Професіоналізація педагога і входження його в інноваційний режим роботи

Якість освіти – рівень знань і вмінь, розумового, морального і фізичного розвитку тих, хто навчається, на певному етапі відповідно до поставлених цілей; рівень забезпечення навчальної діяльності і надання освітніх послуг учасникам освітнього процесу навчально-виховним закладом.

Про якість освіти свідчить насамперед її відповідність освітньому стандарту, проте одні педагоги вбачають показники «якості освіти» у кількості виставлених учням позитивних оцінок, інші – у розвитку особистості дитини. З точки зору інноваційної педагогіки новою якістю освіти є належна якість не лише навчання, а й виховання, ступінь розвиненості особистості людини, яка навчається, її підготовленості до продовження навчання, самостійного життя.

Рис. 1. Кругообіг якості освіти

Оптимальним є цілісний погляд на освіту як на головний механізм соціального кругообігу якості. Схематично цей механізм зображено на рис. 1.

Згідно з таким підходом педагогічний корпус вважають провідною силою в реалізації соціального кругообігу якості, оскільки його стараннями забезпечується неперервність освіти.

Динаміка сучасного розвитку цивілізації, прогнозування його перспектив наводять на висновки, що освітня система, навчальний заклад, педагогічний колектив, педагог, які ігноруватимуть у своїй діяльності інноваційний чинник, не лише відставатимуть від суспільних процесів, тенденцій, а й спричинятимуть формування особистості, покоління, заздалегідь запрограмованих на аутсаидерські (останні) інтелектуальні, духовні, соціальні позиції. Педагог із зашкарублими знаннями, байдужий до пізнання й використання у своїй діяльності нового формуватиме подібні комплекси й у своїх вихованців, з яких мало хто зможе стати успішною особистістю.

У постіндустріальному суспільстві чи не на перше місце виходить інноваційна діяльність у соціальній сфері, яка своїм змістом зорієнтована на людину. Стосується вона освіти, медицини, рекреаційної (лат. recreatio – відновлення) проблематики.

Поняття «інновація» вперше було вжито понад століття тому в культурології та лінгвістиці для позначення процесу трансфера (лат. transfero – переношу, переміщую) – проникнення елементів однієї культури в іншу і набуття при цьому нових, не властивих раніше якостей. Таке проникнення розглядалось як вирішальний фактор розвитку культур. У сучасному світі ним активно послуговуються в різних галузях знань діяльності, особливо у сфері економіки.

У педагогіці поняття «інновація» вживають у таких значеннях:

‒форма організації інноваційної діяльності;

‒сукупність нових професійних дій педагога, спрямованих на вирішення актуальних проблем виховання і навчання з позицій особистісно-орієнтованої освіти;

‒зміни в освітній практиці;

‒комплексний процес створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень;

‒результат інноваційного процесу.

З цим пов'язані і значні розбіжності у тлумаченні поняття «інновація» (нововведення) у науковій літературі (табл. 1).

Таблиця 1. Тлумачення поняття «інновація»

№Визначення поняття Автори

1 2 3

4 5Нововведення – перехід певної системи з одного Пригожин А. И. Нововведен стану в інший зі своїм життєвим циклом ия: стимулы й препятствия

(социальные проблеми инно-ватики). – М., 1989

Нововведення – це цілеспрямована зміна, яка Пригожий А. И. Инноватика – вносить у середовище впровадження нові зачем она? // Проблеми теории стабільні елементи и практики управлення. – 1988.

- № 2. – С. 53

Нововведення – комплексний процес створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу (новації). Нововведення – форма організації інноваційної діяльностіЛапин Н. И. Актуальные проблеми исследования нововведений // Социальные фактори нововведений в организационных системах. – М., 1980. – С. 9

Нововведення є першим застосуванням нового продукту або процесуHippel E. User s role in industrial innovation // Management of research and innovation. – Amsterdam. 1980/-P. 56

Інновація – пряма калька з англійського слова «innovatiо», що означає «нововведення», «новина», «новаторство»Гільбух Ю. 3., Дробноход М. І. Інноваційний експеримент у школі. На допомогу початкуючому дослідникові. – К., 1994. – С. 3

6 7

8 9За своїм основним змістом поняття «інновація» Кларин М. В. Педагогическая приналежне не тільки до створення і поширення технология в учебном процессе. новацій, а й до змін у способах діяльності, стилі – М., 1989. – С. 55 мислення, які з цим пов'язані

Нововведення – комплексний, цілеспрямований процес створення, розповсюдження та використання нового, метою якого є задоволення потреб й інтересів людей новими засобами, що веде до певних якісних змін системи і способів забезпечення її ефективності, стабільності та життєздатностіСластенин В. А., Подымова Л. С. Педагогика: инновационная деятельность. – М., 1997. – С. 12

Інновації – це й ідеї, і процеси, і засоби, і результати, взяті в єдності якісного вдосконалення педагогічної системиПідласий І. П., Підласий А. І. Педагогічні інновації // Рідна школа. – 1998. – № 12. – С. 3

Інновації – вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльностіПоложення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності // Директор школи. – 2001. – № 4 (148). – С. 7

Розбіжності у тлумаченнях спричинені неоднаковим баченням їх авторами сутнісного ядра, а також радикальністю нововведень. Одні з них переконані, що інновацією можна вважати лише те нове, яке має своїм результатом кардинальні зміни у певній системі, інші зараховують до цієї категорії будь-які, навіть незначні нововведення.

З огляду