Принципи організації безготівкових розрахунків

«Акцептований за рахунок акредитива від ___________№________

(дата)

Уповноваженим____________________________________________

(назва заявника акредитива)

Підпис____________________________________________________»

(дата)

У банку-виконавці відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептованого напису та відповідність його поданому зразку.

Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у банку-виконавці, здійснюються з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами»

Списання коштів з аналітичного рахунка « Розрахунки за акредитивами» банк-виконавець здійснює за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і переказує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах дня банку, а другий – видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Якщо одержати кошти з рахунка заявника акредитива своєчасно неможливо, то банк-емітент до розв’язання питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника на балансовому рахунку, призначеному для об лікування короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунка ту суму, що була виплачена за акредитивом бенефіціару.

У всіх акредитивах обов’язково має передбачатися дата закінчення строку і місце пред’явлення документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві на акредитив, є останнім днем подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за терміном чинності дії акредитива, який зазначений у заяві про відкриття акредитива,

У день закінчення терміну чинності акредитива, депонованого в банкові-виконавці, останній в кінці оперативного дня списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» та переказує їх в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка.

Про закриття непокритого акредитива у зв’язку із закінченням строку його дії банк-виконавець надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв’язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунка.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з відповідну суму з відповідного позабалансового рахунка.

У кінці оперативного дня банк-емітент меморіальним ордером переказує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» на рахунок заявника і надсилає повідомлення банкові-виконавцю для їх списання з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів.

Акредитив, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, закривається банком після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв’язком від банку-виконавця до банку-емітента або після отримання підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.

Анульований банком-емітентом відключений акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в порядку, передбаченому вже неодноразово згадуваною «Інструкцією».

 

 

Відміною ознакою безготівкового платіжного обігу є те, що для проведення платежів використовуються тільки безготівкові гроші. Це можливо, коли платник і одержувач мають поточні рахунки в будь-якому банку на території України або за кордоном. Зрозуміло, що безготівковий платіж здійснюється швидко та надійно лише за наявності розвинутої мережі міжбанківських розрахунків та платіжних документів єдиного зразка.

Так, із січня 1994року Національний банк запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі. Система обслуговується комплексом програмно-технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз та захист від стороннього втручання. Система електронних платежів (СЕП) забезпечує досягнення світового рівня обробки інформації у сфері міжбанківських розрахунків, обмежує ризик обігу фальшивих грошей та скорочує до мінімуму термін проходження платежів.

Сучасна система безготівкових розрахунків передбачає, що розрахунки міх підприємствами проводять банки, а розрахунки між банками здійснюються через мережу розрахункових палат з Центральною розрахунковою палатою в Києві.

Банківські операції можуть також проводитись через кореспондентські рахунки, які банки відкривають один одному відповідно до кореспондентських угод.

Безготівкові розрахунки – це переказування певної суми коштів із рахунків платників на рахунок одержувачів, а також переказування з доручення і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою до каси банку на рахунки одержувачів.

В Україні можуть застосовуватися акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Для здійснення розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти у формі: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; акредитива.

Для здійснення розрахунків клієнти банку самостійно вибирають названі платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки у будь-яких банках України з власного вибору та за згодою банків. Порядок відкриття рахунків визначений «Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», що її затверджено постановою Правління НБУ 18. 12. 98 №527.

Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів, а також можуть своїми нормативними документами встановлювати додаткові внутрішні правила здійснення безготівкових розрахунків за умови, що ці правила не суперечать чинному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Безготівкові операції базуються на таких принципах:

кошти суб’єктів господарської діяльності підлягають зберіганню на їхніх поточних рахунках у банку;

банки списують кошти з рахунків тільки з доручення їхніх власників або з розпорядження стягувачів, що мають право на виконання примусового списання (стягнення) коштів з рахунків платників;

ці розпорядження стягувачів та доручення платників про списання коштів з рахунків складаються на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті»;

платник може давати доручення на списання коштів зі свого рахунка на відповідному розрахунковому документі в електронному вигляді, якщо це передбачено у договорі між ним і банком;

видаткові операції на рахунках юридичних або фізичних осіб можуть припинятися та відновлюватися вповноваженими державними органами відповідно до чинних законів України;

доручення платників на списання коштів з їхніх рахунків і зарахування коштів на рахунки одержувачів банки здійснюють у терміни, встановлені чинним законодавством;

у разі затримки зарахування коштів на рахунок клієнта понад встановлений термін банк сплачує на користь одержувача коштів пеню в розмірі, передбаченому угодою на здійснення розрахунково-касового обслуговування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня;

доручення платників про списання коштів з їхніх рахунків приймаються банками до виконання в межах наявних на цих рахунках коштів;

розпорядження стягувачів щодо примусового списання коштів із рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності достатнього залишку коштів для списання, але виконуються банком частково у межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам;

за браком або недостатністю коштів на рахунку платника банк не здійснює обліку заборгованості платника та не веде реєстру розрахункових та виконавчих документів, не сплачених в строк;

розрахункові документи на списання або примусове списання (стягнення) коштів з рахунка клієнта, які не виконуються з вини банку за браком або недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку, приймаються банком та обліковуються на позабалансовому рахунку №9804 «Розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, та ті, за якими стягнення зупинено»

платники, які не дотримуються встановлених строків платежів, несуть відповідальність за нормами Закону України від 22. 11. 96 за №543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»;

платники, як правило, самостійно нараховують пеню за несвоєчасно сплачені ними суми, подаючи до банку одне платіжне доручення на переказ її разом із основним боргом. У разі оформлення окремого платіжного доручення на переказ пені платіжне доручення подається до банку разом із платіжним дорученням на сплату основного боргу. У рядку «Призначення платежу» зазначається: «пеня за прострочення… (вид платежу) « номер, дата і сума документа, за прострочення якого нараховано пеню, надиться її розрахунок і посилання на угоду, за якою встановлено розмір пені;

банк несе відповідальність за достовірність змісту розрахункового документа, оформленого його клієнтом, і за повноту та своєчасність оплати ним податків, зборів та обов’язкових платежів. Усі суперечки, що виникають між учасниками розрахунків, вирішуються ними у претензійно-позовному порядку поза участю банку;

спірні питання та взаємні претензії між банками та їхніми клієнтами розглядають відповідно до укладених угод або у претензійно-позовному порядку.

 

Практична частина

 

Відобразити операції по інкасації грошового виторгу інкасаторами на рахунках б/о банку

зданий грошовий виторг інкасаторами -320000грн;

оприбуткована в касу банку перерахована фактична сума виторгу -315000грн. ;

інші операції відобразити самостійно.

 

У комерційному банку «Аваль» на 31 грудня залишки за рахунками обліку доходів і витрат склали (тис. грн.)

- процентні доходи за кредитами суб’єктом господарської діяльності -19500

процентні доходи за кредитами фізичним особам -2000

процентні витрати за коштами суб’єктів господарської діяльності -8000

витрати на утримання персоналу -3000

інші витрати -500

податок на прибуток -4000

Складіть заключні бухгалтерські проводки і визначте фінансовий результат поточного року.

Дт Кт Сума

«Процентні доходи за кредитами в поточну 6026

діяльність, надані суб’єктам господарювання»

«Прибуток звітного року, що очікує 5040 19500, 00

затвердження»

« Процентні доходи за кредитами на поточні 6042

потреби, що надані фізичним особам»

«Прибуток звітного року, що очікує 5040 2000, 00 затвердження»

«Прибуток звітного року, що очікує 5040

затвердження» 8000, 00

«Процентні витрати за строковими коштами 7021

суб’єктів господарювання»

«Прибуток звітного року, що очікує 5040

затвердження» 3000, 00

«Інші витрати на утримання персоналу» 7409

«Прибуток звітного року, що очікує 5040

затвердження» 500, 00

«Інші витрати» 7499

«Прибуток звітного року, що очікує 5040

затвердження» 4000, 00

«Податок на прибуток» 7900

Фінансовий результат звітного року склав 6000, 00 прибутку.

 

1. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р. І. Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314с.

2. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлу, М. Ф. Пудовкіна та ін. ; За ред. А. М. Мороза. – К. : КНЕУ, 2000. – 384с.

3. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік у банках України: Підручник. – Вид. 2-Ге, доп. і перероб. – К. : КНЕУ, 2001. – 636с.

4. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік у комерційних банках України Навчальний посібник. – К. : КНЕУ, – 1999. – 432с.

5. Спяк Г. І. Фаріон Т. І. Курс лекцій з дисципліни «Облік в банках – Тернопіль: ТАНГ, 2003. – 187с.