Проектування електричних мереж

 

1. Проектування електричних мереж 

2. Які потрібні документи, щоб узаконити прибудову в приватному секторі 

3. Висновок 

4. Література 

Додатки 

 

 

Електрична мережа (мережа живлення, електромережа) – взаємозв'язана мережа, призначена для постачання та розподілу електричної енергії від постачальників до кінцевих споживачів. Вона складається з генеруючих станцій, високовольтних ліній електропередач та розподільчих ліній, які доставляють енергію до розподільчих пристроїв підстанцій, ввідних пристроїв, ввідно-розподільчих пристроїв, та головних розподільчих щитів.

При отриманні енергії з високовольтних ліній, напругу потрібно понижувати з рівня передачі, до рівня постачання, що роблять на понижувальних підстанціях, звідки розподіляють на щити, де понижують ще раз, і в кінці з них – споживачам.

Проект електрики – це перший крок до якісно виконаним електромонтажних робіт зі створення надійних електроустановок та їх безпечної експлуатації.

До проектування електропостачання слід приступати при наявності таких документів:

1. ТЗ (Технічне завдання) на проектування;

2. ТУ (Технічні умови) на приєднання потужності електропостачання;

3. План розміщення (дизайн-проект) освітлювальних приладів із зазначенням їх типу, потужності, напруги живильної мережі; план розстановки електрообладнання та побутових приладів, їх характеристики;

4. Архітектурно-будівельні креслення об’єкту з експлікацією приміщень;

5. Завдання від суміжних проектних відділів на підключення таких інженерних систем як вентиляція і кондиціювання, опалення, водо- та газопостачання, протипожежні системи, а також слаботочного обладнання;

6. Специфікація і план розташування технологічного обладнання із зазначенням відповідної потужності, напруги, кількості фаз мережі живлення, номінального і пускового струму і особливих вимог по підключенню.

Робочий проект електропостачання, як правило, включає в себе:

• пояснювальну записку з розрахунком електричних навантажень;
• відомість креслень і посилальних документів;
• плани живлять, розподільних і розеткових мереж з розташуванням електричного обладнання;
• однолінійні схеми щитів;
• специфікацію обладнання та матеріалів.

Схеми електричних мереж

Електричні мережі будинків у необхідних випадках повинні бути розраховані крім живлення власних електроприймачів також на живлення освітлення реклам, вітрин, фасадів ілюмінацій, зовнішнього освітлення будинків, протипожежних установок, систем диспетчеризації, систем протиобліднення на основі нагрівальних кабелів, локальних телевізійних мереж, світлових покажчиків пожежних гідрантів, знаків безпеки, вогнів світлової огорожі тощо відповідно до завдання на проектування.

При проектуванні електричних мереж житлових будинків для індивідуальних забудовників слід згідно з завданням передбачати можливість живлення електроприймачів надвірних споруд, насосів артезіанських свердловин, насосів системи каналізації, привода в'їзних воріт освітлення присадибної ділянки тощо.

На вводі в будинок повинні установлюватись ВП, ВРП, ГРЩ. У будинку можуть установлюватись один або декілька ВП чи ВРП.

За наявності в будинку декількох відокремлених у адміністративно-господарському відношенні споживачів у кожного з них рекомендується установлювати самостійні ВП або ВРП, які можуть живитися від загального ВРП чи ГРЩ окремими лініями або бути приєднаними до загальної лінії живлення.

Від ВРП, ГРЩ допускається також живлення споживачів, розташованих в інших будинках, за умови, що ці споживачі пов'язані функціонально.

У будинку заввишки 3 поверхи і більше на вводах ВП, ВРП, ГРЩ, а також на вводах живлення ліфтів слід передбачати встановлення конденсаторів типу КЗ ємністю до 0, 5 мкФ на кожну фазу, які запобігають перешкодам.

При відгалуженні від ПЛ з розрахунковим струмом до 25А ВП або ВРП на вводі в будинок можна не установлювати, якщо відстань від відгалуження до групового щитка, що в даному випадку виконує функцію ВП, не перевищує 3 м. Ця ділянка мережі повинна викопуватися гнучким мідним кабелем з перерізом не менше ніж 4 мм2, який не поширює полум'я і прокладається в окремій металевій трубі. При цьому слід забезпечити надійне контактне з'єднання з проводами відгалуження.

Перед вводами в будинки чи споруди не допускається установлювати додаткові кабельні ящики для розподілу межі експлуатаційної відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією. Такий розподіл повинен бути виконаний на ВП, ВРП а ГРЩ.

У трифазній розподільній мережі допускається для різних РП і щитків, що живлять однофазні споживачі, мати спільні Ν-, а також РЕ-провідники (п'ятипровідна мережа), які прокладаються безпосередньо від ВРП.

У колах РЕ- і PEN-провідників забороняється мати комутаційні та безконтактні елементи за винятком випадків живлення електроприймачів за допомогою штепсельних розеток. Допускаються з'єднання, які можуть бути розібрані за допомогою інструменту, а також з'єднання спеціально призначені для цих цілей.

Допускається одночасне відключення усіх провідників на вводі в індивідуальний житловий будинок (котедж, дачний будиночок), що живляться однофазними відгалуженнями від ПЛ. При цьому розділення PEN-провідників на РЕ- та N-провідники повинно бути виконано до ввідного захисно-комутаційного апарата.

Схеми електричних мереж житлових будинків слід виконувати виходячи з того, що:

а) живлення квартир і силових електроприимачів (ліфтів, насосів, вентиляторів тощо), як правило, виконується від загальних секцій ВРП. При цьому силові електроприймачі повинні бути підключені до самостійної мережі, починаючи від ВРП. Не допускається живлення від загальних секцій ВРП квартир і силових електроприимачів у випадках, коли допустимі відхилення і коливання напруги на затискачах ламп у квартирах при вмиканні силових електроприимачів виші за регламентовані ГОСТ 13109;

б) кількість горизонтальних ліній живлення квартир повинна бути мінімальною. Навантаження кожної лінії, що відходить від ВРП, не повинно перевищувати 250А.