Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Принцип загально-психологічного і диференційно-психологічного визначення властивостей, що вивчаються

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Достовірність тестів
2. Змінна цілі дослідження
Список використаної літератури
 
1. Достовірність тестів
 
У психодіагностиці при розробці тестів і користуванні ними важливо орієнтуватися на похибку вимірювань або допустимі інтервали точності діагностичного інструментарію. Достовірність тесту у психодіагностиці визначається критерієм помилки вимірювання. Помилка вимірювання – статистичний показник, який характеризує ступінь точності окремих вимірювань.
У теорії психометричних процедур передбачається, що для будь-якої риси (властивості або якості) кожен індивідуум має істинний показник. Будь-який показник, отриманий у тесті для певного індивідуума у кожному окремому випадку відрізняється від його істинного значення на випадкову похибку. Якщо протестувати людина декілька разів, то отримаємо багато незбіжних значень, які складуть певний розподіл показників навколо істинного показника. Практика показує, що при проведенні емпіричних психологічних досліджень у різних серіях експерименту рідко спостерігається повна відповідність значень вимірюваних параметрів навіть у вибірці, яка складається з одних і тих самих випробуваних. Звичайно значення змінної в ідентичних вимірах коливаються у певних межах. Аналогічно при повторних обстеженнях однієї або декількох вибірок обумовлені середні значення також розподіляться в певному інтервалі значень на осі Х.
Коливання результатів вимірювань у певному діапазоні значень можуть бути пов'язані з систематичними і випадковими помилками. Причинами систематичних помилок можуть бути відхилення від стандарту проведення тесту, неточність у процедурі обробки (наприклад, технічні помилки у ключі) або низька валідність тесту за досліджуваною властивістю. У цьому випадку результати вимірюваньвідрізняються від істинних на ту або іншу постійну величину. При цьому помилка неминуча, хоча вона може бути як несуттєвою, так і значною. Крім того, імовірними є випадкові помилки, які виникають з різних об'єктивних і суб'єктивних причин. Якщо у методі вимірювання не враховані подібні збої і артефакти, його не можна вважати точним, а іноді його визнають непридатним. Інакше кажучи, значення помилок, які враховуються вимірювальним засобом, характеризує точність, або достовірність, тесту.
При великій кількості спостережень індивідуальні оцінки або середні величини утворюють певний тип розподілу, статистичні показники якого будуть виявляти помилки вимірювання, отримані за допомогою цього методу. Таким чином, помилка вимірювання, якщо вона не перевищує певних меж, буде вказувати на довіру до вимірів, або, інакше кажучи, на достовірність тесту.
Помилка вимірювання визначається математичними засобами статистичного аналізу – величиною квадратичного відхилення, пов'язаного з дисперсією розподілу окремих вимірювань. Відомо, що внаслідок випадкових помилок, які залежать від різних факторів, розподіл емпіричних оцінок і середніх значень при повторних спостереженнях підкоряється нормальному закону. Виходячи з основних властивостей нормального розподілу прийнято вважати, що 68% вимірів потраплять в інтервал ±1, близько 95% – в інтервал ±2 і 99% – в інтервал ±2, 58 розподілу оцінок повторюваних спостережень.
Отже, для того, щоб визначити, у яких межах із заданою ймовірністю буде перебувати “реальна” оцінка, необхідно орієнтуватися на стандартне відхилення такого розподілу. Якщо через індивідуальний розкид окремих показників можна визначити сигмальне відхилення, то і за середньоквадратичним відхиленням можна охарактеризувати середнє, або істинне, значення досліджуваної властивості. Тому апріорі можна орієнтуватися на заданий діапазон допустимої ймовірності очікуваних значень, які повинен “зрізати” метод своїми вимірами. Якщо погрішність методу перевищує 5%, то він не придатний для використання, але якщо інтервал вимірюваного розсіювання повторних інваріант не перевищує двосигмального розкиду (95% достовірності або ймовірності), то такий метод прийнятний для психологічної практики. Це означає, що правильність суджень про вимірювану властивість у цьому випадку не перевищує помилки 5%. Іншими словами, тест дозволяє судити про істинність вимірюваної властивості з точністю 95%.
Показник достовірності має велике значення для оцінки надійності тесту. Надійність тестової методики можна виразити у вигляді стандартної помилки вимірювання, яку ще називають стандартною помилкою користувача. При інтерпретації індивідуальних значень показник стандартної помилки більш інформативний, чим коефіцієнт надійності, – це взаємозалежні способи вираження надійності психометричного методу.
Важливий аспект застосування критерію достовірності у психодіагностиці полягає в аналізі і інтерпретації розходжень між результатами тесту. Подання результатів у вигляді інтервальних імовірнісних значень запобігає їх помилковому тлумаченню і знімає сумніви щодо необгрунтованості констатації розходжень між середніми показниками в порівнюваних вибірках.
Очевидно, що справжній психологічний професійний тест – не іграшка в руках аматора. Тест як інструмент дослідження психологічних явищ повинен володіти як мінімум змістовною і прогностичною валідністю, вимірювальною стійкістю (надійністю) і довірчою точністю (достовірністю). Кожна з названих характеристик психодіагностичного тесту являє собою складні системні викладення емпірично сформованих вимог як всередині власних критеріїв, так і у їх співвідношеннях один з одним.
Таким чином, кожна з представлених у тесті характеристик (валідність, надійність і достовірність) спрямована на забезпечення ортодоксальності (правильності) і точності вимірів психіки. Всі вони виведені з широкої феноменології практичної психодіагностики і забезпечуються розрахунковими засобами математичної статистики, яка входить у науковий предмет “Методи статистичного аналізу у психології”. Практичному психологові, як і психологові-дослідникові, необхідно досконало опанувати загальною теорією, навичками розпізнавання дослідницького інструментарію, математичними методами імовірнісної статистики, що забезпечує доказову основу тестової психодіагностики.
 
2. Змінна цілі дослідження
 
При організації психодіагностичного обстеження важливо точно визначити мету здійснення діагностики: для наукового дослідження, інформування або психологічної корекції.
Перша форма постановки мети – дослідницька – припускає констатуючу психодіагностику. Це суто дослідницький рівень роботи з випробуваним,
Фото Капча