Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Протекторат Кромвеля

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Причини й передумови встановлення протекторату
1.1. Значення особистості Кромвеля в британській історії
1.2. Ретроспективний аналіз передумов виникнення протекторату
2. Протекторат О. Кромвеля як феномен британського історичного розвитку
2.1. Встановлення армійського диктату на чолі з О. Кромвелем
2.2. Історико-політична сутність і значення протекторату Кромвеля 
2.3. Аналіз протекторату як феномену англійської буржуазної революції
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми. Дотепер, уже майже тисячу років, Англія є монархією. На сьогоднішній день серед держав світу, що входять у число так званих «Великих держав», Великобританія є єдиним представником монархічної форми правління. Але в тисячолітній історії монархічної Англії э короткий період, коли монархічна традиція перервалася. З 1649 по 1660 роки Англія була, чи, принаймні, вважалася, республікою, так званою «Співдружністю». В зовнішньополітичних документах вона навіть іменувалася «Англійська республіка». На ділі реально республіканське правління проіснувало лише чотири роки. 

Кромвель став членом парламенту від Хантінгдону 1628-1629. Записи парламенту показати лише одну його промову. Після розпуску парламенту Карлом I у 1629 р. король правив країною на протязі 11 років без парламенту. Коли Карл I зіткнувся з шотландським повстанням, відомими як Єпископські війни, йому довелося збирати парламент у 1640 р. через нестачу коштів. Кромвель повернувся до парламенту, але збори тривали тільки три тижня, та стали відомі як «короткий парламент».

У 1953 році Олівер Кромвель, спираючи на армію, розігнав парламент і з цього моменту в Англії фактично був установлений режим особистої військової диктатури Кромвеля, останній же придумав для себе титул «Лорда-протектора» і наділив себе повноваженнями, що далеко перевершували ті, котрі мали англійські королі до революції. До кінця свого правління Кромвель домігся, що влада лорда-протектора стала спадкоємною. Однак у дійсності після смерті Кромвеля в 1658 р. «Протекторат», (так називався створений Кромвелем уряд), проіснував менш двох років.

Незважаючи на короткий період республіканської влади в Англії, немає жодної області історії Європи взагалі й історії Англії зокрема, через яку революція середини XVII століття не провела б глибоку борозну, що знаменує початок нової епохи всесвітньої історії.

Об’єкт дослідження – феномен протекторату Кромвеля як способу здійснення державної влади.

Предмет дослідження - особливості перебігу і геополітичне значення історико-політичних подій періоду становлення і розвитку кромвелівського протекторату.

Мета роботи - дослідити особливості перебігу і геополітичне значення військово-політичних історико-політичних подій періоду становлення і розвитку кромвелівського протекторату.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи нами було поставлено наступні завдання дослідження:

  • з’ясувати значення особистості Кромвеля в британській історії;
  • провести ретроспективний аналіз передумов виникнення протекторату;
  • окреслити особливості становлення армійського диктату на чолі з О. Кромвелем;
  • визначити історико-політичну сутність і значення протекторату Кромвеля;
  • провести аналіз протекторату як феномену англійської буржуазної революції.

Хронологічні рамки дослідження обмежуються періодом з 1640 по 1658 р., тому що цей період можна назвати одним з найгостріших в історії британської політики, оскільки на представленому етапі розвитку внутрішньополітичних і міжнародних відносин відбувся ряд визначних історичних подій.

Методи і методологія дослідження. Методологічну базу дослідження склав комплексний історичний підхід, відповідно до якого всі історичні явища розглядаються з позицій історизму і об'єктивності. Для вирішення поставлених у роботі завдань використалися методи аналізу науково-історичної, періодичної літератури, методи узагальнення і синтезу отриманої інформації та ін.

Історіографія проблеми. Особистість О. Кромвеля стала предметом дослідження видатного англійського дослідника, професора Б. Коварда. Історик називає О. Кромвеля «феноменом британської історії» та визначає період його фаворитизму (1642-1657) як кульмінацію розвитку законності у країні.

Дослідник вважає, що в період протекторату Кромвеля в центральному управлінні здійснюється серія реформ, що мали характер революційного перевороту, в результаті якого почала формуватися нова система управління.

В англійській історіографії дослідження життя і діяльності О. Кромвеля отримали підтримку та розвиток в 60-70-х роках ХХ ст. Зокрема, історик П.М. Лоудс має особисте бачення ролі О. Кромвеля в системі державного управління. Дослідник визначає, що О. Кромвель перш за все, виступив не як винахідник, а як систематизатор бюрократичних методів, які були вже накопичені до нього. Підтримку така концепція одержала в праці дослідника Р. Гнейста "Олівер Кромвель. Протектор". 

На початку 80-х років з’явились дослідження, які спробували по-новому оцінити державну діяльність Кромвеля. У 1986 р. вийшла праця англійських істориків під редакцією Мортона, яка піддала перегляду та критиці концепцію Коварда. Зокрема, історик підкреслював, що прихильники концепції перебільшують роль особистості О. Кромвеля в реформуванні системи управління в Англії, адже реформування управління було розпочато ще в 1495, 1518-1519 рр., Таємної ради ще пізніше – в 1540, 1553 рр., а фінансової сфери – в 1553-1554 та в 1569-1572 рр.

На середину XIХ ст. широко поширені негативні оцінки О. Кромвеля ще співіснували з новим позитивним сприйманням лідера англійської революції XVII ст. Поступово протягом другої половини ХІХ ст. негативні оцінки О. Кромвеля почали зникати та замінювалися на більш світліші. Показово, що на кінець вікторіанської доби пам’ять про О. Кромвеля характеризувалася його визнанням майже як святого. Такі особливості оцінки минулого неодмінно важливі для історичного дослідження, оскільки вони визначають формування історичного факту, який не існує поза інтерпретацією.

Серед праць істориків середини ХХ ст. багато робіт, присвячених О. Кром-велю, в яких також розглядається його політична та адміністративна діяльність. Необхідно виділити праці Е. Цимбала, Ю. Петрушева, І. Гленського та ін.

В цілому стан історіографії з обраної теми свідчить про інтерес дослідників до багатьох її аспектів. Історикам вдалось висвітити основні події державної діяльності О. Кромвеля, науковцям вдалось запропонувати цілу низку гіпотез, інколи суперечливих, щодо причин падіння протекторату. Але аналіз історіографії свідчить про необхідність спеціального дослідження особистості О. Кромвеля як державного діяча нового часу, що дасть можливість значно доповнити його психологічний портрет, дослідити особливості формування світогляду, що в свою чергу допоможе історикам у формуванні моделі політичного діяча XVІI ст.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури і додатків, загальний обсяг роботи складає 35 сторінок.

 

Список використаних джерел: 
  1. Александр Македонский и Юлий Цезарь; Кромвель; Ришелье; Наполеон І; Бисмарк: Биогр. повествования / Н.Ф. Болдырев (сост., общ. ред. и послесловие). - Челябинск : Урал, 1995. – 537 с.
  2. Английская буржуазная революция XVII века / Под ред. Е.А. Косминского, Я.А. Левицкого. – М., 1974. – Т. 1-2. – 219 с.
  3. Все монархи мира. Западная Европа / под рук. К. Рыжова. - Москва: Вече, 1999. – 412 с.
  4. Всемирная история войн. - Кн. І. Р. // Эрнест и Тревор Н. Дюпюи. - Москва: Полигон, 1997. – 644 с.
  5. Гленский И. А. Из истории европейского парламентаризма: Великобритания. – М.: Астарта, 1995. – 408 с.
  6. Гнейст Р. История государственных учреждений Англии. – М., 1985. – 512 с.
  7. Гончар Б. М., Козицький М. Ю., Мордвінцев В. М., Слюсаренко А. Г. Всесвітня історія: Навч. посіб. - К.: Знання, 2002. - 565 с.
  8. Гутнова Е. В. Возникновение английского парламента. – М.: Знание, 1960. – 278 с.
  9. Гутнова Е. В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (XI–XV вв.). – М.: Знание, 1984. – 314 с.
  10. Дрыгина И. В. История Великобритании: Учеб. пособие. - Красноярск: СибГТУ, 2001. - 180 с.
  11. История Европы. С древнейших времен до наших дней: В 8 т. - М.: Наука, 1994. - Т. 4: Европа нового времени (XVII-XVIII века). - 509 с.
  12. Кареев Н.И. Западноевропейская абсолютная монархия. XVI, XVII, XVIII вв. – СПб: Нева, 1978. – 211 с.
  13. Ковалевский М.М. Английская конституция и её история. – М.: Высшее образование, 1980. – 199 с.
  14. Ковалевский М.М. От прямого народоправства к представительному и от патриархальной монархии – к парламенту. – М.: Дело, 1986. – Т. 1. – 314 с.
  15. Ковард Б. Оливер Кромвель. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 188 с.
  16. Крылова Н.С. Английское государство. – М.: История, 1981. – 368 с.
  17. Лабутина Т.Л. Политическая борьба в Англии в период реставрации Стюартов. – М.: Иностранная литература, 1982. – 644 с.
  18. Маклаков В.В. Парламенты мира. – М.: Гранд, 1994. – 255 с.
  19. Мортон А.Л. История Англии. – М.: Вече, 1970. – 336 с.
  20. Мусский И. А. 100 великих диктаторов. - Москва: Вечер, 2000. – 455 с.
  21. Петрушев Ю. А. Из истории идейно-политической борьбы в годы английской буржуазной революции XVII века. – М.: Госполитиздат, 1975. – 302 с.
  22. Цымбал Е. Оливер Кромвель: С мечом и Библией / Исторические личности. - № 11. – 2006. – С. 19-33.
  23. Яневский П. Л. Очерки парламентского права (зарубежный опыт). – М.: Высшая школа, 1993. – 146 с.
11123
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (096) 672-17-75      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 068-052-35-08, 093-68-92-985 (цілодобово).