Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Принципи захисту населення і території у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Підготовка інженерно-технічних та інших працівників підприємств, установ і організацій із шкідливими та небезпечними умовами праці та підвищеним ризиком виникнення аварій у складі об'єктових аварійно-рятувальних служб здійснюється щорічно і складається із загальної, спеціальної підготовки та навчальних тренувань.

Загальна підготовка оперативного складу служби проводиться на курсах цивільної оборони. До проведення занять залучаються фахівці протипожежної служби цивільної оборони, державної служби медицини катастроф та працівники груп швидкого реагування центрів практичної психології і соціальної роботи.
Спеціальна підготовка проводиться на навчально-тренувальній базі державних чи комунальних аварійно-рятувальних служб, що обслуговують ці об'єкти господарської діяльності, або за угодою на навчально-матеріальній базі військових частин сил цивільної оборони.
Програми спеціальної підготовки розробляються на потенційно небезпечних підприємствах, об'єктах з урахуванням конкретних виробничих умов і відповідним їм чинних нормативно-правових актів у сфері охорони праці, цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання та оперативного реагування на них та затверджуються їх керівниками.
Протягом року на потенційно небезпечних підприємствах і об'єктах проводяться навчально-тренувальні заняття з усім працюючим персоналом з практичного відпрацювання дій за можливими аварійними ситуаціями, що передбачені планами локалізації і ліквідації аварій (катастроф).
Графіки проведення навчально-тренувальних занять узгоджуються з місцевими органами управління з питань охорони праці та з питань надзвичайних ситуацій. Підготовка в навчальних групах працівників підприємств, установ, організацій та закладів освіти, які не ввійшли до складу формувань цивільної оборони та аварійно-рятувальних служб, визначається програмою загальної підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, якою передбачається вивчення основних способів дій під час оповіщення та отримання інформації, укриття в захисних спорудах, проведення евакуації, медичного, біологічного, радіаційного та хімічного захисту, ужиття заходів щодо забезпечення безпеки об'єктів економіки і життєдіяльності населення з урахуванням ризику виникнення техногенних катастроф та стихійного лиха.
Заняття проводяться керівниками груп з числа інженерно-технічних робітників та інших підготовлених осіб. З окремих тем до проведення занять залучаються члени об'єктових комісій з евакуації та з питань надзвичайних ситуацій. При проведенні занять повинен ураховуватись вид діяльності та відповідальність кожного працівника відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, локалізації і ліквідації аварій (катастроф). Підвищення рівня знань та отримання практичних навичок щодо дій у надзвичайних ситуаціях здійснюються на практичних заняттях у ході проведення комплексних об'єктових навчань та тренувань.
 
3. Забезпечення безпеки студентів і співробітників вищих навчальних закладів в надзвичайній ситуації
 
Евакуація студентів ВУЗів, учнів шкіл та училищ організовується через навчальний заклад.
Плани евакуації населення розташовані в штабах Цивільної обороти міста, району, області. На підставі плану евакуації проводять такі заходи: створюють і завжди підтримують напоготові пункти управління, засоби зв’язку й передачі інформації; підготовлюють усі види транспорту, станції та пункти посадки і висадки, райони розміщення у заміській зоні, виявляють приміщення. придатні як протирадіаційні укриття, проводять інші заходи, що сприятимуть успішній евакуації населення.
Для підготовки і проведення евакуації населення на допомогу штабам Цивільної оборони в містах, районах і на об’єктах народного господарства створюють евакуаційні комісії. Вона здійснює: підрахунок населення, яке підлягає евакуації, підрахунок можливостей населених пунктів заміської зони, прийняття й розміщення населення, організацій та навчальних закладів, розподіл районів і населених пунктів між евакуйованими; підрахунок транспортних засобів і розподіл їх по об’єктах евакуації тощо.
Евакуаційна комісія об’єкта здійснює: підрахунок кількості студентів та викладачів, членів їхній сімей, які евакуйовуватимуть; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх виходу; організовує забезпечення транспортом, готує пункти посадки і висадки; забезпечує зв’язок з районними комісіями, займається питанням розміщення матеріального забезпечення, медичного та побутового обслуговування.
Евакуацію населення проводять через збірні евакуаційні пункти (ЗЕП), що призначені для збору, реєстрації й відправлення населення.
ЗЕП розміщують у громадських будинках, поблизу залізничних станцій, платформ, тобто поблизу місць посадки на відповідний транспорт. Крім того, поблизу ЗЕП підготоване сховище з розрахунком кількості відправленого населення. Поблизу станцій пунктів висадки створюють прийомні евакуаційні пункти (ПЕП), на який організовуються зустріч і відправлення населення.
У заміській зоні робітників і службовців розміщують зі своїми сім’ями, а на роботу відправляються у місто.
Студенти навчальних закладів і учні продовжують навчання у заміській зоні.
 
Висновок
 
Найбільш ефективний засіб зменшення шкоди та збитків, які несе суспільство, держава і кожна окрема особа в результаті НС, – запобігати їх виникненню, а в разі виникнення проводити заходи, адекватні ситуації, що склалася.
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її можливих наслідків. Зазначені функції запобігання щодо НС техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198.
Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.
Основною метою створення ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, забезпечення цивільного захисту населення.
 
Список використаних джерел
 
1. Безпека життєдіяльності: Навч. Посібник / За ред. В. Г. Цапка – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання-Прес, 2003. – 397 с.
2. Джигирей В. С., Шидецький В. Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Вид. 3-тє, доповнене. – Львів: Афіша, 2000. – 256 с.
3. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації / За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. – Львів: Піча Ю. В., К. : “Каравела”, Львів: “Новий Світ-2000”, 2002. – 328 с.
4. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – 2-ге вид., стер. / Художнє оформлення К. І. Мозкова, В. Б. Гайдабус. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004. – 301 с.
5. Чирва В. С., Баб’як Л. Г. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – 2-ге вид. – Одеса: Глобус, 2005. – 412 с.
Фото Капча