Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Пост радіаційного і хімічного спостереження

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
«Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Пост радіаційного і хімічного спостереження»
 
1. Прилади радіаційної розвідки
2. Вимірювач потужності дози (ДП-5А, ДП-5Б. ДП-5В)
3. Призначення, принцип дії, будова. технічна характеристика
4. Догляд за приладом. підготовка приладу до роботи
5. Робота з приладом
6. Допустимі порушення та зараження
 
ПРИНЦИП ДІЇ ДОЗИМЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
 
Сприймаючі пристрої дозиметричних приладів
Будова стандартного дозиметричного приладу наступна: він складається з двох головних частин, – іонізаційної камери і газорозрядного лічильника.
Іонізаційна камера являє собою заповнений повітрям замкнутий простір, у якому розташовані два ізольованих електроди. Корпус камери покритий усередині шаром струмопровідної речовини. Струмопровідний шар разом із сердечником є позитивним електродом камери, негативним служить металеве кільце. Вивід з кільця зроблений через ізолятор. До електродів працюючої камери прикладена напруга від джерел постійного струму, отже, між її електродами виникає електричне поле. Під дією іонізуючих випромінювань деякі молекули повітря втрачають електрони і стають позитивно зарядженими іонами. Іони й електрони під впливом електричного поля переміщаються. У результаті цього в ланцюзі камери виникає іонізаційний струм.
Газорозрядний лічильник являє собою порожній металевий чи скляний циліндр, що служить корпусом лічильника, заповнений розрідженою сумішшю інертних газів з невеликою кількістю галогенів. У газорозрядного лічильника зі скляним корпусом катодом служить тонкий шар металу, нанесений на його внутрішню поверхню. Анодом є тонка металева нитка, натягнута усередині циліндра, з'єднана з позитивним полюсом джерела живлення. Виводи анода і катода (електродів) зроблені через ізолятори, розташовані в торцях корпуса лічильника.
На відміну від іонізаційних камер газорозрядні лічильники працюють у режимі ударної іонізації. Сутність її в полягає у наступному. При влучанні в лічильник іонізуючих випромінювань у ньому утворюються первинні електрони і позитивні іони. Електрони під дією сил електричного поля переміщуються до анода лічильника і, здобуваючи кінетичну енергію, самі вибивають електрони з атомів газового середовища. Це явище називається ударною іонізацією. Вибиті вторинні електрони також розганяються і разом з первинними електронами підсилюють ударну іонізацію. Таким чином, влучання в лічильник хоча б однієї частинки іонізуючого випромінювання викликає утворення лавини вільних електронів, завдяки чому до анода лічильника спрямовується багато електронів. Інертні гази створюють у корпусі газорозрядного лічильника умови для виникнення ударної іонізації, а розрідження забезпечує швидке набуття електронами необхідної кінетичної енергії.
Класифікація дозиметричних приладів
Індикатори радіоактивності (ДП-63-А, ДП-62) призначені для виявлення радіоактивного зараження місцевості і виміри рівнів радіації на ній.
Радіометри-рентгенометри (ДП-5) застосовують як для дозиметричного контролю, ступеня зараження радіоактивними речовинами людей, техніки, води, продовольства, так і для визначення рівнів радіації на місцевості.
Комплекти індивідуальних дозиметрів (ДП-22В, ДП-24) призначені для контролю радіоактивного опромінення людей, що знаходяться на зараженій місцевості.
Джерела живленнядозиметричних приладів
Система маркірування елементів має наступне пояснення: перше число – ЕРС у вольтах, друге (з чотирьох чи трьох літер) – тип джерела, останнє число – ємність в ампер-годинах. Наприклад, позначення на батареї 13-АМЦГ-0, 5 означає: анодна марганцево-цинкова, галетна батарея з ЕРС, рівною 13 В, і ємністю 0, 5 А-год. Хімічні джерела живлення мають обмежений термін збереження і малу ємність, тому необхідно строго виконувати усі вимоги, пропоновані до збереження й експлуатації елементів живлення.
 
ВИМІРЮВАЧ ПОТУЖНОСТІ ДОЗИ (РЕНТГЕНОМЕТР ДП-5 А)
 
Призначення, будова, тактико-технічна характеристика ДП-5.
Догляд за приладом
Прилад (типу ДП-5) є основним приладом для виявлення і вимірювання потужності дози випромінювання (рівня радіації) на місцевості, а також визначення ступеня радіоактивного зараження людей, тварин, продовольства, води і різних предметів. Основними частинами приладу є: вимірювальний пульт і зонд; телефони; футляр; подовжувальна штанга; елемент живлення.
Дозиметричні прилади зберігаються в приміщенні, температура повітря в якому підтримується від 10 до 15° С, відносна вологість від 50 до 65%. Прилади розміщуються в шафах на полках.
Джерела живлення повинні бути відключені і зберігатися окремо. Виводи джерел живлення повинні бути заізольовані. Не можна піддавати прилади тривалому впливу сонячних променів, дощу чи снігу, варто захищати їх від бруду і пилу, від ударів і струсів.
Забороняється розкривати контрольні радіоактивні препарати, доторкатися до їх поверхні рукою.
Підготовка приладу до роботи. Робота з приладом
Послідовність підготовки:
1) установити стрільку мікроамперметра на нуль;
2) ручку «Режим» повернути проти ходу годинникової стрілки до упора;
3) перемикач під-діапазонів поставити в положення «Викл. «;
4) приєднати елементи живлення;
5) перемикач піддіапазонів поставити в положення «Реж. «, плавно обертаючи ручку «Режим», установити стрільку мікроамперметра на трикутну мітку шкали;
6) підключити головні телефони;
7) екран зонда установити в положення «Б» і піднести до касети з радіоактивним препаратом, попередньо відкривши її;
8) перевірити роботу приладу на всіх піддіапазонах.
Ступінь зараженості різних поверхонь визначається шляхом вимірювань на піддіапазонах х1000, х100, х10, х1, х0, 1. Перед вимірюванням ступеня зараження визначають величину гама-фону, для чого вимірюють рівні радіації на відстані 15... 20 м від зараженого об'єкта. Потім, переміщуючи зонд приладу уздовж поверхні досліджуваного об'єкта, за частотою клацання у телефонах відшукують найбільш заражене місце. Зонд установлюють на висоті 1... 1, 5 см над місцем максимального зараження, знімають покази і від отриманих показів віднімають значення гама-фону.
 
ДОПУСТИМІ НОРМИ ЗАРАЖЕННЯ
 
Про ступінь зараження радіоактивними речовинами поверхонь різних об'єктів, одягу і шкірних покривів прийнято судити по величині потужності дози (рівня радіації) гама-випромінювання поблизу заражених поверхонь, визначеної в мілірентгенах на годину (мР/год.), а також за числом розпадів ядер за одиницю часу на визначеній площі чи у визначеному об'ємі, що позначаються відповідно: розп. / (хв.. см2), розп. / (хв.. см3), розп. / (хв. -л) і розп. / (хв. -г).
 
Гранично припустимі величини зараження різних об'єктів приведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Гранично припустимі величини зараження різних об'єктів 
 
Доза однократного опромінення для дорослих протягом 4 діб до 50 Р, як і багаторазового опромінення до 100 Р за 10... 30 діб, не викликає зовнішніх ознак захворювання і вважається безпечною. Для дітей ця доза зменшується вдвічі.
Можливі наслідки радіоактивного опромінення представлені в таблиці 2.
 
Таблиця 2
Можливі наслідки радіоактивного опромінення
 
Список використаних джерел:
 
1. Александpов В. H., Емельянов В. И. Отpавляющие вещества. – М. : Военное издательство, 1990.
2. Атаманюк В. Г. Гражданская оборона. – М. : Высшая школа, 1986.
3. Знай и умей. Памятка для населения. – М. : Военное издательство, 1991.
4. Семенов С. H., Лысенко В. П. Пpоведение занятий по Гpажданской обоpоне. – М. : Высшая школа, 1990.
Фото Капча