Професійна спрямованість викладання математичного аналізу в умовах диференційованої підготовки вчителя математики

Аналіз психологічних досліджень, присвячених формуванню вмінь, дозволив встановити, що володіння студентами узагальненим умінням розв’язувати математичні задачі передбачає: 1) наявність у них чіткого уявлення про об’єкти та сутність діяльності по розв’язуванню задач; 2) володіння ними способами виконання дій, які входять в склад цієї діяльності; знання узагальнених прийомів, які використовуються при розв’язуванні задач, і узагальнених методів розв’язування задач та вміння їх застосовувати на практиці. Ці два пункти становлять ті основи, на базі яких тільки і можна сформувати у студентів узагальнене вміння розв’язувати математичні задачі. У відповідності із цими основами була розроблена методика формування у студентів узагальненого вміння розв’язувати задачі в процесі навчання математичного аналізу, зміст якої розкритий у підрозділі 2. 2.

Важливим етапом при створенні методичної системи навчання майбутніх учителів математики математичного аналізу є розробка методики викладання тих тем цієї дисципліни, які вивчаються в ШКМ. На основі висвітлених у роботі методичних рекомендацій щодо змісту і методів навчання розроблена методика викладання студентам таких тем: “Розвиток поняття дійсного числа”, “Розвиток поняття степеня”, “Поняття функції”, “Основні властивості функції”, “Основні елементарні функції”, “Границя послідовності”, “Границя і неперервність функції” (підрозділ 2. 3).

У підрозділі 2. 4 “Професійно орієнтований підхід до організації та проведення різних форм навчання математичного аналізу” розкрито роль лекцій і практичних занять із математичного аналізу у професійній підготовці вчителів математики, подані рекомендації щодо підготовки студентів у процесі навчання математичного аналізу до проведення цих форм навчання у школі, розкрито особливості проблемної організації лекцій і практичних занять з математичного аналізу та висвітлено рекомендації з їх організації та проведення.

У підрозділі 2. 5. “Професійна орієнтація засобів навчання математичного аналізу” розкрито можливості використання комп’ютера в процесі навчання математичного аналізу та його роль у професійній підготовці.

Ефективність розробленої методичної системи навчання математичного аналізу у справі вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів математики перевірялася шляхом проведення експерименту, основні результати якого викладені в підрозділі 2. 6. “Організація, проведення і результати педагогічного експерименту”.

Дослідження здійснювалося впродовж 1993-1998 років і включало в себе чотири етапи.

На першому етапі (1993-1994 рр.) був зроблений аналіз літератури з проблеми дослідження, вивчався досвід роботи викладачів математичного аналізу. Був проведений констатуючий есперимент, спрямований на виявлення рівня професійної підготовки студентів математичних спеціальностей педвузу. Його результати дали змогу зробити такий висновок:

- студенти мають недостатній рівень знань з основних тем курсу математичного аналізу, які розглядаються в школі;

- вміння розв’язувати математичні задачі у більшості студентів сформовано на рівні вміння розв’язувати стандартні задачі;

- необхідна цілеспрямована професійна підготовка студентів у процесі навчання математичного аналізу.

Другий етап (1994 р.) носив пошуковий характер. Результати констатуючого експерименту, теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблем підготовки вчителів математики у педвузах дозволили встановити, що однією з причин недостатнього рівня професійної підготовки студентів є недосконалість методичної системи навчання математичного аналізу. На основі цього були визначені об’єкт і предмет дослідження, мета і завдання дослідження, висунута загальна гіпотеза, намічена програма її дослідно-експериментальної перевірки.

На цьому етапі була проведена робота, спрямована на пошук шляхів і способів удосконалення всіх компонентів методичної системи навчання математичного аналізу (цілей, змісту, методів, форм і засобів навчання) в напрямку їх якнайширшої професійної орієнтації.

На основі результатів пошукового дослідження планувався і проводився навчаючий експеримент, який становив третій етап дослідження (1994-1998 рр.).

Експериментальне навчання проводилося згідно з розробленими методичними рекомендацій і методиками. Воно носило багатоцільовий характер і було спрямоване на вдосконалення математичної підготовки студентів з тих тем математичного аналізу, які розглядаються в школі; на формування у них узагальненого вміння розв’язувати задачі; на підвищення рівня їх методичної та загальнопедагогічної підготовки.

Четвертий етап включав в себе обробку і аналіз результатів навчаючого експерименту. Порівняння розподілів студентів експериментальних і контрольних груп за рівнями оволодіння професійними знаннями та уміннями здійснювалося за допомогою статистичного критерію 2. Результати експериментального навчання підтвердили, що розроблена методична система навчання математичного аналізу відзначається, у порівнянні з традиційною, більшою ефективністю у професійній підготовці вчителів математики.

У завдання експерименту входило також з’ясувати не тільки ефективність запропонованої методичної системи, але й оцінити вплив професійно спрямованого навчання на формування професійно значущих мотивів вивчення математичного аналізу. Для цього серед студентів контрольних і експериментальних груп наприкінці експериментального навчання було проведено анкетування. Його результати показали, що в експериментальних групах, порівняно із контрольними, переважає частина студентів, в яких домінуючими є професійні та учбово-пізнавальні мотиви, мотиви, якими визначається успішність оволодіння професійними знаннями і вміннями (ЕГ – 72%, КГ – 46%).

У ході дослідження були розв’язані всі його основні завдання.

Результати проведеного теоретичного і експериментального дослідження дають підстави зробити такі висновки:

1. Одним із ефективних шляхів