Проблема збереження генофонду тварин в історії вітчизняної зоотехнії

Предмет:

Тип роботи:

Стаття

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

Висвітлено теоретичні і методологічні основи раціонального використання племінних ресурсів в Україні. Показано, що проблема збереження генофонду тварин загострилася в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Узагальнено наукові пошуки українських учених на шляху стабілізації чисельності аборигенних і локальних порід сільськогосподарських тварин, що базуються на використанні еволюційного, екологічного, синергетичного, культурологічного та інших підходів, а також врахуванні генотипових і паратипових чинників. Конкретизовано внесок у становлення теорії і методології збереження генофонду тварин М. Ф. Іванова, Ф. Ф. Ейснера, М. А. Кравченка, М. В. Зубця, В. П. Бурката, Ю. Д. Рубана, І. В. Гузєва та ін. Обґрунтовано, що вирішення даної проблеми можливе за поєднання комплексу загальнобіологічних (селекційних, генетичних, біотехнологічних, екологічних), науково-організаційних, правових та інших факторів.

Ключові слова: тваринництво, сільськогосподарські тварини, селекція, племінна справа, генофонд, біорізноманіття, збереження тварин.

Освещены теоретические и методологические основы рационального использования племенных ресурсов в Украине. Показано, что проблема сохранения генофонда животных обострилась во второй половине ХХ – в начале ХХІ ст. Обобщены научные поиски украинских ученых на пути стабилизации количества аборигенных и локальных пород сельскохозяйственных животных, которые основываются на использовании эволюционного, экологического, синергетического, культурологического и других подходов, а также учете генетических и паратипических факторов. Конкретизирован вклад в становление теории и методологии сохранения генофонда животных М. Ф. Иванова, Ф. Ф. Эйснера, Н. А. Кравченко, М. В. Зубца, В. П. Бурката, Ю. Д. Рубана, И. В. Гузева и др. Обосновано, что решение этой проблемы возможно при объединении комплексаобщебиологических (селекционных, генетических, биотехнологических, экологических), научно-организационных, правовых и других факторов.

Ключевые слова: животноводство, сельскохозяйственные животные, селекция, племенное дело, генофонд, биоразнообразие, сохранение животных.

Theoretical and methodological foundations of rational using of gene resources in Ukraine were highlighted. It is shown that problem of conservation of the gene pool of animals intensified in the second half of the XX – beginning XXI centuries. The scientific searches of the Ukrainian scientists towards stabilization of number of the native and local breeds of farm animals, based on the using of evolutionary, ecological, synergistic, cultural and other approaches as well as consideration of genetic and paratypic factors were summarized. Contribution to the theory and methodology of preservation of the gene pool of animals made by M. F. Ivanov, F. F. Eisner, M. A. Kravchenko, M. V. Zubets, V. P. Burkat, Yu. D. Ruban, I. V. Huzyev and other was specified. It is proved that the solution of this problem is possible by the combination of complex general biological (breeding, genetics, biotechnology, environmental), scientific and organizational, legal and other factors.

Keywords: animal, farm animals, selection, breeding work, gene pool, biodiversity, conservation of animals.

Однією з глобальних проблем сучасності є збереження біологічного різноманіття, у компоненті якого істотне місце посідають сільськогосподарські тварини. Розвиток тваринництва супроводжується процесами, які призводять до поширення обмеженої кількості високопродуктивних порід. Наслідком їх розширеного використання є зменшення поголів’я аборигенних та місцевих порід, яким притаманні високі адаптаційні та резистентні властивості, екстер’єрно-конституціональна міцність, висока життєздатність, пластичність, невибагливість до кормів, відмінні відтворні та материнські якості, подовжена тривалість господарського використання тощо.

Розроблення стратегії збереження сільськогосподарських тварин не можливе без вивчення та творчого використання історичного досвіду. Історіографічний аналіз проблеми засвідчує, що більшість узагальнюючих наукових праць містять фрагментарні дані щодо становлення і розвитку теорії та методології збереження генофонду порід. Так, окремі відомості щодо внеску зарубіжних і вітчизняних учених в розробку проблеми раціонального використання племінних ресурсів тварин репрезентують наукові праці Е. Одума, М. В. Зубця, І. С. Бородай та ін. [9, 6, 8, 1].

З огляду на це вбачається за необхідне узагальнити теоретичні і методологічні підходи, запропоновані вітчизняними вченими до розв’язання проблеми збереження генофонду порід, окреслити перспективи їхнього використання на сучасному етапі. Автором використано історичні (порівняльно-історичний, предметно-хронологічний), загальнонаукові (аналіз, синтез, логічний) та джерелознавчий методи.

За результатами дослідження, становлення і розвиток теорії збереження генофонду тварин ґрунтується на застосуванні окремих наукових підходів, запропонованих зарубіжними та українськими вченими. Так, класики зоотехнічної науки в її основу покладали еволюційну теорію, оскільки без знання еволюції порід неможливий об’єктивний аналіз та наукове обґрунтування селекційно-генетичних процесів, що відбуваються на різних етапах розвитку тваринництва. Основи еволюційної теорії були сформульовані Ч. Дарвіним і ґрунтуються на синтезі біологічних наук. Ученим закладено фундамент екології як науки, що вивчає взаємовідносини між організмами та середовищем у процесі їхньої життєдіяльності.

У становлення еволюційної теорії вагомий внесок зробили Ю. А. Філіпченко, О. С. Серебровський, М. І. Вавилов, Ю. Ф. Лискун, М. М. Колесник, І. І. Шмальгаузен та ін. Так, Ю. А. Філіпченко у 1927 р. запропонував термін «мікроеволюція», що дало змогу виділити для спеціального розгляду значне коло питань щодо мінливості, яка відбувається у результаті дивергенції у тварин і рослин від популяційного до видового рівня. Мінливість має особливе