ціннісні орієнтації, духовність, громадянська самосвідомість, моделі поведінки, соціальні безпека та захист, професійно-трудова діяльність, культурні потреби та рівень їх задоволення, стан здоров'я, структура харчування, рівень задоволеності різними аспектами свого життя, життєві плани, сімейно-шлюбні стосунки тощо.

В рамках українсько-канадського проекту «Молодь за здоров'я» Українським інститутом соціальних досліджень було проведено національне опитування молоді з метою вивчення факторів, що впливають на здоров'я дітей і молоді, аналізу ставлення молоді і дітей до власного здоров'я, визначення рівня обізнаності з тих чи інших питань здоров'я. Крім того, до завдань дослідження входило визначення основних чинників впливу на різні групи молоді з питань здорового способу життя.

Інтерес до проблем здорового способу життя виявили більше половини молодих українців віком 15-17 років (варіанти відповідей «обговорюю часто» та «обговорюю дуже часто» обрали 51% респондентів). З віком ступінь обговорення зменшується до 44% у віковій групі 21-22 роки. Дівчата більш уважно ставляться до свого здоров'я порівняно з юнаками (відповідно 52 і 44%).

Респонденти досить чітко усвідомлюють шляхи поліпшення свого здоров'я. 39% з них вважають, що для цього їм необхідно кинути палити, 17% – кинути пити, 21% – пройти курс лікування. Водночас, лише 71% респондентів вважають, що для покращення стану здоров'я необхідно зайнятися фізкультурою і спортом, кожний четвертий (27%) – дотримуватися дієти, тобто раціонально харчуватись [13; 116-118].

На сьогодні вживання алкогольних напоїв, тютюнопаління, вживання або хоча б спроба наркотичних та токсичних речовин певною категорією молодих людей вважається цілком нормальним і припустимим явищем. Наявна тенденція популяризації паління у молодіжному середовищі, істотна частка опитаних сприймає цю звичку як природну. В зв'язку з цим потрібно шукати ефективні шляхи подолання поширення негативних звичок серед молоді.

Отже, завдяки проведенню національного опитування серед представників 10-22-річної вікової категорії, вперше в Україні стало можливим проаналізувати і узагальнити проблеми формування та ведення здорового способу життя дітей, підлітків та молоді. Цінністю проведеного опитування полягає також у наявності широкої можливості вивчення чинників, що впливають на формування здорового способу життя, для різних категорій молоді.

Отже, можна зробити такі висновки щодо впливу деяких чинників на здоров'я дітей та молоді і на формування їх способу життя:

Здебільшого молоді люди вважають, що вирішальною мірою на здоров'я людини впливають матеріальні чинники, а також навколишнє середовище. І навпаки, факторам, які визначають духовне та психічне здоров'я особистості, опитані не надають великого значення.

Жіноча частина молоді більше, ніж чоловіча, піддається впливу зовнішніх чинників при формуванні свого ставлення до здоров'я.

Спосіб життя молодої людини найбільшою мірою формується під впливом сім'ї та найближчого оточення. Засоби масової інформації, за винятком телебачення, мають незначний вплив на цей процес, що, вочевидь, є виявом певної недовіри до мас-медіа. Молодь починає розуміти, що кумири спорту і мистецтва – це певний «рекламний наліт» і захоплення ними для значної частини юнаків та дівчат не є приводом до наслідування їх способу життя.

З віком молодь більше покладається на вжиття кваліфікованих заходів у випадку незадовільного стану свого здоров'я за рекомендаціями спеціалістів, для чого відразу звертається до медиків, рідше радячись з близькими.

Здебільшого молоді люди не звертають особливої уваги на стан власного здоров'я, навіть коли він незадовільний. Лише незначна частина респондентів у такому випадку звернулася б за кваліфікованою допомогою [13; 122].

Проблема усвідомлення молоддю чинників здорового способу життя особливо гостро постала у в останні роки. Молодь не надає особливої уваги стану свого здоров'я і факторам, які впливають на його формування. На даному етапі розвитку нашого суспільства, коли молоді люди мають доступ абсолютно до всіх джерел, що сприяють набуттю негативних звичок та нехтуванню своїм здоров'я, особливо слід замислитися над проблемою усвідомлення молоддю цінностей здоров'я, розуміння визначальної ролі здорового способу життя та формування індивідуальної форми поведінки кожної молодої людини на цих засадах. Українські вчені дослідили, якщо здоров'я людини взяти за 100 відсотків, то приблизно на 10 відсотків воно залежить від успішної системи охорони здоров'я, на 20 відсотків – від спадковості, на 20 відсотків – від соціологічних факторів, але найбільше – на 50 відсотків – від способу життя людини. Незаперечним фактором є те, що спосіб життя кожної людини формується в молодому віці. Очевидно, що запровадження здорового способу життя може позитивно вплинути на стан здоров'я не лише дітей і молоді, а й усього населення країни.

Якісна переорієнтація формування здорового способу життя в Україні можлива лише на засадах, основу яких складає положення про те, що кожна окрема людина є діячем життя, доля і власне здоров'я знаходиться в її руках, залежить від наявності в неї здатності творити себе і своє життя, відповідати за власні дії і вчинки. Незалежній Україні необхідна людина нової генерації, для якої здоровий спосіб життя став би головним пріоритетом.

 

 

1.Веклич О. Феномен «екологічної» поляризації сучасного українського суспільства//Економіка України. -1999. -. №12. – С. 49-55.

2.Венедиктов Д. Д., Чернух A. M., Лисицын ЮЛ. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения //Вопр. философии. – 1979. -№ 7. – С. 102-113;

3.Дікон Б та ін. Глобальна соціальна політика. -К. : Основи. -1999- С. 52-64.

4.Здоров'я – 21: Матер. ВООЗ при ООН, 1999.

5.Качинський А., Пирожков С, Хміль Г. Фонові ризики смертності в Україні. - К. : НІСД. 1998. -81 с.

6.Міщенко М. Д. Ідеологія, соціальна міфологія та трансформаційні процеси в українському суспільстві. Рада Національної Безпеки України. К. : НІСД, 1998. -100 с

7.Скуратівський В. А., Шевченко М. Ф. Соціальні системи та соціологічні методи дослідження. -К. : В. УАДУ1998. -186 с

8.Перспектива-2010. Програма реорганізації медичної допомоги в Україні. -К., 1999. -96с.

9.Україна: Людський розвиток: Звіт 1998. – Гл. 5. – С. 45-52.

10.Формування здорового способу життя: проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. – К. : Український ін-т соціальних досліджень, 2000. – 207 с

11.Public health in Europe/Eur. Com, 1997. -189 p.