Прогнозування загальної чисельності населення Рівненської області

 

Із сукупності показників поточного нагляду населення найбільш широко використовуєть в соціально-економічній сатистиці чисельність населення. Вона обраховується, як правило, на початок або на кінець календарного року, а також в середньому за рік. Величина зміни чисельності населення території за період часу вимірюється загальним приростом населення, який обчислюється як різниця чисельності населення на початок і на кінець календарного року.

Середньорічна чисельність населення являє собою середнє арифметичне із чисельності на початок і на кінець календарного року. Постійне населення – це населення, яке на момент перепису постійно проживає на певній території. Наявне населення – це населення, яке на момент перепису знаходиться на даній території.

На початок 2000 року в Рівненський області мешкало 1187, 9 тис. чоловік. З них 621, 9 тис. чоловік проживає у сільський місцевості (52, 4%), а 566 тис. чоловік у містах і селищах міського типу (47, 6%).

Основні зміни чисельності області відбуваються за рахунок природнього приросту (відтворення), тобто залежить від співвідношення народжуваності та смертності, а також за рахунок механічного (територіального) перерозподілу жителів який іменують міграційними процесами.

Негативні тенденції і погіршення загальних показниківприроднього приросту населення зумовлено підвищенням рівня смертності. Загалом кількість померлих у 1999 р. зросла порівняно з 1991 р. на 1, 8 у розрахунку на 100 чоловік населення, кількість померлих у 1999 році становила 12, 7 чоловік.

 

Таблиця 1.1.

Народжуваність, смертність і природній приріст населення, тис. осіб

Показники 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999

Число народжених 17, 9 18, 3 18, 2 17, 3 16, 5 15, 8 15, 8 15, 1 14, 2

Число померлих 13, 3 14, 1 14, 5 14, 8 15, 3 15, 2 14, 9 14, 7 15, 1

Природній приріст населення 4, 6 4, 2 3, 7 2, 5 1, 2 0, 6 0, 9 0, 4 -0, 9

 

 

Основним показником складу населення є статевий склад. Статева структура населення характеризується абсолютними даними про чисельність жінок і чоловіків на певній території і відносними даними, які показують частку чоловіків або жінок у загальній сукупності населення, а також кількість чоловіків що припадають на 1000 жінок.

Прогнозування кількості населення за місцем проживання

В зв’язку з відмінностями в способах життя, зайняттях та ряді інших показників проводиться групування населення на міське і сільське. Найчастіше показником для визначення типу населеного пункту служить чисельність його населення. В основу вітчизняної статистики міського і сільського населення покладено адміністративне ділення. До міського населення відносять жителів міських поселень, затвердженими законодавчими актами в якості міст, поселень міського типу, райони курортних і дачних поселень. Населені пункти не класифіковані у якості міських, рахуються сільськими, а проживаючи в них жителі – сільським населенням.

Прогнозування кількості населення за віковими категоріями

Надзвичайно важлива інформація – віковий склад населення, який не лише відображає процес відтворення в минулому, але й характеризує перспективу подальшого відтворення населення. Аналіз вікової структури населення використовуєть при розробці економічної та соціальної політики в країні. В соціально-акономічній сатистиці широко використовується наступне групування населення:

молодший за працездатний вік;

працездатний вік;

старший за працездатний вік.

Прогресивність структури населення оцінюється частиною кількості дітей і осіб працездатного віку в загальній кількості населення. Виходячи з цього, прийнято говорити про старіння населення або його помолодіння, або про стабільну структуру.