Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

особистість, що розвивається, до нових етапів розвитку. Тільки після переходу до нової вікової стадії розвитку особистості починає діяти новий вид провідної діяльності. У дітей із ЗПР – це навчально-ігровий при переході від дошкільного до молодшого шкільного віку. У навчально-ігровій діяльності можуть домінувати або ігровий, або навчальний аспект, який залежить від рівня психологічної адаптації до процесу навчання. Під використанням провідного виду діяльності ми розуміємо необхідність подання програмового матеріалу у формі сюжетно-дидактичної гри або її окремих фрагментів. При цьому тривалість її використання, як упродовж одного року, так і на одному уроці, залежить від домінування ігрової або навчальної діяльності в перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку. Саме домінування залежить від рівня сформованості психологічної адаптації дітей із ЗПР до процесу навчання: при низькому рівні адаптації – домінує ігрова діяльність: до школи приносяться іграшки, якими діти грають не тільки під час перерви, а й на уроках; на уроках діти вигадують сюжети ігор, які реалізуються безпосередньо на уроці або перерві; часто відпрошуються в туалет, щоб пробігтися по коридору, пограти; відволікаються на будь-який сторонній подразник; втомлюваність підвищена – діти можуть працювати безперервно не більш як 5-7 хвилин; часто здійснюють недоцільні хаотичні рухи; можуть посеред уроку встати й піти додому, відмовитися виконувати завдання і навіть супроводжувати таку відмову сльозами тощо. При середньому рівні адаптації домінує ігрова діяльність з появою нестійко виявленого мотиву учіння. Це проявляється в такий спосіб: діти вже не приносять іграшки, а якщо й приносять, то грають тільки під час перерви; зменшується кількість відволікань на уроках; зростає час безперервної роботи на одному уроці – до 20 хвилин; з'являється інтерес не тільки до процесу виконання завдання, а й до його результату; дитина починає піднімати руку у залежності від знання матеріалу і т. ін. Високий рівень адаптації – домінує навчальна діяльність і спостерігається підвищений інтерес до неї, якщо матеріал подається в ігровій формі: з'являється активність у пізнанні нового; кількість відволікань на одному уроці дуже незначна – не більше трьох; знижується стомлюваність на уроці – діти можуть працювати безперервно вже протягом усього уроку і навчального дня; з'являється відносно стійкий інтерес до отримання результатів діяльності.

Наведені критерії виявлені методом спостереження, розглядаються нами як гіпотетичні і потребують проведення додаткових досліджень.
Фізичний стан визначений нами як самостійний компонент з таких причин: однієї з психолого-педагогічних характеристик ЗПР є фізична ослабленість. Вченими переконливо доведено, що працездатність, здоров'я і швидка адаптація до умов існування значною мірою залежить від розвитку моторики (Є. С. Вельчицька; Б. С. Сермєєв; Є. І. Теплицька). Розвиток дрібної і грубої моторики – провідний показник фізичного стану. Їх сформованість визначає й фізичну підготовленість. Саме тому фізичний стан включено до механізму психологічної адаптації.
Психічний стан – це цілісна характеристика психічної діяльності за певний проміжок часу, що відображає своєрідність перебігу психічних процесів і виступає як система їх організації, а також як механізм оцінки відображеної дійсності (Н. Д. Левітов; Л. В. Куліков). Це положення зумовило виокремлення його як самостійного компоненту механізму психологічної адаптації до навчання дітей 6-8 років із ЗПР. Воно охоплює такі чинники як соціально-психологічні, когнітивні, емоційні (передусім настрій). Виходячи зі складових цього стану, нами виокремлено два провідні самостійні компоненти: пізнавальну діяльність та емоційний стан.
Психічний, фізичний і соматичний стани перебувають в тісному взаємозв’язку (Є. І. Ісаєва, Є. І. Слабодчикова, С. Л. Рубінштейн; Н. Д. Левітов; В. В. Ніколаєва). Це положення, наші спостереження, а також аналіз медичних карток дітей – учасників експерименту, дали підставу розглядати соматичний стан як компонент механізму психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку.
Правильність визначених нами структурних компонентів механізму психологічної адаптації до процесу навчання дітей 6-8 років із ЗПР і зв'язок між ними підтверджено результатами констатуючого експерименту і проведеного кореляційного аналізу, проведеного за методикою Д. А. Сепетлієва, виявив помірний і тісний зв'язок між структурними компонентами механізму психологічної адаптації до навчання дітей 6-8 років із затримкою психічного розвитку.
Результати проведеного нами психологічного дослідження, вивчення фізичної підготовленості й аналіз медичних карток усіх учасників експерименту виявили низький рівень сформованості всіх компонентів механізму цього виду адаптації. Так, під час дослідження розумової працездатності дошкільники із ЗПР із потрібних тисячі знаків переглянули 355, 05 ± 18, 37, молодші школярі – 352, 99 ± 23, 47, що свідчить про значне її зниження; під час виконання тестового завдання, спрямованого на вивчення обсягу уваги, з трьох можливих правильних рішень дошкільники із ЗПР знайшли лише 1, 65 ± 0, 15, а молодші школярі – 1, 66 ± 0, 13, що вказує на недостатність сформованості уваги. Вивчення емоційних станів (методика САН – самопочуття, активність, настрій) виявило зниження показників з усіх досліджуваних параметрів. Невисокі результати, отримані за показником “настрій” у дошкільників 28, 87 ± 2, 32, відповідно знизили показники “самопочуття” й “активність” (27, 65 ± 2, 76 і 28, 96 ± 2, 15 відповідно). Аналогічну закономірність виявлено й у молодших школярів. При цьому найнижчі результати було отримано за параметром “самопочуття”. Вивчення фізичного стану за допомогою тестів, розроблених співробітниками кафедри дефектології і фізичної реабілітації під керівництвом доктора біологічних і доктора педагогічних
Фото Капча