Проект житлового кодексу: за і проти

Прийняття нового Житлового кодексу – одна із важливих проблем законодавства України. Новий Житловий кодекс потрібний нашій державі, адже Україна до сьогодні керується нормами Житлового кодексу часів УРСР, вносячи до нього певні зміни.

Верховна Рада України прийняла за основу проект Житлового кодексу. Якщо на основі нього буде прийнято новий Житловий кодекс, то людському обуренню не буде меж, в порівнянні з галасом, який був навколо Податкового кодексу. Адже Податковий кодекс зачепив тисячі підприємців, то Житловий -не мине кожного українця.

Проект нового Житлового кодексу містить такі положення:

Пеня за несвоєчасну сплату комунальних послуг. Якщо таке положення набере сили, як результат будемо мати: з однієї сторони стимул до своєчасної оплати, а з іншої – «злісним неплатникам» загрожують боргові тюрми.

Створення організації виконавців послуг з управління житлом, які повинні відповідати спеціальним кваліфікаційним вимогам, встановлених Кабінетом Міністрів України (цих вимог Кабмін ще не розробив).

Кожен будинок зобов’язаний буде обрати собі такого «виконавця», і лише одного. Тим будинкам, які не захочуть чи не зможуть знайти собі «виконавця» самостійно, його в примусовому порядку призначатимуть органи місцевого самоврядування. Більшість проти цього положення, бо вважають, що дана норма Житлового кодексу розділить Україну на так звані «зони впливу» зацікавлених угрупувань, а людей перетворить на кріпаків. Вважають, що ці новостворені організації ніяким обслуговуванням будинків займатися не будуть. Роботу з надання житлово-комунальних послуг робитимуть ті ж самі організації, що й сьогодні, але в порядку підряду.

Планується створення Державної житлово-комунальної інспекції, яка матиме власні територіальні органи. Дана інспекція та її органи покликані стежити, аби центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада Міністрів АРК, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації, громадяни дотримувалися вимог законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо:

- утримання, використання, обслуговування, експлуатації житлового фонду;

- утримання, обслуговування, експлуатації об’єктів комунального господарства;

- ведення обліку, обстеження та паспортизації житлового фонду;

- формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.

На нашу думку, створення такого органу потрібне. Але даній інспекції планується надати право «безперешкодного доступу в установленому порядку до об’єктів житлового фонду та житлово-комунального господарства незалежно від форми власності». Ми вважаємо, що це положення суперечить Конституції України, в якій кожному гарантується недоторканність житла [1, с. 30]. Надання такого права Державній житлово-комунальній інспекції викличе хвилю обурень і протесту.

Одним із дискусійних питань проекту Житлового кодексу є питання створення юридичної особи в кожному будинку у вигляді об’єднань співвласників квартир будинку. Тут не береться до уваги той факт, що на проведення капітального ремонту стандартного дев’яти поверхового будинку необхідно 3-5 млн. гривень, яких немає у населення, втім, як і у держави.

Дозволяється відчуження квартир у громадян в зв’язку із наявністю у них боргів будь-якого походження.

Ми вважаємо, що дане положення не потрібно включати до Житлового кодексу. Воно може викликати хвилю страйків і протестів. Кожен має право на житло [1, с. 47], а таке відчуження квартир – порушення цього права.

Примусове виселення з будинків, які заважають будувати дороги і мости.

Тих, хто буде проти, влада переселить через суд з наданням рівноцінного житла або виплатою його ринкової вартості. Але у Конституції України говориться, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання…[1, с. 33].

При переведені житлово-комунальних приміщень у нежитлові, його мешканці не мають права претендувати на отримання компенсації (іншого житла). Ця норма є порушенням Конституції України.

Проектом Житлового кодексу визначено, що «суб’єктами приватизації житла є громадяни України, які отримали житло до набрання чинності цього Кодексу». Виходить, що громадяни, які сьогодні перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, позбавляються передбаченого чинним законодавством права на приватизацію.

9. Ще одним нововведенням є те, що з прийняттям цього Кодексу всі, хто стоїть у черзі на житло, повинні будуть пройти так звану перереєстрацію. Але ніяких гарантій немає, що всі, хто був у старій черзі, потраплять у нову.

На нашу думку, даний проект Житлового кодексу потребує доопрацювання, а деякі із його положень потрібно змінити або виключити взагалі, адже він порушує права громадян, які передбачені Конституцією та Законами України.

 

 

Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року зі змінами та доповненнями. – Харків6 Весна, 2009. – 48 с.

Житловий кодекс Української РСР від 30. 06. 1983 р. № 5464-Х // ВВР України. – 1983. – № 28.

Проект Житлового кодексу від 06. 11. 2010 р. № 2307-д.

Податковий кодекс України. – К. : ДП «ІВЦ ДПА України», 2010. – 336 с.