Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Просте речення у віршованому мовленні (на матеріальній поезії П. Тичини)

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні засади дослідження функціонування простих речень у поетичній творчості
1.1. Аналіз поняття і видів простих речень
1.2. Особливості простих речень з умовною модальністю
1.3. Прості речення з предикацією, засоби її вираження
2. Дослідження особливостей вживання простих односкладних речень у поезіях П. Тичини
2.1. Лінгвістичні особливості функціонування односкладних особових речень у поезії П. Тичини
2.2. Використання односкладних неозначено-особових та узагальнено-особових речень у поезії П. Тичини
2.3. Безособові односкладні речення та специфіка їх вживання у поетичному мовленні П. Тичини
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Прості речення - цілком самостійні синтаксичні одиниці, які мають широкі виражальні можливості і специфіку уживання у всіх стилях мовлення. Вони не протиставляються складним реченням або іншим синтаксичним конструкціям, не вимагають повноит членів речення, і часто не можуть бути змінені на складні без зміни змісту висловленого. У поетичному мовленні П. Тичини найчастіше вживаються односкладні прості речення, які на сьогодні мають усталену класифікацію, за якою виділяють односкладні означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні та номінативні. 

Прості речення, одно- і двоскладні, як синтаксичні конструкції існують давно, у слов’янські мови вони, за дослідженнями науковців, прийшли з індоєвропейської групи. Формування односкладних простих речень як окремого типу синтаксичних конструкцій відбувалося паралельно з двоскладними реченнями.. 

Незважаючи на давню історію, велику кількість присвячених їм праць, прості речення залишаються найменш вивченими серед інших мовленнєвих об’єктів. У їхньому тлумаченні спостерігаються значні розбіжності не тільки серед представників різних мовознавчих напрямків, але й в працях, які грунтуються на однакових вихідних принципах аналізу синтаксичних явищ, зокрема в дослідженнях семантико-синтаксичного спрямування.

Використання ж простих речень у творчості П. Тичини посідає чільне місце у ритмічному і поетичному словотворі. У його віршах короткі, часто однослівні прості речення формують той неповторний стиль автора, яким він і прославився в українські поетиці.

Актуальність теми дослідження зумовлюється місцем поезії П. Тичини в історії розвитку сучасної української літератури, майстерністю цього автора, індивідуальною і сучасною манерою письма, широкою репрезентативністю аналізованого синтаксичного матеріалу в творчості П. Тичини та відсутністю лінгвістичних досліджень з проблеми функціонування простих речень у його поезії.

Теоретичними засадами дослідження є класифікація і характеристика простих речень, поданих у «Синтаксисі української мови» [28]. Вони не суперечать, а лише доповнюють і конкретизують вихідні положення академічного синтаксису з позиції стану сучасного мовознавства. 

Об’єкт дослідження – поетичне мовлення П. Тичини.

Предмет дослідження – структурно-семантичні особливості та функціональне навантаження простих речень в поезії П. Тичини.

Мета роботи - аналіз структурно-семантичних та функціонально- стилістичних особливостей простих речень в поезії П. Тичини, що дає змогу усвідомити специфіку кожного типу речень, їх роль у створенні індивідуального стилю і творчої манери поета.

Мета дослідження передбачає виконання наступних завдань:

  • проаналізувати поняття і видів простих речень;
  • з’ясувати особливості простих речень з умовною модальністю;
  • охарактеризувати прості речення з предикацією, засоби її вираження;
  • дослідити лінгвістичні особливості функціонування односкладних особових речень у поезії П. Тичини;
  • проаналізувати використання односкладних неозначено-особових та узагальнено-особових речень у поезії П. Тичини;
  • з’ясувати місце безособових односкладні речення та специфіку їх вживання у поетичному мовленні П. Тичини.

Методи дослідження. Для виконання поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи і прийоми дослідження: теоретичні – аналіз наукової лінгвістичної літератури, літературознавчих праць, та емпіричні – структурно-семантичний, описового, функціонально-стилістичного методів, елементів статистичного аналізу віднайденого синтаксичного матеріалу.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і передбачає вступ, два поширених розділи, висновки і список використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 35 сторінок.

 

Список використаних джерел: 
  1. Білецький О. Павло Тичина // Білецький О. Зібрання праць у 5-ти томах. - К.: Наукова думка, 1966. - Т. 3. – 456 с.
  2. Болюх О.В. Власне семантична і формально – граматична інтерпретація безособових речень // Мовознавство. – 1992. - №3. - С.44-49.
  3. Брицин В.М. Односкладні речення в українській мові: до питання методології їхнього дослідження // Мовознавство. – 2001. - №3. - С. 81-87.
  4. Вихованець І., Городенська Е., Грищенко А. Граматика української мови. - К.: Рад. школа, 1982. - 208 с.
  5. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови .- К.: Радянська школа, 1982. -208 с.
  6. Гальченко С.А. Текстологія поетичних творів П.Г.Тичини. – К.: Наук.думка, 1990. – 130 с.
  7. Горпинич В., Горяний В. Українська мова. - К.: Вища школа , 1993. - 239 с.
  8. Гуйванюк Н.В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць.- Чернівці, 1999. – 168 с.
  9. Єрмоленко С.Я. Бездієслівні речення в системі простих речень // Синтаксис словосполучень і простого речення. - К.:Наукова думка, 1975.- С.131-170.
  10. Жовтобрюх М. Українська літературна мова. - К.: Наукова думка, 1984. - 255 с.
  11. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Моноґрафія. - Донецьк: ДонДУ, 2000. - 662 с.
  12. Заоборна М. Просте речення. Складні випадки аналізу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 126 с.
  13. Збірка П.Тичини «Замість сонетів і октав»: семантика і поетика: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Ю.О. Тітаренко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Харків, 2008. - 19 с.
  14. Іваненко З.І. Односкладні речення як синонімічні паралелі двоскладних // УМЛШ, 1985. - №8. - С.30-37.
  15. Іваницька Н.Л. Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу.- К.: Вища школа, 1989. – 63 с.
  16. Кадомцева Л. Українська мова. Синтаксис простого речення: Навч. пос. для філологічних факультетів університетів. - К.: Вища школа, 1985. - 127 с.
  17. Кадомцева Л.О. Українська мова: синтаксис простого речення. – К.: Вища школа, 1985 . – 126 с.
  18. Каранська М. Синтаксис сучасної української мови: Навч. пос. - К.: Либідь, 1995. - 312 с.
  19. Клочек Г. «Душа моя сонця намріяла…»: Поетика «Сонячних кларнетів» Павла Тичини. – К.: Дніпро, 1986. – 367 с.
  20. Кобилянська М., Гуйванюк Н. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. - К.: Вища школа, 1981. - 223 с.
  21. Сучасна українська літературна мова (за ред. Плющ М.). - К.: Вища школа, 1995. - 414 с.
  22. Сучасна українська мова. Синтаксис (за заг. ред. І. Білодіда). - К.: Наукова думка, 1972. - 322 с.
  23. Тельнюк С. В. Молодий я, молодий...: Поетичний світ Павла Тичини (1906–1925). – Київ: Дніпро, 1990. – 417 с.
  24. Тичина П. Г. Золотий гомін: вибрані твори. - К. : Криниця, 2008. - 608 с.
  25. Тичина П. Г. Поезії Павла Тичини періоду 1917-1922 років / Т.В. Сосновський (підгот.). - Б.м., Б.р.. – 26 с.
  26. Тичина П.Г. Сонячні кларнети: Поезії / Упоряд., підгот. текстів, примітки С.А.Гальченка. – К.: Дніпро, 1990. – 399 с.
  27. Шаховський С.В. В майстерні поетичного слова. Лірика Павла Тичини.– К.: Худ.літ., 1958. – 250 с.
  28. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови.- К.: Академія, 2004.- 406 с.
10909
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (096) 672-17-75      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 068-052-35-08, 093-68-92-985 (цілодобово).