Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
 
3.1. Поняття навчально-професійної діяльності та її ознаки.
3.2. Професійна «Я-концепція» студента.
3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності: кваліфікаційна характеристика.
3.4. Емоційний інтелект як складова професійного успіху.
3.5. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.
 
3.1. Поняття навчально-професійної діяльності та її ознаки.
 
Навчально-професійна діяльність–це діяльність, яка визначає професійне становлення студента, набуття ним професійно важливих знань, умінь і навичок, його особистісне зростання як фахівця (завер професійне самовизначення, трансформується структура само аспект «Я-концепції», «професіоналізуються» психічні процеси і стани та ін.).
Для навчально-професійної діяльності студентів характерні такі ознаки:
1.Професійне навчання у вищій школі для майбутнього фахівця розпо професійних знань, умінь і навичок та засвоєння способів професійно-творчої діяльності.
2.Теоретичні професійні знання мають бути включені в реальну на майбутнього фахівцяпонятійними формами знань повинно стати способом досягнення мети про підготовки–системні інтегровані наукові знання, які є загальною переду виробничих проблем.
3.У вищій школі вивчають не основи наук (як у школі), а самі науки в їхньому розвитку. До того ж самостійна навчальна робота забезпечує єдність навчальної та наукової роботи студентів.
4.Відбувається професіоналізація викладання майже всіх наук. Чим чіткіша професійна перспектива, тим краще студент розуміє, навіщо і як будуть йому необхідні набуті наукові знання.
5.Навчання студента має проблемний характер.
6.Для вищої школи характерні емоційність усього процесу навчання.
 
3.2. Професійна «Я-концепція» студента.
 
«Я-концепція» майбутнього фахівця–складна динамічна система уявлень студента про себе як особистості і суб'єкта навчально-профе «Образ-Я», що розкриває неповторність самосприйняття через фіксацію студентом певної соціально-рольової позиції і на здібностей і особистісних якостей і може викликати виявлення певних емоційно-ціннісних проявів; «Вчинок-Я», спрямований на самовиявлення і самопрезентацію власного «Я», або прояв певної захисної дії, коли є «посягання» на цінність і цілісність сформованого уявлення про себе (поведінковий складник).
«Я-концепція» забезпечує внутрішню узгодженість особистості, відносну стійкість її поведінки. Вона має велике значення для професійного зростання студента. Позитивна «Я-концепція» сприяє розкриттю та реалізації внутрішніх можливостей студента в напрямку його успішної професійної підготовки.
 
3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності.
 
Наслідком професійного зростання особистості майбутнього фахівця та розвитку його професійних здібностей є фахова компетентність, яку набуває студент.
Фахова компетентність–здатність успішно викону людина претен і фахових дисциплін (загальна ерудиція); володіння професійною технологією–здатність мобілізувати знан вміння для вирішення конкретних професійних проблем; висока кваліфікація, яка характеризується поліфункціональністю–умінням виконувати виробничі завдання на різних рівнях професійної діяльності; уміння аргументувати способи вирішення проблеми на різних рів (співдружність, взаємодопомога тощо) ; поведінка фахівця в нестандартних ситуаціях, уміння оперувати суперечливою інформацією.
 
3.4. Емоційний інтелект як складова професійного успіху.
 
Фахова компетентність та професійна культура фахівця тісно пов’язані з емоційним інтелектом особистості. Серед сфер в структурі особистості з емоційним інтелектом безпосередньо пов’язані внутрішньоособистісна сфера, сфера керування стресом, сфера загального настрою, сфера міжособистісних стосунків, сфера адаптивності.
До внутрішньоособистісної сфери можна віднести такі компоненти, як самоактуалізація, самооцінка, асертивність.
Самоактуалізація–здатність реалізувати потенційні можливості.
Самооцінка–це здатність поважати себе, цінувати свої позитивні сторони і якості, знати свої сильні та слабкі сторони.
Асертивність (агресивність, контроль над емоціями)–це вміння виражати свої відчуття та переконання без агресії та образ, відстоювати свої особистісні права – не дозволяти іншим маніпулювати вами.
До сфери керування стресом належать такі поняття, як толерантність до стресу (стресостійкість), контроль імпульсивності (імпульсивність).
Толерантність до стресу (стресостійкість)–це здатність протистояти несприятливим подіям і стресовим ситуаціям, не виявляючи симптомів фізичної або емоційної напруги завдяки активному і упевненому подоланню стресу.
Контроль імпульсивності–це здатність пізнавати свої гнівні, агресивні, ворожі і безвідповідальні імпульси, бути стриманим і контролювати гнів, агресію, ворожість і безвідповідальну поведінку.
Складовими сфери загального настрою є задоволеність життям, оптимізм.
Задоволеність життям поєднує в собі гармонію з самим собою, загальний спокій і уміння бути щасливим.
Задоволеність життям органічно поєднується з оптимізмом – здатністю не дозволяти думати і говорити деструктивно про себе та про світ, що оточує, бачити світлу сторону життя і зберігати позитивний настрій перед неприємностями.
До сфери міжособистісних стосунків можна віднести таке поняття, як міжособистісні вміння.
До міжособистісних вмінь, які необхідні для міжособистісної ефективності, можна віднести саморозкриття, довіра, спілкування, прояв почуттів словами, невербальне вираження своїх почуттів, слухання і реагування, прийняття і підтримка, взаємодвія з індивідами інших культур, послаблення бар’єрів до ефективної взаємодії.
Сфера адаптивності – це здатність оцінювати складність проблеми та знаходити ефективні шляхи її вирішення, правильна поведінка керівника в конфлікті, яка характризується такими поняттями, як стратегії, тактики поведінки в конфліктах.
 
3.5. Роль самовиховання в професійному зростанні студента.
 
Суб'єктивними критеріями вдосконалення психіки є здатність зосе сутності явищ, керувати своїми думками і емоціями, мати потяг до вищих ідеалів. Коли таким прагнен надано повну свободу дій, вони стають найефективнішим методом самовдосконалення.
Напрями професійного самовдосконалення студента реалізуються за допомогою процесу самовиховання: постійне покращення своєї навчальної самостійної роботи, форму подальших професійних завдань; особистісний розвиток–самовдосконалення якостей своєї особис необхідних для успішної майбутньої професійної діяльності.
Способи і методи самосамосхвалення, самозаохочення тощо.
Семінарське заняття № 3
Тема: Роль емоційного інтелекту в професійній діяльності майбутніх фахівців
Вид заняття: семінар – розгорнута бесіда
Методи: бесіда, діагностика знань, психологічне дослідження, самостійна робота
Мотивація навчання: особистісне і професійне самовдосконалення
Мета: знати поняття «емоційний інтелект» та його структуру, складові емоційного інтелекту, його роль в професійній діяльності майбутніх фахівців;
вміти використовувати емоційний інтелект для професійного зростання, розвивати якості, які сприятимуть підвищенню рівня емоційного інтелекту
Актуалізація опорних знань: контрольні запитання до теми «Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою»
План
1.Поняття «емоційний інтелект». Структура емоційного інтелекту.
2.Внутрішньоособистісна сфера: самоактуалізація, самооцінка, асертивність.
3.Сфера керування стресом: толерантність до стресу (стресостійкість), контроль імпульсивності.
4.Сфера загального настрою: задоволеність життям, оптимізм.
5.Сфера міжособистісних стосунків: міжособистісні вміння.
6.Сфера адаптивності: поведінка в конфліктах, стратегії (стилі) поведінки в конфліктах.
7. Емоційний інтелект і професійний успіх.
Основні поняття: емоційний інтелект, самовктуалізація, самооцінка, асертивність, стресостійкість, контроль імпульсивності, загальний настрій, міжособистісні вміння, стилі поведінки в конфліктах
Узагальнення вивченого: виконання вправ, робота з психологічними тестами, тестовий контроль знань
Література:
1. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін.. ; За ред.. З. Н.Курлянд. – з-тє вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2007. – С. 402-429.
2. Подоляк Л. Г., Юрченко В. І. Психологія вищої школи: Підручник. 2-е вид. – К. : Каравела, 2008. -С. 75-94.
3.Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К. : «Академвидав», 2006. – С. 32-41 (Альма-матер).
Завдання для підготовки до семінарського заняття
І. З метою узагальнення вивченого, успішного виконання вправ, психологічних та контрольних тестів, опрацю6вавши конспект та рекомендовану літературу, знати відповіді на запропоновані запитання.
Контрольні питання до теми
Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою»
1.Поняття навчально-професійної діяльності та її ознаки.
2.Професійна «Я-концепція» студента.
3.Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності: кваліфікаційна характеристика. 
 
 
Фото Капча