Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Приклади Ноу-хау

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Визначення терміну “ноу-хау“ наводиться в Законі України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій“. В статті 1 зазначеного Закону термін “ноу-хау“ зазначається як “інформація, що отримана завдяки досвіду та випробуванням, яка: не є загальновідомою чи легкодоступною на день укладення договору про трансфер технологій; є істотною, тобто важливою та корисною для виробництва продукції та/або надання послуг; є визначеною, тобто описаною достатньо вичерпно, щоб можливо було перевірити її відповідність критеріям не загальновідомості та істотності».
Ноу-хау – від англійського англ. know how (знаю як) – передача на договірній основі різних знань та досвіду наукового, технічного, виробничого, адміністративного чи іншого характеру, які практи-чно застосовуються в діяльності підприємства чи у професіональній діяльності, але ще не стали загальним надбанням. Передача здійснюється на основі укладання ліцензійних договорів. Однією з ознак є елемент конфіденційності.
Форми ноу-хау різноманітні. У технічній сфері – конструкційні креслення, результати дослідів і їх протоколи, звіти про проведені науково-дослідні роботи, статистичні розрахунки, формули, рецепти, методики, списки машин, обладнання, матеріали, компоненти, робочі плани з зазначенням часу і допусків, інструкції з технології (наприклад, розпорядження з теплового режиму), документація по виготовленню, звіти про вироблену продукцію, інструкції для монтажу, дані з програмування, методики навчання виробни-чого персоналу і т. д.
Договором визначаються предмет операції, його ціна, термін дії, час і місце використання, права і обов’язки (включаючи передачу, прийом, оплату і терміни), відповідальності у разі невиконання зобов’язань, основи для звільнення від відповідальності або припинення дії договору. Звичайно в договір включається умова про нерозголошування ноу-хау в період дії ліцензійної угоди і після її закінчення, що повинно гарантуватися покупцем.
Ноу-хау може бути передане у речовій (матеріальної) формі. До таких ноу-хау відносяться документи, фотографії, комп'ютерні носії, мікрофільми та ін. Прикладами ноу-хау в такій формі, є архітектурні плани заводів, діаграми і схеми розташування обладнання на заводах, креслення машин, списки запчастин, інструкції з експлуатації обладнання або збирання комплектуючих, переліки і характеристики нових матеріалів, розрахунки робочого і машинного часу, технологічні діаграми, інструкції з упакування і зберігання, відомості про стійкість до впливу навколишнього середовища та інструкції технічного персоналу і фахівців. Ноу-хау в речовій формі іноді називають технічною інформацією або технічними даними.
Ноу-хау може передаватися також у нематеріальній формі. Прикладами передачі ноу-хау в такій формі є пояснення процесу інженером передавального підприємства інженерові приймаючого підприємства або спостереження за ходом виробничого процесу заводського інженера, який представляє передаваючу сторону на приймаючому підприємстві. Ще одним прикладом може служити навчання персоналу приймаючої сторони на її фірмі або на підприємстві передавальної сторони.
Ноу-хау в нематеріальній формі, яке відноситься до демонстрації способу виробництва, до консультування за технологією виробництва або з інших питань, іноді називають технічними послугами. Ноу-хау в нематеріальній формі, яке відноситься до навчання, іноді називають технічною допомогою. Якщо ноу-хау в нематеріальній формі полягає у практичному керівництві окремими стадіями організації виробничого процесу, наприклад плануванням або фінансовим управлінням, підбором кадрів або маркетингом, його іноді називають управлінськими послугами (послугами з менеджменту).
Прикладом ноу-хау є секрет інгредієнта “Кока-Коли”, який називається 7-Х. Незважаючи на те, що він поставляється в усьому світі на фабрики, які виготовляють цей напій, спроби розгадати його досі є безуспішними, навіть із застосуванням сучасних методів аналізу, включаючи хроматографію і інфрачервону спектрометрію.
Показовим прикладом використання західних ноу-хау є фірма «Патерсон». У 2007 році компанія найняла екс-директора з торговельних операцій британської мережі “Somerfield” Річарда Коллінза. Спеціально для нього в «Патерсон» була створена позиція директора з торговельних операцій. У підсумку вже через півроку компанія відмовилася від колишньої стратегії відкривати однакові магазини у всіх регіонах, провела кардинальне скорочення торговельної площі магазинів і асортиментів.
Отже, як правило, під ноу-хау розуміються секретні не запатентовані технологічні знання і процеси, практичний досвід, включаючи методи, способи і навички, необхідні для проектування, розрахунків, будівництва і виробництва будь-яких виробів, наукових досліджень і розробок; склади і рецепти матеріалів, речовин, сплавів і т. п. ; методи і способи лікування; методи і способи видобутку корисних копалин; специфікації, формули і рецептура; документація, схеми організації виробництва, досвід в області дизайну, маркетингу, керування, економіки і фінансів; інша недоступна широкій громадськості інформація.
Ноу-хау – це конфіденційні знання, досвід, навички, що включають відомості технічного, економічного, адміністративного, фінансового й іншого характеру, використання яких забезпечує визначені переваги і комерційну вигоду особі, що їх отримала.
 
Список використаних джерел:
 
Закон України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” від 14. 09. 2006 № 143-V в редакції вiд 06. 10. 2006 // ВВР. – 2006. – № 45.
Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник. – Хмельницький: ТУП, 2003.
Мікульонок І. О. Основи інтелектуальної власності. – К. : Ліра, 2005.
Мухопад В. И. Лицензионная торговля: маркетинг, ценообразование, управление. – М. : ВНИИПИ, 1997.
Фото Капча