Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Принципи координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 

та завданням науково-методичної діяльності системи ППО, що включає і відповідність кадрової політики цілям та завданням координаційної взаємодії у системі науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти;

концептуально-стратегічної спрямованості координації, що передбачає визначеність стратегій розвитку координації науково-методичної діяльності ЗППО, загальних цілей і базових теоретичних засад координації;
послідовності, систематичності та узгодженості координаційних дій – науково-методичної діяльності закладів ППО;
інтегративності  раціональне поєднання інформаційної діяльності усіх органів прямого та непрямого впливу на теоретичний, психолого-педагогічний, адміністративний, загальнокультурний рівень працівників освіти;
неперервності професійного розвитку – процес постійної освіти, самоосвіти впродовж життя;
вертикальної й горизонтальної партнерської взаємодії учасників координаційного процесу – в суб’єкт-суб’єктних стосунках;
диференціації та індивідуалізації підходів до учасників координації  стимулювання активності;
технологічності, який зумовлює структурованість, впорядкованість процесу, досягнення прогнозованих результатів, та оптимальне використання наявних в розпорядженні ресурсів;
комунікативності – передавання передового педагогічного, соціального, особистого досвіду на місцевому, регіональному, державному рівнях та в особистому спілкуванні;
педагогічної кооперації та творчості – педагогічне співробітництво з метою досягнення взаємовизначений цілей, які відповідають вимогам суспільства та тих, хто користується освітніми послугами; спрямування координаційних дій на розвиток творчого потенціалу кожного закладу, творчих сил особистості, реалізації ініціативи.
За визначенням Великого тлумачного словника сучасної української мови, кооперація є «особливою формою організації праці, за якої багато людей разом беруть участь у тому самому процесі або в різних, але зв’язаних між собою процесах праці; співробітництво».
Науковець Ю. А. Конаржевський визначає такі принципи кооперації праці:
мета спільної праці має бути чіткою та зрозумілою всім учасникам;
партнери (по змозі) повинні бути ознайомленні із завданнями один одного;
у процесі роботи повинно бути взаєморозуміння та відбуватись вільний обмін інформацією;
ніхто не повинен наполягати на своєму варіанті рішення;
необхідно бути готовим піти на компроміс і змінити своє рішення заради іншого, яке прогнозує успіх для всіх;
необхідні правила гри, яких усі повинні дотримуватися;
сильні сторони партнерів важливіші для спільної справи, ніж їх слабкі сторони;
уся інформація повинна поступати до координатора, щоб можна її було передати тим, кого вона безпосередньо стосується;
заважає кооперації той, хто хоче досягти для себе користі за рахунок інших учасників;
кожний відповідає за свою ділянку роботи, за надійність та дотримання термінів;
у випадку успіху, необхідно заохочувати всіх учасників конкретної справи;
усі повинні бути ознайомлені з плановими умовами спільної діяльності;
якщо рішення приймаються не разом, то вони повинні бути всім зрозумілі і, відповідно, обґрунтовані.
Зважаючи на те, що основною ідеєю координації науково-методичної роботи закладів ППО є співробітництво з метою досягнення взаємовизначених цілей, які відповідають вимогам суспільства та тих, хто користується освітніми послугами, та розглядаючи результат кооперації праці в педагогічній спільноті як педагогічне співробітництво, ми вводимо поняття «принцип педагогічної кооперації» в системі науково-методичної діяльності закладів ППО як один із визначальних векторів координації науково-методичної діяльності.
 
Рис. 2. Форми раціонального розподілу праці в межах педагогічної кооперації
 
Науково-методичним центром координації закладів післядипломної педагогічної освіти, регіональних та міжнародних зв'язків, який функціонує в структурі Університету саме для здійснення координаційної функції, для забезпечення органічного поєднання форм раціонального розподілу праці в межах педагогічної кооперації (Рис. 2) з урахуванням вертикального та горизонтального векторів координації науково-методичної діяльності визначено низку рекомендацій, які, на нашу думку, сприятимуть підвищенню ефективності цього аспекту координаційної діяльності:
На основі діагностично-аналітичної інформації науково обґрунтовувати й чітко формулювати кінцеву мету будь-якої науково-методичної діяльності, завдання та умови її реалізації, дотримуючись прозорості і зрозумілості мети. Мета спільної діяльності повинна бути чіткою, зрозумілою, усвідомленою та особисто сприйнята всіма причетними до її досягнення. Необхідність дотримання цього положення пов’язана з тим, що чітко сформульована мета виступає в ролі еталона, стандарту, з яким можна співвідносити проміжні результати роботи, вносячи в неї оперативні і навіть випереджають корективи. Не менш важливо те, що аналіз досягнення поставленої мети і проміжних цілей може сприяти поглибленому самоаналізу, виявленню проблем існуючих проблем та знаходженню шляхів їх розв’язання.
Учасники координаційної взаємодії (по змозі) повинні бути ознайомленні із завданнями один одного. Таким чином кожен учасник координаційної взаємодії може оцінити повноту охоплення всього процесу поставленими задачами, створити собі загальне уявлення, оцінити повну картину дій і робити зважені пропозиції щодо покращення ефективності реалізації координаційного процесу.
У процесі роботи повинно бути взаєморозуміння та вільний обмін інформацією. Це зумовить більш свідоме відношення до поставлених задач, можливість взаємодії між різними учасниками, дозволить запобігти зайвому дублюванню не тільки на стадії перевірки отриманого результату і під час самого процесу науково-методичної діяльності.
Необхідно бути готовим піти на компроміс і змінити своє рішення заради іншого, яке прогнозує успіх для всіх. Тобто учасники координаційного процесу, у першу чергу. Мають дбати не про задоволення власних амбіцій, а про отримання якісного результату, оптимальним шляхом, що може бути досягнено шляхом взаємного узгодження, адаптації можливостей, потреб та бажань кожного до потреб загалу.
Необхідно здійснити чіткий розподіл повноважень між учасниками. Тобто, фактично, встановити правила, що є обов’язковими для загального дотримання. Це положення безпосередньо випливає із того, що координація є системою, без чіткої обумовленості правил взаємозв’язку своїх елементів система стає не стабільною і руйнується.
Розподіл повноважень між учасниками координаційного процесу повинен максимально враховувати можливості, компетентність і сильні сторони кожного із партнерів.
Уся інформація повинна поступати до координатора, щоб можна її було передати тим, кого вона безпосередньо стосується.
Необхідно встановити чітку відповідальність кожного за свою ділянку роботи, за надійність та дотримання термінів.
Необхідно створити чітку і прозору систему мотивації і стимулювання.
Якщо рішення приймаються не разом, то вони повинні бути всім зрозумілі і, відповідно, обґрунтовані.
Висновки
Запровадження мобільної системи управління науково-методичною роботою з керівними і педагогічними кадрами, яка є теоретично обґрунтованою і здатною вчасно реагувати на інноваційний пошук, стимулювати і впроваджувати інновації, є вимогою сучасного етапу модернізації післядипломної педагогічної освіти.
Координація як функція управлінської діяльності, на нашу думку, є не тільки способом формування відношень співробітництва, але й інструментом отримання кінцевого результату спільної науково-методичної діяльності закладів системи післядипломної педагогічної освіти. Визначені нами принципи як основні положення, без яких неможливе ефективна координація науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти, мають свої засоби та методи реалізації та здійснюються у взаємодії один з одним як певна цілісна система.
 
Список використаних джерел
 
Гуменюк В. В. Принципова модель управління методичною роботою з педагогічними кадрами. // Майбуття. – №12-14 (324). – 2007. – С. 4-5.
Дмитренко Г. А. Підвищення ефективності державної служби в Україні: методологічний підхід / Дмитренко Г. А., Гошко А. О. /Національне агентство України з питань державної служби [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=85EF5A74214029A...? art_id=37729&cat_id=37402
Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
Закон України «Про професійний розвиток працівників» від 12. 01. 2012 р. № 4312 – VI Голос України від 04. 02. 2012, № 22 / Офіційний вісник України від 17. 02. 2012, № 11.
Конаржевский Ю. А. Менеджмент и внутришкольное управление / Ю. А. Конаржевский.  М. : Центр «Педагогический поиск», 2000.  224 с., с. 162.
Концепція післядипломної педагогічної освіти // Інформаційний збірник МОН України. – 1999. – № 8. – С. 9 – 25.
Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні. [Затверджено рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 11. 04. 2002, протокол № 3/5-4] – К. : Видавничо-редакційний центр ЦІППО АПН України, 2002.
Маслов В. І. Принципи ефективного розвитку системи післядипломної освіти. Післядипломна освіта в Україні. № 1, 2010, с. 7 – 11, с. 7.
Наказ МО УРСР № 226 від 19 жовт. 1967 р. Про організацію районних і міських методичних кабінетів – К. : МО УРСР. – 1967. – 3 с.
Старченко К. М. Управління інноваційним розвитком районного (міського) методичного кабінету: Науково-методичний посібник / К. М. Старченко, В. І. Пуцов, Ю. І. Завалевський, Г. М. Литвиненко. – Чернівці: Букрек, 2010. – 344 с.
Теоретичні і методичні засади моделювання фахової компетентності керівників закладів освіти: Монографія / [Єльникова Г. В., Зайченко О. І., Маслов В. І. та ін. ]; за ред. Г. В. Єльникової. – Київ-Чернівці: Книги – ХХІ, 2010. – 460 с.
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України: історія та розвиток / Ред кол. : В. В. Олійник, Л. І. Даниленко та ін. – К. : Логос, 2003. – 144 с.
Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол. 0 та ін. – К. : «Укр. енцикл. «, 1998. – с. 218.
Фото Капча