Проектна діяльність у патріотичному вихованні

 

Дана стаття присвячена вирішенні проблеми виховання майбутнього покоління. Вона містить шляхи реалізації патріотичного виховання методами проектної діяльності.

Ключові слова: патріотизм, патріотичне виховання, інтеграційні процеси, методи проектів, громадянин-патріот, позакласні виховні заходи, громадянське виховання, проектна діяльність, національна культура.

 

 

Актуальність теми

Зараз ми опинилися в умовах величезних змін в соціальному, економічному та політичному житті України, постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, мета якої – формувати людину, забезпечити прогрес людського суспільства.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

Саме використання методу проектів дозволяє прищеплювати у більшості учнів любов до рідної Батьківщини, виховання патріотизму, адже завдяки такій діяльності велика кількість школярів бере активну участь у них. Отже, на мою думку, ефективним методом виховання патріотизму учнів виступає метод проектів. Виходячи з цього в школі створено структуру патріотичного виховання засобами проектної діяльності.

Актуальним є необхідність виховання гуманних почуттів: любові до людини, поваги і піклування про неї, доброти, співчуття, великодушності тощо. Неможливо уявити справжнього громадянина-патріота, який би не проявляв любові до рідного краю, не шанував батька-матері, не знав свого родоводу, національних традицій, не відчував єдності з природою, не турбувався про її охорону та примноження багатств.

Виникає проблема у зацікавленні учнівської молоді звичними методами викладання матеріалу. Стає актуальним пошук нових засобів викладання інформації, для її сприйняття та осмислення в сучасному оформленні. Саме проектна діяльність стає нам на допомогу.

Нормативним підґрунтям реалізації з даної теми слугують: Державні національні програми «Освіта»  («Україна ХХІ століття»)  та «Діти України», «Національна програма патріотичного виховання громадян, розвитку духовності», концепції громадянського та патріотичного виховання, формування гуманістичних цінностей, гуманізації виховання  (І. Бех, Н. Ганнусенко, О. Сухомлинська, К. Чорна), «Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді»  (І. Д. Бех, К. І. Чорна), нормативним документом у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31. 10. 2011 № 1243, яким затверджено «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». Указом Президента України «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» передбачено проведення заходів з патріотичного виховання молоді, виховання шанобливого ставлення до пам’яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни. Міністерством спільно із Міністерством оборони України затверджено спільний план заходів щодо виховання патріотично свідомої молоді, зокрема, використовувати ефективні засоби взаємодії з підростаючим поколінням задля шанування ним військової історії та підняття престижу Збройних сил і військової служби. Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл»  («Джура»)  проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13. 06. 2012 № 687 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл»  («Джура»), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 липня 2012 року за № 1094/21406. У 2016-2017 навчальному році будуть проходити обласні  (міські)  етапи Всеукраїнської гри «Сокіл»  («Джура»). Вивчення наукової літератури та досягнень педагогічної практики дало змогу дійти висновку про те, що патріотизм – це здатність забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, утвердити вільний саморозвиток і збереження індивідуальності особистості, яка своєю творчою любов’ю до Батьківщини прагне знайти своє місце в сучасному досить мінливому світі. Для виховання в дитини відповідального ставлення до Батьківщини, рідної природи, потрібно якомога раніше залучати її до колективно організованої діяльності. З власного досвіду роботи можна прийти до висновку, що тільки активно засвоєні знання мають справжню цінність. Одним із системо утворюючих підходів, що дозволяє формувати особистість сучасного школяра є проектна діяльність, яка дозволяє учням: – вивчати не тільки засоби, а й способи конкретної діяльності; – розвивати пізнавальні навички учнів; – розвивати критичне та творче мислення; – організовувати змістовне проведення позаурочного часу. Проте, організовуючи проектну діяльність учнів вчитель повинен досконало знати основи проектної технології.

Актуальним є необхідність виховання гуманних почуттів: любові до людини, поваги і піклування про неї, доброти, співчуття, великодушності тощо. Неможливо уявити справжнього громадянина-патріота, який би не проявляв любові до рідного краю, не шанував батька-матері, не знав свого родоводу, національних традицій, не відчував єдності з природою, не турбувався про її охорону та примноження багатств.

Успішне вдосконалення виховної системи в школах значною мірою пов'язане з розвитком системи через метод проектів. Така форма роботи дає можливість створити для учнівської молоді «розширену діяльність», в якій вона діє, пізнає і спілкується. Наслідком цього процесу стає усвідомлення і прийняття власних життєвих перспектив, можливого місця і ролі в суспільному житті, визначення своїх покликань, формування життєвого проекту.

Змінилася система поглядів на виховання як педагогічний процес. Вони відбивають проблеми розвитку суспільства, що змінюються, і самої людини. Тобто значних змін зазнала філософія виховання.

Як організувати процес виховання в сучасній школі? Ця проблема цікавить всіх педагогів, які покликані працювати над становленням людської особистості.

У виховній роботі кожна школа організовує свою діяльність на грунті громадянського виховання, національної культури й національних традицій, патріотичного усвідомлення історії своєї держави.

Проводяться заходи щодо формування любові до свого народу, поваги до історії своєї держави. Звертаючи особливо увагу на події Великої вітчизняної війни.

Ми повинні не лише усвідомлювати себе патріотами, але й мусимо прийняти як аксіому те, що патріотизм – це не тільки велика любов, але й високий обов’язок кожного.

Метою є не тільки вшанування подвигу нашого народу, виховання почуттів патріотизму, любові до своєї Батьківщини, але і усвідомлення уроків життя в процесі нерозривного зв’язку поколінь.

Проектна діяльність у патріотичному вихованні займає неабияке місце, адже, дякуючи проектам відроджується інтелектуальний потенціал, формується і розвивається творча особистість, важливими рисами якої є самостійність в інтелектуально-творчій діяльності, здатній до самоорганізації, саморозвитку, самовиховання, самооцінки.

Звичайно, реалізація проектів вимагає співробітництва і продуктивного спілкування учнів і вчителя, спрямоване на спільне розв’язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити пізнавальні цілі, планувати діяльність, критично міркувати, бути відповідальним у досягненні результатів. А результатом має стати формування основних компетентностей: громадянської, загальнокультурної, соціальної.

Збагачення молоді патріотичними почуттями здійснюється під час виховних заходів. Показником ефективності масових форм цих заходів у патріотичному вихованні учнівської молоді є також кількісне охоплення, активність учасників, емоційний вплив. Серед групових форм виховної роботи з патріотичного виховання найбільш поширеною в училищі є проектна діяльність студентів. Учні готують проекти на конференції пошукових робіт, акції милосердя, заочні подорожі готуючись до зустрічей, літературно – музичних композицій, походів.

Прагнемо доводити молодому поколінню, що у кожного з нас є місце, де ми народились, відкрили очі і побачили світ, усвідомили своє буття, промовили своє перше слово, зробили свій перший крок, доторкнулися до своєї землі, пережили першу радість чи відчули перший смуток. Цей куточок на все життя входить в нашу душу, хвилює нас; він як джерельце, з якого починається велика річка, це є наш початок. Постає завдання: донести до кожної дитини усвідомлення того, що цей куточок треба зберегти, як пам’ять про колиску, з якої виросли. З цього починається у нашому серці Батьківщина, переростаючи з рідного краю в могутню державу.

Отже, проектна діяльність набуває усе більше актуальності, вона адаптує навчальну, і виховну діяльність до умов реального життя, до вміння доходити висновку, що Україна – одна, вона наша і її треба любити і докладати всіх зусиль, щоб її визнавали й поважали; щоб у студента складалася власна думка, зміцнювалася внутрішня позиція, адекватні переконання; формувалася культура мислення й культура мовлення, логіка, щоб кожний студент замислився над своєю громадською позицією.

 

 

1. Закон України «Про освіту». Голос України -1997 – № 77 – с. 6
2. Добровольська І. В. Патріотичне виховання школярів як проект учнівської діяльності. – м. Запоріжжя, 4С.
3. Проектна діяльність у школі /Упоряд. М. Голубенко. – К. : Шк. світ, 2007 – 128С. –  (Б-ка «Шк. світу»).
4. Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена спільним наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27. 10. 2009 № 3754/981/538/49
5. Кремень В. Веління часу: плекати національну гордість у молоді //Педагогічна газета. – 1998. – № 7.
6. Микола Рудик «Подих вічності». Літературно-художнє видання. 1997. -98 с.