Профіль програми мовної освітньої політики україни

                                                                                                                Кукла Ольга Володимирівна

 

 

Складові профілю програми мовної освітньої політики України:

‒Матеріали проекту моніторингу мовної освіти “Мовна освітня політика”

‒Аналіз сучасного стану освітньої політики експертів Ради Європи

‒Коментарі та перспективи щодо подальшого розвитку мовної освітньої політики від експертів Ради Європи.

‒Мовна освітня політика Ради Європи

‒Мультилінгвізм – наявність у географічному регіоні більше, ніж однієї мови.

‒Плюрилінгвізм – різноманіття мов, які використовуються людьми (рідна мова, мова меншин, іноземні мови). Це здатність використовувати мови з метою комунікації та участі в міжкультурній інтеракції, де мовець володіє мовами на різних рівнях та досвідом різних культур.

Матеріали проекту моніторингу мовної освіти:

‒система освіти в Україні;

‒система курсів підвищення кваліфікації вчителів;

‒політика лінгвістичної освіти;

‒статус української мови;

‒регіональні мови або мови меншин;

‒міжнародна співпраця у сфері освіти;

‒упровадження мовної політики Ради Європи

‒Міжнародна співпраця у сфері освіти

МОН України було укладено ряд угод та затверджено програми з міжнародними організаціями, а саме:

‒Програма INTEL – навчання для майбутнього;

‒Програма співпраці між Євросоюзом та Радою Європи “Сприяння культурі прав людини в Україні та на південному Кавказі”;

‒Співпраця з американськими радами з міжнародної освіти: FLEX (програма обміну майбутніх лідерів) ; проект EdGATE (Освітні ворота), основної метою якого є розвиток концепції і подальше створення Європейського регіонального коледжу;

‒Проект “Європейські студії у школах України”, який упроваджується за участью керівників шкіл у Києві та державним центром громадської освіти Баден-Вюртенберг (Німеччина) в рамках європейскього року громадської освіти;

‒Проект “Dreams + Teams”Британської Ради в Україні, метою якого є розвиток лідерських навичок та розуміння інших культур у молоді;

‒Проекти Британської Ради в Україні: англійська мова для молодших школярів, незалежне тестування-тренінг спеціалістів різних рівнів знань англійської мови, розроблення специфікації тестів, проведення пробних тестів;

‒Польсько-українська ініціатива “Разом” (програма обміну студентами, активізація шкільних європейських клубів, створення літніх таборів, конкурси юнацької творчості) ;

‒Співпраця з американським Корпусом Миру в Україні;

‒Програма “Стипендії імені Фулбрайта” в Україні;

‒Програма “Викладання німецької мови в Україні”;

‒Програма Ради Європи “Pestalozzi”, теми навчання тісно пов'язані з пріоритетними проектами Ради Європи, такими як демократичне громадянське суспільство і права людини, міжкультурна освіта і соціальна інтеграція в школах, багатомовність, міжкультурний діалог і попередження конфліктів, гендерна рівноправність.

Реалізація мовної політики Ради Європи

В Україні запроваджується “Структура програми співпраці МОН України та Дирекції Ради Європи в галузі мовної освіти”. Програма співпраці зосереджує увагу на галузях, де Рада Європи демонструє найбільший досвід та відповідає політичним та стратегічним цілям України.

Головна мета співпраці – формування нового покоління молоді, яке розділятиме цінності демократичного суспільства, поважатиме культурне надбання, релігію та світоспрйняття інших людей, вільно володітиме кількома єропейськми мовами. Все це створює основу для стрімкого розвитку освітнього та професійного статусу України серед країн об'єднаної Європи.

Сучасні іноземні мови в школі

Експерти Ради Європи радять узяти до уваги:

‒упровадження іноземної мови для молодшої школи (з першого класу) як обов'язкового предмета;

‒підхід до викладання та вивчення іноземної мови з урахуванням плюрилінгвальної та міжкультурної компетенцій;

‒важливість англійської мови як міжнародної та її співіснування з іншими іноземними мовами;

‒вивчення іноземних мов та розвиток лінгвістичної й міжкультурної компетенцій, підготовка вчителів, створення програм та оцінювання у світлі нових вимог;

‒білінгвальна освіта;

‒упровадження програм для плюрилінгвальної та міжкультурної освіти стосовно іноземних мов та мов національних меншин.

Коментарі та перспективи щодо подальшого розвитку мовної освітньої політики від експертів Ради Європи

1. Дошкільна освіта. Залучення організацій з позашкільного сектора як гарант здоров'я та соціальної безпеки, встановлення зв'язків між дитячим садком, дошкільною та початковою школами.

2. Білінгвальна освіта. Створення програм, де навчання проводиться іноземною мовою для підвищення ефективності оволодіння іноземною мовою.

3. Мова, знання та вивчення. Важливість вивчення української мови як рідної для всіх школярів України.

4. Навчання читання. Читання як один із основних видів мовленнєвої діяльності дозволяє ознайомити учнів з різними типами текстів; воно є основою грамотності.

5. Навчання письма як значний уплив на розвиток мислення школярів. Писемне мовлення концептуально відрізняється від усного мовлення і має свою власну систему. У шкільній програмі необхідно виділити достатню кількість годин для навчання письма, забезпечившиучнів належним викладанням та відповідними підручниками.

6. Компетентнісний підхід до викладання та навчання мов.

7. Рефлексія щодо мови та її усвідомлення. Це може бути спільною темою, навколо якої вчителі-мовники будь-яких мов (української, мови меншин, іноземної) можуть об'єднатися і сприяти перенесенню понять з однієї мови в іншу.

8. Міжкультурна компетенція. Розширення мети навчання іноземної мови від формування комунікативної компетенції до формування міжкультурної компетенції, більш широке впровадження міжкультурної компетенції у мовну освіту.

9. Підвищення кваліфікації вчителів. Важливо забезпечити послідовність підвищення кваліфікації вчителів протягом їх професійної діяльності.

10. Дирекція шкіл. Необхідність розуміння дирекцією шкіл природи вивчення та викладання мови як рідної, так і іноземної.

11. Професійні мовні асоціації вчителів та важливість їх внеску щодо розвитку професійних якостей педагогів (TESOL – Ukraine).

12. Вивчення, викладання, оцінювання та доступ до якісної освіти. Впровадження теорії та практики мови у викладання інших предметів. Тестування та екзамени, як один із ключових компонентів в забезпеченні якісної освіти.

13. Національні центри для мовної освіти. Функції центрів: створення бази експертів з усіх мов; розвиток програм; методів навчання і оцінювання для усіх мов; сприяння міжпредметним зв'язкам; розробка та схвалення навчальних матеріалів; моніторинг шкільних програм та підвищення кваліфікації вчителів; мотивація запровадження плюрилінгвальної освіти; впровадження міжкультурного підходу; оцінювання ефективності чинних та нових навчальних програм; дослідницька робота.