Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Причини, що викликають викривлення сприйняття дитиною статі

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Сучасні діти живуть в умовах ліберального відношення до питань статі, однак вікові заборони цієї теми і відсутність «цензурних» термінів не дають батькам можливості прищеплювати дітям інтимні навички на свій розсуд. А дефіцит достовірної інформації не сприяє правильному статевому вихованню.
Здорову і повноцінну дитини не може не цікавити одна з істотних сторін людського життя. Отже, батьки повинні знати, коли і у якій формі інформувати свою дитини щодо вказаної тематики.
Сьогодні діти вже майже не задають батькам питань, що таке “аборт” чи “проституція”, тому що в повсюдно можна побачити безтактні плакати, які роз'яснюють, що аборт – це коли мама вбиває свою дитину. Численні телесеріали нерідко «смакують» і пологи, і аборти, і зачаття, у тому числі й штучне запліднення, а простиитуція притаманна чи не кожному третьому фільму, так що дітям вистачає інформації.
Грудні діти не розбираються у статевій приналежності оточуючих людей, але вже в змозі робити висновки, протиставляючи тембри голосу батька і матері. Про свою стать діти теж не знають і одержують інформацію про це від батьків. Тому важливо, щоб батьківське виховання було характерним для статі дитини. Це допоможе уникнути неправильної статевої орієнтації.
Відомі випадки, коли батьки, втративши хлопчика, виховували дівчинку в «хлопчачому» дусі, чим калічили її долю, тому що при такому вихованні у дівчинки поступово порушувалася статева орієнтація. Адже її з роками починали притягати чоловічі компанії, хотілося бути схожою на хлопців, спілкуватися з ними на рівні і мати чоловічі інтереси. А це закріплює в мозку відповідні стереотипи поведінки, у тому числі – чоловіче відношення до жінок. Важко сказати, наскільки це може схилити до транссексуалізму (бажання назавжди змінити свою стать), але гомосексуальні нахили при цьому цілком можуть розвинутися. А вони здатні перешкодити створенню нормальної родини. Зрозуміло, що така жінка не зможе стати справжньою дружиною, адже їй самої потрібна дружина.
Порушення статевої орієнтації мають, в основному, фізіологічні причини:
вроджені хромосомні зміни;
психосексуальні порушення від лікарських препаратів, прийнятих вагітною матір'ю тощо.
Однак роль виховання теж досить істотна. При незначних відхиленнях правильне виховання може відновити статеву орієнтацію. Це значить, що з метою профілактики порушень статевої орієнтації батькам потрібно стежити за тим, щоб дитина більше спілкувалася з однолітками своєї статі і грала в характерні для своєї статі ігри: ляльки або, відповідно, машинки. Звичайно це відбувається саме собою, і батьки навіть не замислюються над цим.
Однак у випадках, коли є різко помітні відхилення, батькам потрібно цілеспрямовано розвивати інтереси дитини, наголошуючи на захопленнях, характерних саме для її статі. Крім того, варто підкреслити, що хлопчикові для правильної статевої орієнтації необхідна присутність батька, у крайньому випадку – близького до родини чоловіка. З дівчатками таке трапляється дуже рідко, оскільки не батьки-одинаки – рідкість.
У родинах близьких і не сором’язливихо чоловіка і жінки, які миються удвох і купають маля разом із собою, з статевим вихованням проблем не виникає. Звичайно, не обов'язково, щоб спільне купання відбувалося щоразу, досить лише час від часу влаштовувати сімейний купальний день, тому що потрібна просто атмосфера природності й відсутності сором’язливості за своє тіло, а не нав'язлива демонстрація анатомічних подробиць. Такі дні допомагають зняти ореол гріховності і незручності, який виникає навколо оголеного тіла. Та й нездорового інтересу, викликаного прихованістю й забороненістю теми, можна уникнути, але “цікаві” запитання будуть, тому що вони і повинні бути.
Найбільш «страшне» для більшості батьків запитання: «Звідки беруться діти?» у нормальних родинах вирішується легко, без зайвої нервозності і, що найголовніше – ця тема не породжує надалі в дітей скритості і недовіри до батьків. Просто батькам, які вміють удвох вільно обговорювати питання статевого життя, нічого не варто задовольнити дитячу цікавість у відповідному віку обсязі.
І саме тут є важливою не стільки сама інформація, скільки форма її викладу, емоції, відношення батьків до інтимних питань. Адже якщо батьки будуть говорити з дитиною на цю тему в сором’язливо-огидній формі, то дитина і сама буде поводитися відповідно. А надалі батькам важко буде налагодити з ним контакт, тому що «успадковані» сором’язливість і замкнутість не дадуть дитині поділитися у важку хвилину з батьками своїми проблемами (і не тільки сексуальними).
Раніше, коли дітей обманювали лелекою або капустою, вони, дізнаючись від однолітків «правду» про взаємини між статями, відчували обман з боку батьків і підозру, що його батьки займаються «брудними» справами і приховують це від них. Тоді прірва між дитиною і батьками поглиблювалася ще більше. Але це – не найгірше, і згодом «уляжеться», а от замкнутість і бридливість, виховані в дитині, можуть серйозно перешкодити в її майбутнім подружньому житті.
Батькам не треба забувати, що статеве виховання не повинне різко виділятися із загального виховання і у жодному разі не може носити навчально-нав'язливого характеру. Не можна виділяти цю тему і особливими інтонаціями або незвичайними емоціями. Вона не повинна надто відрізнятися від інших.
Гарною допомогою в статевому вихованні дошкільнят і молодших школярів можуть стати сучасні дитячі енциклопедії і книжки типу «Звідки я взявся?», у яких не тільки текст, але й ілюстрації доступно й однозначно розповідають як про дітородіння, так і про статевий акт
Фото Капча