Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблематика та характер конфлікту драми «Прощай, село!» М. Куліша

Предмет: 
Література
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Ціна: 
380 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Проблематика драми «Прощай село!» М. Куліша
1.1. «Сільська тематика» в творчості М.Куліша: мотиви, настрої, тенденції
1.2. Реалізація проблеми «фальшивого пророка» в драмі «Прощай село!»
2. Характер конфлікту драми «Прощай село!»
2.1. Типізацій конфліктів в п’єсах М.Куліша. Реалізація авторських «типів» в драмі «Прощай село!»
2.2. Відображення традиційного протистояння між бідняком і хазяїном
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Творчість М. Куліша – це багатогранне, гранично загострене зображення життя, процесів сучасної йому України. Доля українського села, духовні пошуки інтелігенції, психологічні тенденції у робітничому середовищі, духовний стан столичного й провінційного міст, проблеми національно-історичного розвитку України – таким виглядає зріз основних проблем Кулішевої драматургії. Лише одна п’єса певною мірою вирізняється серед інших, оскільки її створено на польському фактичному матеріалі й пронизано польським національним колоритом.

Микола Куліш був живописцем характерів в українській драматургії. Працюючи над п’єсою, він прагнув намалювати живий, колоритний, типовий художній образ. Для цього митець ретельно вивчав життя, часто мандрував – їздив, ходив пішки Україною, намагаючись побачити й почути, чим живуть люди, про що думають, як розмовляють, чого прагнуть. Ось звідки у його творах багата галерея виразних, самобутніх образів – Мусій Копистка («97»), Хома Божий («Хулій Хурина»), Антип Радобужний («Зона»), Малахій Стаканчик («Народний Малахій»), Овчар («Закут»), тьотя Мотя і дядько Тарас («Мина Мазайло»), Ілько Юга («Патетична соната»), Семен Пархімча («Прощай, село!»), Ромен і Байдух («Вічний бунт»), Ігнацій Падур («Маклена Граса»). Кулішева драматична спадщина – це концептуальна характерографія української національної історії та ментальності.

Сам процес творчості у цього письменика як психологічне явище подібний до Стефаникового: Куліш міг писати лише тоді, коли було ідеально прибрано, підлогу вимито, а до його стола взагалі ніхто не мав права навіть підходити, оскільки всі речі лежали там на встановленому місці. Куліш став членом письменницької спілки «Гарт», захопився ідеями літературного угрупування М. Хвильового «Урбіно», закінчив п’єсу «97», яка зробила його знаменитим драматургом.

Тематика села стає дуже болючою для творчості драматурга. В даному дослідженні ми акцентуємо увагу на п’єсі «Прощай, село!» як типовій драмі «сільської тематики» Миколи Куліша.

Мета курсової роботи полягає в багатоаспектному аналізі драми М.Куліша «Прощай, село!», та дослідженні природи конфліктів в драмі.

У відповідності з метою завдання дослідження можна сформулювати наступним чином:

  1. Опрацювати критичні матеріали, пов’язані з творчістю письменника.
  2. Висвiтлити специфіку моделювання характерів в драматургiї М.Куліша.
  3. Виявити ступінь реалізації методу «типізації» конфліктів та характерів в творчості драматурга крізь призму аналізу цього питання в драмі «Прощай, село!».

Завдання роботи полягає в осмисленні природи художнього конфлікту через образно-художню систему, тісно пов’язану з жанровою природою драми, її композиційною структурою та поетикою.

Об’єктом дослідження є художня інтерпретація характеру творчості М.Куліша у п’єсі «Прощай, село!».

Предметом дослідження є драма М.Куліша «Прощай, село!», аналізуючи яку, ми розглядаємо проблему творення драматичних образів – носіїв національного характеру як підставу для висвітлення процесу деформації українського суспільства, зокрема, села під впливом етнічно чужорідних, руйнівних соціально-політичних обставин.

Матеріалом дослідження є відповідно художній текст драми. Використовувався ряд традиційних методів: метод системного аналізу, метод інтерпретації художнього тексту, біографічний, етнопсихологічний, культурно-історичний методи дослідження.

Теоретичною базою для дослідження стали праці Бернадської Н., Семенчук І., Вакуленко Д., Голобородько Я. Ю., Пономарьова В., Працьовитого В., Рогози Б., Кузякіної Н., Шевчука О. та інших.

Практична цінність роботи обумовлена тим, що метод інтерпретації художнього тексту, спрямований на поглиблений аналіз психологізму твору, його специфіки, може бути використаний у викладаннi курсу iсторiї української лiтератури ХХ столiття, вивченнi творчостi окремих письменникiв, написаннi монографiчних праць з вiдповiдної проблематики. матеріали та результати дослідження можуть бути використані для подальших досліджень.

Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного переліку використаних джерел.

 

Список використаних джерел: 
  1. Бернадська Н. Українська література XX століття: навч. посібник / Н. І. Бернадська. – Київ: Знання-Прес, 2008. – 272 с.
  2. Вакуленко Д. Талант, не підвладний часу / Д. Вакуленко // Київ. – 1988. - № 7. – С. 65-68.
  3. Гай Є. Біблійний текст у драматургії Миколи Куліша / Євгенія Гай // Слово і час. – 2008.– № 7. – С. 43-51.
  4. Голобородько Я. Ю. Інтерпретація та духовна наповненість мотиву України в спадщині М. Куліша / Я. Ю. Голобородько // Филологический анализ : теория, методика, практика : межрегион. сб. науч. ст. – К.:Херсон, 1996. – Вып. 8. – С. 89-98. 
  5. Іваха П. Микола Куліш – драматург доби / П.Іваха // Українська мова і література в школі. – 2001. – №2. – C. 24-35.
  6. Кисельов Й. М. Майстри театральної літератури / Й. М. Кисельов. – Київ: Мистецтво, 1976. – 238 с.
  7. Кочерган М. Щоб наше слово не пропало: Микола Куліш і відродження української мови / М.Кочерган // Літературна Україна. – 1992. – 12 листопада. – С.7-9.
  8. Кузякіна Н. Драматург Микола Куліш / Н.Кузякіна. – К., 1962. – С.55-68.
  9. Кузякіна Н. П’єси Миколи Куліша : літературна і сценічна історія / Н. Кузякіна. – К.: Рад. письменник, 1970. – 457 с. 
  10. Микола Куліш // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. Т.1. – К., 1994. – 654 с.
  11. Никанорова О. Таємниця урочища Сандормох : [про знищення в’язнів Соловец. тюрми особливого призначення, в т. ч. М. Г. Куліша] / О. Никанорова // Урядовий кур’єр. – 1997. – 18 листоп. (№ 214) – С. 9. 
  12. Острик М. Микола Куліш // Історія української літератури: у 2 т. / М. Острик; редкол.: І. О. Дзеверін (голова) [та ін.]. – К., 1988. – Т. 2. – 478 с.
  13. Панченко В. Арки і шибениці. Драматургія М.Куліша / В.Панченко – Кіровоград, 1997. – 305 с.
  14. Плахтій Т. Барокова драма і п’єси М.Куліша: сюжетні та жанрові паралелі / Т.Плахтій // Українська мова і література. – 2006. – №41-46. – С.35-54.
  15. Поляруш О. Микола Куліш: мовою Езопа : [про складність проблематики творів М. Г. Куліша] / О. Поляруш // Дивослово. – 1994. – № 1. – С. 22.
  16. Пономарьов В. За що розстріляли драматурга Миколу Куліша ? / В. Пономарьов // Політика і культура. – 2002. – № 42. – С. 28-35.
  17. Працьовитий В. Національний характер в українській драматургії 20-30-х років ХХ століття / В.Працьовитий. – Львів: Ліга-Прес, 1999. – 282с.
  18. Працьовитий В. Образи-символи у драматургії Миколи Куліша / В.Працьовитий // Сучасний погляд на літературу. – Київ, 2000. – Вип.2. – С.116-130.
  19. Працьовитий В. Хвильовий Микола // Довідник з історії України. – Т.3. (Р-Я) / За ред. І.З.Підкови, Р.М.Шуста. – Київ,1999. – С.522-523 (у співавторстві).
  20. Про Миколу Куліша: [докум. слідства над письменником] / підгот. О. Юренко // Юридичний вісник України. – 1998. – 24-30 верес. – С. 7; 1-7 жовт. – С. 7-38. 
  21. Рогоза Б. Знайомий і незнайомий Микола Куліш / Б. Рогоза // Хрещатик. – 1998. – 16 трав. – С. 1- 5.
  22. Семенчук І. Р. Куліш Микола / І. Р. Семенчук // Гроно нездоланих співців. – К., 1997.– 208с.
  23. Семенюк Г. Куліш Микола / Г. Ф. Семенюк // Живиця : хрестоматія української літератури ХХ століття. – К., 1998. – Кн. 1. – 324с.
  24. Семенчук І. Гоpе-pефоpматоp, або Малахій Стаканчик зблизька : [пpо твоpчість М. Куліша] / І. Семенчук // Вітчизна. – 1993. – № 7-8. – С. 130-136.
  25. Терлецький В. Кулішезнавство сьогодні / Віктор Терлецький // Вітчизна. – 2007. – № 7–8. – С. 160-163.
  26. Українське слово. Кн. 1. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: у 4 кн. / упоряд. В. Яременко, Є. Федоренко.– К.: Рось, 1994. – 703 с.
  27. Шевчук О. До проблеми «Суспільство і особистість» у творчості Миколи Куліша / О. Шевчук // Дивослово. – 1994. – № 5-6. – С. 60-62.
11821
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.